Головна Економіка Енергоефективність – основний шлях до успіху громад

Енергоефективність – основний шлях до успіху громад

3844

Те, що впровадження енер­­гоефективних заходів та тех­нологій для громади є важ­ливим засобом в подальшому роз­витку території, сьогодні уже ні в кого не викликає сум­ні­вів. Так, громади Європи, котрі ма­ють великий досвід в таких сп­равах, на початках свого ста­­­новлення першими захо­дами у своїх програмах роз­ви­тку тери­торій впровад­жу­вали енерго­ефективні заходи. Це не лише покращувало стан при­мі­щень (лікарень, шкіл, дит­садків та інших об’єктів), а й зао­щад­жу­вало значні суми коштів.

В останні роки до впро­вад­ження енергоефективних захо­дів за кошти Євросоюзу долу­чи­лася Шацька селищна рада. Цього тижня у Шацьку в рамках реа­лізації проекту «У пошуках енергоефективності: Шацьк і Ве­лицьк разом» працювали еко­лог ГО «Екосфера» Оксана Стан­кевич-Волосянчук, а також Лю­д­мила Самчук, проектний ме­нед­­жер, координатор проекту «СLEEN».

Також участь у роботі взяли го­лова Шацької селищної ради Сергій Віннічук, головні спеціа­лісти відділу регіонального розвитку, екології та залучення інвестицій Шацької РДА Аліна Демчук та Юрій Дударчук (де­путат Шацької селищної ради), Андрій Положевець, представ­ник навчальних закладів (Ша­ць­кого лісового коледжу та НВК «ЗОШ-І-ІІІ ст. – гімназія смт Ша­цьк»), голова громадської орга­нізації «Шацьке поозер’я» Ва­лен­тина Стаднік.

Найперше, про що розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук, це те, чому енергоефективність так важлива для бюджету гро­мади. «Впроваджуючи такі за­ходи, бюджет громади може зао­щадити чималі суми, які потім можуть бути використані на будівництво чи ремонт доріг або інші заходи. Але при цьому гро­мади роблять чимало поми­лок. Наприклад, ми звикли замі­нювати вікна, утеплювати зак­лади, не зробивши енергоау­диту: як правильно вставити ці вікна і якими вони мають бути, як утеплювати стіни і яким ма­теріалом, аби отримати пот­ріб­ний ефект. Наприклад, у місті Жовква ми були свідками то­го, як у дитсадку викидали ме­талопластикові вікна та замі­няли їх на інші, бо ті були неп­равильно встановлені, тому не давали належного ефекту».

Говорили на зустрічі й про важ­­ливість дотримання буді­ве­льних норм при реконструк­ції закладів, впровадженні енер­­гоефективних заходів, а в подальшому – проведенні мо­ніторингу: яка температура в при­міщенні, скільки електрое­нергії та палива витрачено, якого економічного ефекту вда­­лося досягти. Як правило, енергоефективність будинків визначається витратою кіль­кості кіловат на квадратний метр площі будівлі. У нас це ста­­новить 250-300 Квт на м2, у закладах соціальної сфери цей показник вищий – до 400 кВт на м2. Для порівняння: в Єв­­ропі цей показник становить 130-150 кВт на квадратний метр. Наразі у Верховній Раді зна­ходиться чотири законоп­роекти, які стосуються галузі енергоефективності, і котрі до­повнюють один одного. В них, зокрема, пропонується повер­нення кредитів банкам, які ви­даються на впровадження енер­гоефективних заходів. Окрім того, такі кредити можуть брати й громади.

«Для такої громади, як Ша­цька, цілком реально на впро­вад­­женні енергоефективних за­ходів заощадити 500 тисяч гри­­вень. Важливим етапом цьо­­­го кроку є запровадження сис­­теми енергоменеджменту, кот­рий дозволяє у приміщенні виз­начати, де є втрати та пе­ре­витрати тепла, елект­рое­нер­гії, води, що дає мож­ли­вість одра­зу усувати проб­лему. Од­нією з таких систем є uMuni, її можуть на рік нада­вати без­кош­товно, а вже по­тім укла­дається до­говір про оплату», – розповіла Оксана Станкевич-Волосянчук.

Угода мерів, котру підписала й Шацька селищна рада, дає мож­ливість брати участь у різ­номанітних проектах, пропоно­ваних Євросоюзом. Але спершу для цього потрібно розробити план дій сталого енергетичного роз­витку. Без цього документу участь у проектах є немож­ли­вою.

Розповіли гості на зустрічі й про досвід інших громад Ук­раїни, котрі вже успішно реалі­зували у своїх селах енергое­фек­тивні заходи. Одні сільські коо­перативи, які займаються ви­­рощуванням полуниці, ма­лини, придбали установку для пре­сування брикету з бур’яну (ра­ніше за його спалювання люди платили штрафи). А тепер завдяки установці забезпе­чують електроенергією та теп­лом заклади соціальної сфери та приватні будинки. Фермер­ські господарства використо­вують у своїй практиці біогазові установки, з яких також отри­мують енергію та тепло.

Стосовно Шацького району, то тут, як зазначила Людмила Самчук, актуальним було б вирощування енергетичної лози на болотистих місцевостях (а їх в районі є чимало) та її вико­ристання для опалення закладів соціальної сфери.

Багато ми вже взнали про енергетичні технології з попередніх семінарів, сьогодні теж почули чимало нового та ко­рисного. Це є корисна інфор­мація для нас. На виїзних се­мі­нарах також бачили, як впро­ваджують в життя ці техно­логії в інших громадах. Наприк­лад, ми навіть не могли поду­мати, що перед тим, як утеп­лювати якийсь заклад, пот­рібно використовувати тепло­візори, аби бачити, де най­бі­льші втрати тепла маємо. Ре­зу­льтатом таких семінарів стане реалізація у Велицьку та Шацьку проекту з енергоефек­тивності», – підсу­мував ска­зане Сергій Віннічук.

Віта ШЕПЕЛЯ