Головна Життя Взірець господаря, керівника та сім’янина

Взірець господаря, керівника та сім’янина

1922

Санаторій «Лісова пісня» сьогодні став дуже популярною здравницею не лише на теренах України, а й країн близького зарубіжжя. Чи не найбільший розвиток санаторію припав на останнє десятиліття, коли її директором у 2001 році було призначено Карпука Віктора Наумовича, людину, котра в скрутні часи зуміла не лише зберегти здравницю, її колектив, а й дати їй друге дихання, стабільно розвивати та удосконалювати її матеріально-технічну та лікувальну базу.

28 жовтня Віктор Наумович відзначатиме поважний життєвий ювілей – 60-річчя від дня народження. Тож яким він є, завтрашній ювіляр, як людина та керівник, розповідають його колеги, працівники санаторію «Лісова пісня».

– Працюю я у санаторії з 1989 року, – говорить Надія Василівна Шайнюк, бібліотекар відділення культури санаторію. – Тож добре пам’ятаю той день, коли обласне керівництво на зборах представило нам нового керівника – Карпука Віктора Наумовича. Працівники здравниці раділи, що матимуть за директора людину, котру добре знають, котра народилася і виросла тут, до якої можна було звернутися за допомогою. Знали, що він добрий господар, бо ж очолював тривалий час колгосп, працював у районних органах влади, тому цій людині можна довірити керівництво санаторію. Бачимо, що не лише ми, а й обласні керівники з призначенням Віктора Наумовича не помилилися.

Багато уваги він приділяє не тільки покращенню лікувальної бази, а й культурній сфері. Як працівник культури можу з упевненістю сказати, що такого ошатного та гарного актового залу, танцювального залу, які маємо ми, немає в жодній здравниці. Зараз робиться ремонт у приміщенні відділення культури. Та й у бібліотеку стараємося передплачувати чимало періодичних видань, які є кращими виданнями в Україні, купувати новинки літератури, аби люди мали що читати. У цьому Віктор Наумович завжди нас підтримує.

Він як керівник вміє згуртувати колектив, кожному приділить увагу. І незважаючи на те, який у нього настрій – вислухає кожного, допоможе. Чесно кажучи, у своєму житті я мало зустрічала таких чуйних та людяних керівників, як Віктор Наумович.

В день ювілею хочу щиро привітати його, побажати міцного здоров’я йому та його великій родині, подякувати за роки хорошого керівництва, які, сподіваюся, триватимуть ще довго.

Валентина Вікторівна Копитко, секретар-діловод санаторію:

– Я на цій посаді хоч і працюю лише два роки, але можу охарактеризувати Віктора Наумовича кількома словами: справедливий, уважний. Майже від кожного відпочивальника, котрий приходить на прийом до нашого керівника, чую фразу: «А у вас хороший директор! Так уважно вислухав, таких мало є». Повірте, це багато що значить. Адже кожна людина приходить до нього на прийом зі своїми проблемами, можливо, якимись скаргами, проханнями. Не було такого, щоб він комусь сказав, що не може сьогодні прийняти. Він завжди піде назустріч людині, постарається вирішити її проблеми, аби лише вона добре відпочила у здравниці і поїхала задоволена. А мені як секретарю з ним добре і приємно працювати. В день ювілею зичу здоров’я, наснаги та добробуту в родині!

Галина Оксентіївна Мазурик, головний бухгалтер санаторію:

– Що я можу сказати про нашого керівника? Я працюю в санаторії з 1995 року, але знаю Віктора Наумовича давно, і можу відгукнутися лише як про хорошу людину. Є в нього кілька рис, які найбільше мені подобаються – це порядність, відповідальність за свої слова та надійність. В нашому житті трапляються різні ситуації, бувало, працівники санаторію часто зверталися про допомогу. Ніколи в житті він не казав, що не зможе хоч чимось допомогти, завжди шукає якийсь вихід, бо вміє співчувати людському горю. На мою думку, для керівника великого колективу (у нас працюють майже 300 людей) – це велика рідкість. Завжди старається, аби люди мали роботу, заробітну плату, надбавку до неї. Пам’ятаю часи, коли санаторій працював у півсили, то скільки Віктор Наумович виїздив у Київ, Луцьк, у міністерські установи, аби ми мали повну завантаженість! Він цінує кожного працівника, ким би він не був: лікарем чи кухарем, працівником культури чи прибиральником.

