Головна Інтерв'ю Що будемо мати у старих приміщеннях районної лікарні?

Що будемо мати у старих приміщеннях районної лікарні?

933

Проблема естетичного виг­ляду центру Шацька вже давно не дає спокою ні селищній, ні ра­йонній владі. Особливо це сто­сується те­риторії та приміщень старої полік­лініки та лікарні, які не додають привабливості се­лищу. Деякими депутатами се­лищної ради пропону­валися різ­ні варіанти зміни цільового приз­на­чення території в майбут­ньому – від парку відпочинку до розбудови торгового центру. Проте, як виявляється, плани – одне, а реальність – інше. На ос­танній сесії районної ради де­путати після тривалих та нап­ру­жених обговорень погодили до­говір оренди частини примі­щення старої лікарні з ТзОВ «Про­лонгація» для відкриття ап­теки та підприємцям – для ма­газинів (один – у при­міщенні старої лікарні, другий – старої поліклініки). Багато хто задає­ться питанням: чи варто у при­мі­щенні, яке вже стоїть майже століття, «поселяти» різні ст­рук­тури (зокрема, Центр нада­ння адмі­ністративних послуг), ап­теки та магазини? Чи не варто було б депутатам районної ради спільно із депутатами селищної ради виробити для цих примі­щень та земельної ділянки єдину концепцію розвитку, визначи­тися із цільовим призначенням об’єктів та землі? Тож чому бу­ло прийнято рішення здавати час­тину приміщень в оренду, про­симо роз’яснити Сергія Він­ні­чука, голову Шацької районної ради, та Ольгу Сахарук, голову пос­тійної комісії районної ради з питань промисловості, будів­ництва, транспорту, зв’язку, тор­гівлі, побутового обслуго­ву­вання населення та роз­вит­ку об’єктів спільної власності те­риторіальних громад сіл, се­лища району.

– Причин, через які районна рада прийняла рішення здати час­тину приміщень старої лі­карні в оренду, є декілька, – го­во­рить Сергій Віннічук. – По перше, згадувані приміщення на­лежать до районної комуна­льної власності, і відповіда­ль­ність за його збереження ле­жить також на районній владі. Тож селищна рада ніякого сто­сунку до її оренди чи продажу не має. Розумію прагнення ба­гатьох зробити центр Шацька більш естетичним, і я теж на сто­роні цих людей, але для цьо­го не обов’язково прода­вати приміщення чи земельну ділян­ку на торгах, аби на цьому місці виріс ще один бар. Я проти такого варіанту. Ми повинні ду­мати не лише про естетичний виг­ляд селища, а й про май­бутнє. Власне питання районної лікарні на сьогодні не є таким визначеним і безхмарним, як здає­ться, чи дехто хоче його по­казати. Сьогодні багато гово­риться про майбутні реформи чи про перегляд попередніх, на­п­риклад, адміністративної, те­ри­торіальної, медичної. Уже і сьогодні ми всі відчу­ваємо пе­в­­ні нез­ручності і труднощі того, що у нас лише 40 стаці­онар­них місць у лікарні. Та, влас­не, і примі­щення лікарні у нас лише те, що ми називаємо сьогодні «ста­ре», адже нове, за доку­ментами – поліклініка з денним стаціонаром, а не лі­карня. А чи маємо ми гарантію, що з часом не виникне питання про необ­хідність збільшення місць у ста­ціонарі чи створення інших від­ділень? Селищна рада на даний час не має земельної ді­лянки, яка була б передбачена для будівництва лікарні (попе­ред­ньо зарезервована у гене­раль­ному плані «на Морквах» уже роздана під житлове бу­дів­ниц­тво). Та й визнаймо, що тепер в країні не та економічна си­туація, аби щось будувати. Ще однією причиною нашого рішен­ня є також те, що коли лікарня буде проходити черго­вий раз акредитацію, то чи змо­же вона без приміщення її прой­ти?.. По суті, сьогодні ми усіма силами по­винні зберегти при­міщення, хоч яким старим та неприваб­ли­вим воно є. Думаю, завдяки ро­зумінню та підтримці депу­та­тів районної ради, керівниц­тва лікарні та орендарів остан­ня проблема дещо вирішиться, адже з орендарями ми домови­лися, що вони мають зробити фасад приміщення за власні кошти. Окрім того, всередині при­міщення також будуть від­ре­монтовані (на сьогодні в при­міщенні старої лікарні майже все знищено: здертий з під­логи лінолеум, зі стін – вагон­ка, по­декуди – гіпсокартон, зня­ті з грубок дверцята).

Проблема приміщень для роз­ташування установ та орга­нізацій взагалі дуже актуальна для нашого району. Наприклад, раніше районна бібліотека для дітей узагалі була єдина в області, яка не опалювалася. Її та районну організацію Това­рис­тва Червоного Хреста ще у 2010 році було перенесено у старе приміщення поліклініки. А коли декілька місяців тому пос­тало питання розміщення ЦНАПу, розглядалися різні варі­анти, і все ж таки ми зупинилися на приміщенні старої лікарні, адже воно в центрі селища і є дос­тупним для людей, які при­їздять з усього району. Та і влас­не вибір був невеликий. Коли ж Володимиром Дибелем, генди­ректором ТМО Любомль­ського і Шацького районів, було запро­поновано погодити на­дан­ня в оренду частини примі­щення під відкриття аптеки та магазину, ми погодилися, адже це, за по­передніми підрахун­ками, може приносити майже 16 тис. грн. в місяць. Балан­соутримувач (районна лікарня) може на свій розсуд викорис­тати ці кошти, в тому числі від­ремонтувати фасад з тієї сто­рони, де роз­ташовується ЦНАП. Тож нехай краще воно приносить хоч якийсь прибу­ток, ніж має стоя­ти пусткою та руйнуватися.

l Але тоді виникає пи­тання, що це дуже старе при­міщення, і чи можна його весь час латати?

