Головна Економіка Положення нового Закону України “Про зайнятість населення”

Положення нового Закону України “Про зайнятість населення”

1331

Новим Законом України «Про зайнятість населення», що набрав чинності з 1 січня 2013 року, передбачено сти­му­лювання роботодавців до ст­во­рення нових робочих міс­­ць та працевлаштування громадян, недостатньо кон­курентоспроможних на рин­ку праці, зокрема молоді, жі­нок, осіб віком понад 50 ро­ків та інших вразливих кате­го­рій громадян, шляхом вип­лати компенсації роботода­вцю в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування за відповідну особу.

Компенсація виплачує­ть­ся щомісячно протягом од­но­го року з дня працевлаш­ту­вання особи за умови збере­ження її зайнятості упродовж двох років.

При цьому право на ком­пен­сацію мають роботодавці, у яких відсутня забор­гова­ніс­ть зі сплати єдиного внеску на за­гальнообов’язкове дер­жавне соціальне страхування або страхових внесків на за­га­л­ь­ноо­бо­в’я­з­кове дер­жавне пен­сійне стра­ху­вання та яких не виз­на­но бан­к­рутом або сто­совно них не порушено справу про банк­рутство. Компенсація надає­ться на один рік за умови, що працівника не буде зві­ль­нено упродовж наступного ро­ку. Од­нак у випадку звільнення, і якщо роботодавець не працев­лаштовує на це робоче місце ін­шого безробітного, то він по­вер­тає отримані кошти в пов­ному обсязі.

Важливим законодавчим но­­­вовведенням є стиму­лю­ва­н­ня суб’єктів малого підп­риєм­ництва до створення нових ро­­бочих місць у пріоритетних га­лузях економіки. Так, суб’єкт малого підприємництва, який створює нові робочі місця та пра­цевлаштовує на них без­ро­біт­них на два роки, протягом року може отримувати щомі­ся­чну компенсацію в розмірі єдиного внеску. При цьому пра­цівники, які були прийняті на роботу з виплатою компенсації, не можуть бути звільнені за іні­ціативою роботодавця. Це сто­сує­ться суб’єктів малого під­п­­риєм­­ництва у виробничій сфе­рі.

Роботодавцю, який про­тя­гом 12 календарних місяців за­без­печував створення нових робочих місць, працевлаш­то­ву­вав на них працівників і упро­довж цього періоду щомісяця здійс­нював їм виплату заро­бітної плати в розмірі не мен­шому, ніж три мінімальні заро­бітні плати за кожну особу, про­тягом наступних 12 кален­дар­них місяців за умови збере­ження рівня заробітної плати в розмірі не меншому, ніж три мінімальні заробітні плати за кожну таку особу щомісяця за рахунок коштів Державного бюджету Ук­раїни, перед­баче­них у бюд­жеті Пенсійного фон­ду Ук­раїни, компен­сую­ться фак­тичні витрати у роз­мірі 50% суми нарахованого єди­ного внеску за відповідну особу за місяць, за який він сплачений, у порядку, визна­ченому Кабі­нетом Міністрів України. У разі зменшення штат­ної чисе­ль­ності праців­ників та фонду оп­лати праці роботодавець вт­рачає право на компенсацію.

Наталія ЧУБ,

головний спеціаліст – юрисконсульт

Шацького районного

центру зайнятості.