Головна Економіка Африканська чума свиней загрожує свинарству на Волині

Африканська чума свиней загрожує свинарству на Волині

227

 Причина захворювання сви­ней на африканську чуму (АЧС)?

Збудником АЧС є вірус. Його впе­р­ше було виявлено в 1903 році в Пів­денній Африці.

Поширення АЧС в світі. В Європі хвороба вперше з’яви­лася в Португалії (1957 рік), згодом в Іспанії (1960), Франції (1964-1974), СРСР (1977), Бельгії (1985) та Нідерландах (1986).

Останнім часом випадки захворювання тварин на АЧС зафіксовано на Кавказі, в Росії, Білорусі, Україні, Польщі, Литві, Естонії та Латвії. Поширення захворювання розпочалося з Грузії в 2007 році, після згодовування тваринам харчових ві­д­ходів з корабля, що прибув з Південно-Східної Африки.

В Україні захворювання свиней на АЧС виявлено в Запо­різькій (2012) та в Луганській, Чернігівській та Сумській обла­стях (2014).

Скільки часу проходить з моменту зараження тварини до прояву клінічних ознак хвороби? Інкубаційний період може тривати від 3 до 15 діб. При гострому перебігу хвороби – 5-9 діб.

Які клінічні ознаки є характерними для хворих на АЧС свиней? Це надзвичайно заразна вірусна хвороба свиней усіх вікових груп, що характеризується здебільшого гострим перебігом та проявляється лихоманкою, значними крововиливами та си­ню­шністю шкіри, ураженнями внутрішніх органів та високою смер­тністю, що призводить до значних економічних збитків.

Характерними для хвороби є такі ознаки: раптова загибель тварини, за відсутності клінічного прояву; підвищення темпе­ра­тури тіла до 40,5-42°С; зниження апетиту, в’ялість, слабкість та­зових кінцівок, хитка хода, посилена спрага, тварини лежать, за­­рившись в підстилку; ядуха, кашель, блювота, діарея (іноді з кро­в’ю), частіше запор, слизисті виділення з очей та носа, параліч тазових кінцівок, можливі аборти у свиноматок; синюшність шкіри та червонувато-фіолетові плями черева, підгрудка, мошонки, вух, п’ятачка та кінцівок.

Хвороба охоплює 40-65% поголів’я тварин, 85-100% з яких гине впродовж 6-13 діб.

Якщо ви помітили схожі ознаки – негайно сповістіть вете­ринарного лікаря!

Як відбувається зараження свиней? Шляхом безпосеред­нього контакту (від свині – до свині).

Опосередковано: через ґрунт, незнезаражені корми, предмети догляду й утримання, стічні води, транспортні засоби; через бро­дячих тварин, птахів, комах та обслуговуючий персонал; при згодовуванні харчових відходів, що містять продукти забою хворих чи інфікованих тварин.

Стійкість збудника: вірус АЧС залишається життєздатним у м’ясі від хворих тварин – до 155 днів; у гною та ґрунті – до 3 мі­сяців; в трупах свиней – до 2,5 місяців; у копчених м’ясо­продуктах – до 6 місяців; в солонині – до 1 року; в замороженому м’ясі – до 3 років.

Чи хворіють люди на АЧС? Ні! Люди не хворіють на цю хворобу.

Які тварини хворіють на АЧС? Лише домашні та дикі свині, не­залежно від породи, віку та статі.

Чи існує вакцина від АЧС? Ні! На даний час вакцини не існує.

Чи лікують свиней при зах­ворюванні на АЧС? Ні! Методів успішного лікування АЧС не існує. Лікування заборонено законо­давством України.

Які ще хвороби свиней схо­жі до АЧС за клінічними озна­ками? Відрізнити АЧС від схожі хвороб: класичної чуми сви­ней (КЧС), реп­родуктивно-рес­пі­­ра­тор­ного синдрому свиней (РРСС), бешихи та пастерельозу може ли­ше фа­хівець ветеринарної ­ме­­­дицини. Однак, основою діаг­но­стики АЧС є ла­бораторне дос­лідження па­то­ло­гічного мате­ріалу.

Що станеться, якщо не пові­домити про підозру на АЧС? Хвороба може швидко поширитись на сусідні господарства, зав­даючи значних економічних збитків внаслідок загибелі свиней та ліквідації всього свинопоголів’я в регіоні.

Заходи ветеринарної служби щодо контролю АЧС. У разі під­твердження спалаху захворювання, служба ветеринарної меди­цини проводить карантинні заходи щодо запобіганню розпов­сюдження хвороби шляхом швидкого гуманного, безкровного за­бою усіх свиней на території, де спалахнула хвороба, з наступним спа­лен­ням трупів тварин, механічної чистки та дезінфекція при­міщень та території утримання свиней.

Матеріальне відшкодування збитків, внаслідок вилучення тва­рин, компенсується власникам за рахунок коштів резервного фон­ду державного бюджету.

Яким дезінфектантом доцільно скористатися? Для обробки приміщень, обладнання, загонів, території вогнища інфекції, забійних пунктів та інших місць, де перебували тварини, використовують дезінфекційні розчини, що знешкоджують вірус АЧС: 5% розчин хлораміну; сухе хлорне вапно з вмістом не менше як 25% активного хлору; розчини хлорного вапна з вмістом 4% активного хлору; 3% (гарячий) розчин їдкого натру та інші засоби, які відповідно до настанов з їх застосування є активними до збудника АЧС.

Як запобігти занесенню вірусу АЧС в господарство? Утримувати свиней в закритих приміщеннях, не допускаючи їх ви­гулу та контакту з іншими тваринами. Обслуговувати тварин ли­ше у змінному спецодязі, використовуючи окремі засоби догляду та інвентар. Не дозволяти відвідування господарства та тва­ринницьких приміщень стороннім особам. Не купувати тварин у невстановлених для цього місцях та без супровідних вете­ринарних документів. Не забивати хворих свиней та не переробляти туші захворілих тварин.

Не утримувати в приватному господарстві свиней, якщо ви мисливець на диких свиней. Не згодовувати свиням харчові відходи, що містять свинину чи продукти забою без проварювання.

Пам’ятайте! При підозрі на АЧС – сповістіть фахівця ветери­нарної медицини, краще перестрахуватись, аніж наразити на не­безпеку всіх сусідів!

Державна ветеринарна та фітосанітарна служба України