Головна Життя Хай усміхнеться шістдесята осінь

Хай усміхнеться шістдесята осінь

1002

Шістдесяту золоту осінь стрі­чатиме 16 вересня наш одно­сельчанин, колега і просто лю­дина з великої літери – Богута Михайло Михайлович, ди­рек­тор ЗОШ І-ІІ ст. с. Острів’я, вчи­тель фізики і математики.

Народився ювіляр 16 ве­ресня 1954 р. в с. Острів’я Ша­цького району в простій се­лян­ській сім’ї і зростав з трудових копійок матері-колгосп­ниці. Але головним настав­ни­ком у не­лег­кому житті був для нього дід Писачук Данило Івано­вич – учасник громадянської війни, який воював під коман­дуван­ням легендарного Чапає­ва. Багато селянської мудрості по­черпнув Михайлик від всіма шанованої людини: доброту, любов і повагу до людей, до пра­ці, до землі, до рідної Острі­в’янщини. Все дитинство хло­пець топтав стежку на колгос­пну ферму, де допомагав мате­рі-доярці носити важкі відра, чистити стайні, тягати на пле­чах важкий силос.

В 1961 – 1969 рр. навчався Михайло Богута в Острі­в’ян­ській восьмирічній школі, де любов до математики при­ще­пила йому вчителька почат­кових класів Катеринич Євдо­кія Кузьмівна та до фізики – Корінь Іван Володимирович. В 1969-1971 рр. навчався в Пі­щан­ській середній школі.

Жага до знань, зацікав­ле­ність точними науками спря­му­вали його життєвий шлях до Луцького педагогічного інсти­туту ім. Лесі Українки. Інститут гордився Богутою Михайлом Ми­хайловичем, адже в 1974 р. він – чемпіон області з вільної бо­ротьби у вазі 74 кг., в 1975 р. – кан­дидат в майстри спорту по самбо. Тоді ж у складі буді­ве­льного загону студентів брав участь у добудові Сві­тя­зь­кої школи і нагороджений грамо­тою за сумлінну роботу. В 1976 р. одержав диплом про вищу ос­віту по спеціальності вчи­тель фізики і математики.

Розпочинає свою трудову пе­дагогічну діяльність Михайло Михайлович у Піщан­ській школі. Утім, довго там не затримався: «Я люблю своє село і не уявляю життя поза його межами. Тому, коли надійшла пропозиція пра­цю­вати директором Острів’ян­ської восьмирічної школи, я від­разу дав згоду»

Михайло Богута з 1979 року і по даний час, а це майже 35 років, нез­мінний директор ЗОШ І-ІІ ст. с. Острів’я. Найбільшим досяг­ненням за час роботи дирек­то­ром Михайло Михай­лович вва­жає добудову школи госпо­дар­сь­ким способом. Це озна­чає, що будівництвом керу­вав сам ди­ректор: домовлявся за буді­вельні матеріали, їх дос­тавку, пра­цював поряд із буді­вель­ни­ками. Будувалася шко­ла з 1988 по 1995 р. В результаті – покра­щи­лися умови навчання дітей та роботи педагогів: шко­ла от­ри­мала чотири класні кім­нати, їдоальню (зал і кухню), а це дало змогу створити спор­тивну кім­нату. Саме зусиллями Ми­хай­ла Михайловича приве­зено з Лат­вії інвентар для спор­тив­ного майданчика і спорт­залу.

Професійна діяльність чудо­вого вчителя і керівника тісно перепліталася з громадською: Ми­хайло Михайлович неодно­ра­зо­во був обраний депутатом район­ної ради, сільської ради, членом ви­конкому. 1990-1995 рр. – де­путат Шацької районної ради 21 скликання; 2002-2006 рр. – де­пу­тат Шацької районної ради; 2006-2010 рр. – член ви­конкому Пі­щанської сільської ради; 2010-2015 рр. – депутат Піщанської сі­льської ради.

Михайло Богута, вчитель ви­щої категорії, досконало во­лодіє методами навчання фі­зики та математики, іннова­цій­ними формами навчання, вчить і вчиться сам, ретельний у вся­кій справі, вимогливий до учнів, колег, дає міцні знання з пред­метів, має своїх послідовників-учи­телів. Випускники з вдяч­ніс­тю згадують його уроки фі­зики, з повагою говорять про ньо­го як про «свою людину». А люди старшого покоління з теп­ло­тою звуть його Мі­ша-ди­рек­тор. Про таких, як він, кажуть: трудяга, який вибився в люди своїм трудом, не за ха­барі, має «чуттєву душу», і вчи­тель, і гос­подар, і порадник кож­ному. Він завжди врівнова­же­ний, терпе­ливий, порядний, ти­хий і скром­ний, але з великим ста­ранням повсякчасно ро­би­ть велику справу – сіє ро­зумне, добре, вічне.

Він же, мотивуючи свою жит­тєву позицію, говорить: «Я все своє свідоме життя намагаюся працювати для людей, для гро­мади свого села, допомагаючи їм, підтримуючи у важку хви­лину».

Михайло Михайлович – зразковий сім’янин, чудовий батько, люблячий чоловік.

Дружина, Ольга Володими­рівна, – і колега по роботі, і пора­д­ник у справах директора. Вона закінчила Ківерцівське меду­чи­лище та природничий факу­льтет Брестського педаго­гіч­ного інституту, працює вчи­телем біо­логії, хімії, німецької мови.

Подружжя виховало і дало ос­віту трьом дітям, гідним свої­х батьків: Юрій (1978 р.н.) – офіцер Ук­раїнської армії, за­кінчив Хар­ківський військовий універси­тет; Світлана (1980 р.н.) – закінчила Во­линський уні­верситет, факу­льтет міжна­родних відносин; Сер­гій (1982 р.н) – закінчив Волин­сь­кий тех­нічний університет, фа­культет товарознавства та екс­пертизи у митній справі.

А ще у сім’ї підростає п’ятеро онуків на радість дідусеві і ба­бусі.

Колеги-вчителі, техпраців­ники, учні, односельчани, друзі на­передодні шістдесятиріччя шанованого і дорогого ювіляра Богути Михайла Михайловича ни­зько вклоняються йому і шлють най­щиріші вітання та вислов­люють щиру повагу і глибоку вдяч­ність.

Ювілей – це не просто свя­то, це здобутки всіх років життя. Ни­зький уклін Вам за них! Нехай зроблене Вами добро повер­тає­ться сторицею. Живіть дов­го і щасливо, благополуччя, любові і тепла Вам у родині, довгих ро­ків життя, сповнених радісними хви­линами.

Хай обминають Вас тривоги, хай Бог дасть щастя на путі, хай світла, радісна дорога щас­ливо стелиться в житті! Тож не старійте і не знайте в житті ні смутку, ані бід, у серці моло­дість плекайте, живіть до ста щас­ливих літ!

З повагою колеги,

учні та односельчани.