– А коли з 2007 року там міня­ли вікна, двері, перекри­вали дах, робили ремонти, не ста­вилось питання про те, що воно старе і його потрібно зно­сити? Рік за роком примі­щення лікарні добудовувалося, роби­лись ре­монти. Ви уявіть, скіль­ки з 2007 року вкладено туди коштів! Так, воно старе. Я також за те, аби в нас у центрі було хороше есте­тичне приміщення, за те, щоб було гарно. Та просто продати землю на аукціоні, аби у центрі виріс ще один бар?

l Можливо, треба про­вести конкурс для надання в оренду, де буде вказу­ва­тися цільове призначення приміщення?

– Згідно з положенням про оренду нерухомого майна спі­льної власності територіальних громад сіл, селища району, зат­вердженого рішенням районної ради від 18.07.2012 року №14/7, – коментує Ольга Сахарук, – в тому випадку, коли примі­щен­ня здається в оренду повністю, питання виноситься на розгляд сесії районної ради, якщо ж частина приміщення – тоді го­лова районної ради видає роз­порядження, яке згодом по­годжується депутатами на се­сії районної ради. Але обов’язок оголошення конкурсу та його проведення – у ком­петенції балансоутриму­вача. В цьому випадку генера­льний директор ТМО і звернувся до нас із лис­том про те, що вони хотіли б здавати приміщення в оренду. Питання було вирішено пози­тивно в силу обставин, про які го­ворив голова районної ради. Сергій Миколайович вніс про­позицію укласти договір оренди лише на рік, згодом, якщо ситу­а­ція не зміниться, продовжити. Але депутати прийняли рішен­ня погодити термін оренди на 2 роки 11 місяців. З іншої сторони, людей, які хочуть орендувати приміщення, також можна зро­зу­міти: вони вкладуть у ремонт кошти, а через рік бути висе­леними звідти – несправед­ливо. Згідно з положенням про оренду, після розірвання дого­вору про оренду в односто­ронньому порядку (з ініціативи ра­йонної ради) те, що є неві­д’ємними поліпшеннями (відре­мон­товані приміщення, наприк­лад, відновлення каналізування і т.д.) залишається у районній комунальній власності. Тільки від’ємні поліпшення умов мо­жуть стати власністю орендаря – меблі, стелажі тощо.

В іншому випадку, якщо пос­тане питання розміщення ра­йонної лікарні (40 місць, які сьо­годні є, але це дуже мало і, з іншої сторони, не кожен може доз­волити собі лікуватися в Лю­­­бомльській лікарні, одна до­рога чого вартує. Тим паче, коли постане питання харчу­вання за власний кошт). Якщо ж ми ці приміщення спишемо і дозволимо продати, а згодом може виникнути питання наяв­ності приміщення лікарні? Бу­дівля старої лікарні на сьогодні, можливо, здається непотріб­ною, але справжній господар не розкидатиметься власністю, яка може знадобитися. Ми вже мали гіркий досвід із приміщен­ням пришкільного інтернату у Світязі, яке у 2004 році було передано Державній прикор­донній службі під комендатуру, яка проіснувала там недовго. Сьогодні, незважаючи на те, що Світязькою сільською ра­дою та Шацькою районною радою ще з 2006 року пишеться багато звернень у різні інстанції про повернення приміщення, яке так нам необхідне для громади села Світязь, вирішити його поки що не реально. А який би там був садочок! Ось так одним необдуманим рішенням можна перекреслити майбутнє. Хоча його можна було тоді просто передати в оренду. Ми сьогодні не ставимо собі за мету реві­зувати попередні рішення, а лише пробуємо не зробити по­мил­ку, яку неможливо буде ви­п­равити в майбутньому. Тому ми мусимо боротися, аби при­мі­щення залишилося.

l На сесії деякі депутати висловлювали побоювання про те, що згодом примі­щення буде приватизоване?

– Згідно з положенням про оренду комунального майна, во­но в жодному випадку не може бути просто, без рішення про приватизацію районною ра­дою, передано у приватну влас­ність. Лише в тому випадку орендарі мають право першо­чергової приватизації, коли пос­тане питання продажу примі­щен­ня. Але спочатку його треба буде внести у перелік об’єктів, які підлягають приватизації. І тоді по кожному об’єкту будуть прийматися рішення про вис­тав­лення його на аукціон для приватизації. Проте таких пла­нів на найближчі роки у район­ної влади немає. Ще раз наго­лошу, що списати приміщення старої лікарні це, на мою думку, безгосподарність, і це ще м’яко сказано. Питання в тому, що його сьогодні потрібно зберегти. Якщо воно буде стояти пуст­кою, то з часом почне руйнува­тися. Можливо, дехто і зацікав­лений в такому варіанті. Сьо­годні виробляються усі доку­менти та технічні паспорти на ці приміщення, в тому числі й під службове житло для пра­ців­ників лікарні. Статус службо­вого житла матимуть і примі­щення старої кухні та лабора­торії, в яких буде проводитись ремонт. Нашому району потріб­на лікарня. Справжня. А це можли­во лише при повноцін­ному кадровому забезпеченні і молодим спеціалістам ми по­вин­ні щось запропонувати, служ­бове житло як мінімум.

Віта ШЕПЕЛЯ.