Головна Життя 6 тисяч пацієнтів вдячні лікарям Сергієвичам за здорові зуби

6 тисяч пацієнтів вдячні лікарям Сергієвичам за здорові зуби

1307

В наш час пацієнти стали до­сить вибагливими до стома­тологічних послуг. Значну кон­куренцію державним лікуваль­ним закладам створюють при­ватні клініки і кабінети, пропо­нуючи клієнтам швидке, ком­фор­тне, ефективне та безбо­лісне лікування зубів. Прог­ре­сує в цьому напрямку і селище Шацьк, де мешканці можуть вибирати, до якого лікаря йти. Валерій Сергієвич свою при­ватну стоматологічну практику починав у тоді ще Любом­ль­ському районі першим. 1989 рік ви­дався досить складним, бо на прийом до лікаря, кабінет яко­го відкрився в приміщенні ко­лишнього промкомбінату, за півроку майже ніхто не прий­шов.

– Людям було незвично від­давати гроші за лікувальні послуги, хоча пломбування зуба коштувало 1 карбованець, – розповідає Валерій Павлович.

Утім, лікар терпляче робив свою роботу, надаючи пооди­ноким пацієнтам якісну допо­могу. Стоматологи знають, якщо ефективно пролікувати одного хворого, він приведе ще трьох, якщо ж схалтурити – відмовить п’ятьох. Це правило спрацю­вало, і до приватного лікаря піш­ли люди: з Шацька і навколишніх сіл, приїжджі і відпочивальники. Лише з 2001 року, відколи Ва­лерій Сергієвич почав вести в комп’ютері статистику хворих та історію хвороб і діагнозів, че­рез його стоматологічний ка­бінет пройшло 6 тисяч пацієнтів!

– Надаємо, в основному, пос­луги лікування, видалення зубів. Хоча моя спеціальність «Сто­матологія», здобута в Львів­ському медінституті, доз­во­ляє мені діяти в значно шир­шому спектрі – бути одночасно терапевтом, хірургом, проте­зистом і дитячим стомато­логом. Кожному пацієнту дає­мо рік гарантії на свою роботу. Слідкуємо за новинками, їздимо на виставки і майстер-класи, переймаємо досвід у колег, щоб не втратити «марку», бо, ма­буть, у жодній іншій медичній галузі немає такої конкуренції, як у стоматології.

Обоє дітей Валерія Павло­вича – теж стоматологи. Стар­ша Оленка ще зі школи знала, що буде, як тато, лікувати зуби. Нині успішно практикує в одній із львівських шкіл і в двох при­ватних клініках. Іван з вибором професії визначався довше. Зате тепер у парі з батьком вони створили потужний лікарський тандем із чітко визначеними для кожного годинами роботи і власною клієнтурою. Діти Ва­лерія Сергієвича, коли були ма­ленькими, ніколи не відчували страху перед лікуванням зубів. Бо ж лікував тато, котрий бо­лісно переживав кожен їхній зойк. Не бояться неприємної для кожної з нас процедури і внуки, яких у Валерія і Наталії Сергієвичів троє. Хіба внук Ми­хайлик може іноді покапри­зу­вати, визначаючись, до кого сідати в стоматологічне крісло: до мами чи до дідуся.

А взагалі діти для лікаря – особливий контингент. З ними він як тонкий психолог завжди знаходить спільну мову, вміє переконати, відволікти увагу, а іноді й крикнути, щоб таки по­лікувати хворого зубчика. Хоча і з ними буває по-різному: ма­люк, що ще вчора спокійно сидів у кріслі і виконував вказівки лікаря, завтра може навідріз відмовитися навіть зайти до кабінету.

Утім, такі випадки – рідкість. Постійні пацієнти знають, що прийом у Валерія Сергієвича мо­же бути навіть приємним, бо його стоматологія давно ста­­ла безболісною і безстре­со­вою. Сучасна апаратура, якіс­ні плом­бувальні матеріали і су­часні інструменти для ліку­ван­ня зу­бів, а також спокійна атмо­­с­­фера, тиха музика і, що важ­ливо, помірні ціни, приваб­лю­ють все більше і більше клієнтів.

– Нещодавно ми придбали апарат для полірування і відбілювання зубів, тому про­понуємо пацієнтам нову пос­лугу. Такі от новітні стоматологічні технології – це вже поле діяльності для сина Івана.

Дружина лікаря Наталія Ана­толіївна, хоч і не має ме­дич­ної освіти, та розуміє всі тонкощі сі­мейної справи. Трохи з остра­хом очікує на появу в Шацьку відпочивальників, бо деякі без­церемонно добиваються при­йому, галасують, незва­жаючи на те, що надворі ніч і в хаті сплять діти і внуки.

– Міським людям, що приїж­джають на наші озера, дос­татньо одного разу скупа­ти­ся, змерзнути, щоб відразу з надутими щоками вирушити до Шацька в пошуках стома­толога. Втім, я вже звикла до ранніх і пізніх візитів, до ви­гуків «Мені болить!», до того, що в великі свята, коли люди відпочивають, мої лікарі сто­ять біля хворих з інструмен­тами в руках. От, до слова, свіжий приклад: у новорічну ніч син Іван три години провів у стоматкабінеті, – розповідає пані Наталія.

Все це для династії шацьких лікарів – робочі моменти улюб­леної професії. З них і скла­дає­ться в людей думка про їхню майстерність, професіоналізм, від­пові­даль­ність. А один свого часу став потужним стимулом для робо­ти. Наталія Анато­лії­вна випад­ково почула роз­мову зовсім сторонніх людей: «…Одного справ­жнього сто­ма­толога зна­є­мо – Валерія Сергіє­вича з Ша­цька. Тільки він зміг по­лікувати хворого, за якого ніх­то з львів­ських медиків не брався».

Приємно, що цей лікар – із Шацька! Династію Сергієвичів – з Днем медика, а Валерія Пав­ловича – ще й з 30-річчям професійної діяльності!

Мирослава ЦЮП’ЯХ.