Не байдужий він і до проблем району (ми ж фактично є чи не найбільшим бюджетоутворювачем району), завжди йде назустріч установам та організаціям, каже мені: «Розумієте, це ж район!».

Побажати ж хочу лише здоров’я йому та його родині, яка останнім часом поповнилася внуками, бо ж буде здоров’я – буде все інше. А ще – плідної роботи на керівній посаді, бо ж буде працювати він – буде робота і в нас.

– Віктора Наумовича я знаю більше 25 років, – розповідає Микола Платонович Панасюк, житель Горохівського району, котрий приїхав до санаторію відпочити і підлікуватися. – А сюди їжджу уже майже 40 років, тож, як кажуть, кому-кому, а мені є з чим порівняти минуле і сьогодення здравниці. Безперечно, заслуга Віктора Наумовича в тому, що санаторій тепер застосовує новітні методи у лікуванні та реабілітації хворих, щороку закуповує сучасні медичні апарати. Дуже гарні ремонти і в кімнатах, коридорах та медичних кабінетах. Про нього як про людину і як про керівника можу сказати лише хороше. До нього в кабінет може зайти будь-хто з відпочиваючих, поділитися своїми проблемами. І не важливо, хто він є – якийсь начальник чи інвалід, безробітний чи керівник якоїсь фірми, ми тут всі для нього рівні.

Задоволений усім: і харчуванням, і культурною програмою, і лікуванням, і дуже хорошим ставленням персоналу. Одразу видно, що заклад очолює справжній господарник, який старається робити усе, аби і людям, які тут відпочивають, і працівникам було добре.

Марія Йосипівна Шульжик, сестра-господарка лікувального відділення:

– Наш Віктор Наумович, мабуть, не вміє відмовляти людям, – говорить жінка. – Бо хто тільки не просив допомогти – допомагав, чим міг. Ще як головою колгоспу працював, то чула про цю людину лише хороше. А тепер навіть не уявляю санаторій без нього. Щоб ми у нього не просили для лікувального відділення – ми отримували. Старається, аби відпочивальники проводили свій час у комфорті, мали хороші умови для проживання і відпочинку. Не маємо проблем з оформленням кабінетів, коридорів, кімнат. Віктор Наумович сам націлює нас на те, аби створювали для клієнтів санаторію затишок та комфорт, йшли в ногу з часом. У наших коридорах навіть фотографуються відпочивальники, бо кажуть, що тут дуже гарно. А скільки нових медичних новинок у нас з’явилося за останній час! Часто директор приводить до нас різні делегації, бо лікувальне відділення – це гордість санаторію, це те, заради чого до нас їдуть люди. Усе це – завдяки старанням нашого директора.

Тетяна Миколаївна Храновська, завідуюча виробництвом:

– У санаторії працюю з 2003 року, спочатку адміністратором в ресторані, а вже рік – заввиробництвом. Роботу людини, якій небайдужа доля оздоровчого закладу, видно одразу. В їдальні минулого року замінили вікна, встановили кондиціонери, купили електром’ясорубку та овочерізку, холодильну шафу, а найближчим часом мають привезти ще одну та купити пароконвекційну піч. По-батьківськи турбується Віктор Наумович і про своїх працівників. Розуміючи, як важко кухарям працювати влітку, коли до гарячої плити, біля якої кухарі стоять весь день, додається ще й спека, без вагань дав дозвіл встановити для працівників кухні душові кабіни. Ніколи не боїмося підходити до нашого директора з якимись пропозиціями: якщо ідея варта уваги, обов’язково підтримає і допоможе втілити. Інколи й сам запропонує чи то на якісь курси поїхати, чи в інший санаторій завітати, аби навчитися чогось нового, перейняти досвід. Нам приємно працювати з людиною, яка завжди дотримує свого слова, є відповідальною.

А чого ж побажати напередодні ювілею, як не здоров’я на сотню літ, достатку і благополуччя, та щоб серце залишалось відкритим для хороших справ.

Таким постає перед нами ювіляр, вмілий керівник та людина величезної працездатності, просто чуйний і щедрий чоловік. Приєднуються до усіх цих привітань усі працівники здравниці, зичать шанованому ювіляру козацького здоров’я, благополуччя в родині, витримки і подальших плідних здобутків, наснаги й невтомності, життєвого оптимізму. Нехай все зроблене з душею та натхненням повертається до Вас сторицею!

Віта ШЕПЕЛЯ.