Головна Інтерв'ю Коваль Іван: «У плані благоустрою маємо рухатися до Європи»

Коваль Іван: «У плані благоустрою маємо рухатися до Європи»

1570

Життєдіяльність кожного населеного пункту залежить від ви­конання своїх обов’язків комунальними службами. В Шацькій се­лищній раді функції догляду за комунальними до­рогами та чистотою вулиць здійснює КП «Будинко­упра­вління». Про діяльність цього під­приємства розповідає його начальник Іван Коваль.

l Комунальні господар­ст­ва сьогодні переживають не найкращі часи. Багато го­ворять про необхідність їх реформування. Які перспек­ти­ви в цьому має Ваша стру­к­тура?

– Так, справді, комунальники сьогодні потребують змін у своїй роботі. На комісіях селищної ради та на сесії, яка відбулася 28 січ­ня, нами була представлена Про­грама реформування і розвитку житлово-комунального госпо­да­рства на 2016-2020 роки. Це да­сть можливість нам роз­ви­ва­тися, купувати техніку та меха­нізми, реалізовувати проекти, спрямовані на покращення бла­го­устрою селища та сіл ради, а згодом і об’єднаної громади. На даний час комунальним підпри­є­м­ством «Будинко­управ­лін­ня» утри­муються каналізаційно-очисні спо­ру­ди потужністю 400 м3/добу, 4 км мереж водопостачання та 12,2 км мереж водовідведення, 3 артезіанських свердловини, по­лі­гон твердих побутових відхо­дів, 10 км вулиць з твердим по­криттям, 3 кладовища та інші.

Населення Шацької селищної ради тільки частково забезпе­че­но централізованим водопос­та­чанням та водовідведенням. Проте в Шацьку питної води як такої взагалі немає, бо вода із усіх наших свердловин та і труб­чатих колодязів (свердловин) у населення за хімічним складом та вмістом заліза вважається технічною. У зв’язку з цим у Про­грамі пропонується здійснити по водопостачанню ремонт свер­дловин, заміну насосів на енер­гоефективні, об’єднати водона­пірні вежі і водопроводи (лікарня і рибгосп). Стосовно остан­нього, то є напрацювання з рів­нен­­сь­кою фірмою «Октан», яка про­ек­ту­вала наші каналізаційні спору­ди та має усі вихідні дані по Ша­цьку. Фахівці цієї фірми готові зробити проект по водо­поста­чан­ню. У нас є місце біля риб­госпу, де можна встановити усе необхідне обладнання, ста­н­цію обеззалізнення води, є те­ри­то­рія, де можна зробити ба­сейни із запасу очищеної води. Але це все – на рівні розмов, адже для цього потрібні чималі кошти. Про­те спочатку не віри­лось і в те, що запрацюють і дадуть ре­зу­льтат проекти, які за­раз на стадії завершення (каналізація, транспорт).

l Багатьох цікавить, ко­ли ж запрацює новозбу­дова­на каналізаційна мережа?

– Ввести в експлуатацію но­во­збудовані каналізаційні мере­жі та очисні споруди потужністю 200 м3/добу – одне з основних за­в­дань Програми. Вже зроб­ле­но всі роботи по першому проек­ту (збудовано каналізаційну ме­ре­жу, напірний та самотічний ко­лектор, очисні споруди), але за них ще не до кінця проплачені ко­ш­ти європейською стороною, тож і запустити, відповідно, не можна. Окрім того, до мережі тре­ба буде під’єднати житлові будинки, а це вже другий проект, який випала можливість реа­лі­зу­вати завдяки коливанню ва­лю­ти. Цей проект теж зупи­нив­ся з причини затримки фінансу­ван­ня (селищна рада свою час­тину профінансувала в повному обся­зі, затримка за партнерами з Євросоюзу). Технічні умови на підключення будинків будемо видавати ми, скільки вони кош­ту­ватимуть – точно сказати не можу, можливо, гривень 200-500, але не тисячі, як говорили де­які «всезнавці». Умовами пе­ред­бачатиметься, яким чином кана­лізація від будинку буде приєд­нана до певної точки, до якої під’єднаються ще один-два будинки, аби було дешевше, та до загальної мережі. Якщо ж ці роботи будемо виконувати ми, то це буде коштувати, зви­чай­но, дорожче. Та коли це все буде вирішено – сказати не мо­жу. Велика потреба у центра­лізованому каналізуванні решти території селища, об’єктів, що знаходяться на березі озера Пісочне, села Мельники з пода­льшим підключенням до ново­збу­дованих очисних споруд. І якщо на базі Шацького району пла­нується розвивати турис­ти­ч­ний бізнес за аналогом карпат­ського «Буковелю», нам, в пер­шу чергу, потрібно забезпечити наявність мережі каналізу­ван­ня та водопостачання.

l Коли на дорогах селищ­ної ради запрацює техніка, яка була придбана в резуль­таті участі шацької влади у європроекті?

– Благоустрій території КП «Будинкоуправління» здійснює згідно із затвердженим селищ­ною радою Титульним списком. Комунальні дороги поки що зна­хо­дяться на балансі селищної ради. При наявності техніки і механізмів та, напевно, і після об’єднання громади, вони бу­дуть, я думаю, передані нашому підприємству.

Так, справді, минулого року автопарк «Будинкоуправління» поповнився чималою кількістю техніки завдяки участі у євро­про­екті. Деякі кошти на прид­бан­ня техніки також виділяла селищна рада. Ми отримали 7 одиниць техніки, з якої МАЗ, при­­­чіпний грейдер, піскосоле­розкидач та автомобіль «Фоль­к­сваген-Крафтер» (але за них кошти ще не заплачені і вико­ристовувати їх не можна). Частина техніки могла б уже ви­користовуватися вже цієї зими, якби від Євросоюзу надійшли кошти. Окрім того, аби уся техніка могла працю­вати, потрібно дещо переоб­лад­нати її, наприклад, у МАЗі – гідравліку під піскосоле­роз­кидач.

З усієї техніки, яку отрима­ли, найбільш затребуваним та таким, що буде найбільш ко­рис­ним для селищної ради та «Будинкоуправління», є екска­ватор, яким у разі проривів маємо чим розкопати аварій­ну яму, також установи  та населення замовляють для своїх потреб, може викорис­то­вуватись у ремонті доріг, ван­­таженні. Багатофунк­ціона­ль­ний навантажувач дуже добре себе показав у відгортанні снігу, особливо по невеликих вули­цях, але не дає бажаного резу­льтату у підмітанні вулиць та доріг. Тому до нього ми приче­пили лопату, яку придбали за кошти селищної ради, та вже цієї зими прогортали сніг. Він також може використовуватися при укладанні бруківки та як на­ван­тажувач. Стосовно підмітання вулиць, то у минулому році се­лищ­на рада купила нам трактор Т-25, до нього ми хочемо до­ку­пити щітку для підмітання. Таку техніку використовують уже в Луцьку. Що стосується причіп­но­­го грейдера, то в нас немає такої потужної техніки, яка мог­ла б його потягнути. Проте буде­мо шукати шляхи вирішення цієї проблеми. Для відкидання снігу з тротуарів використовували відкидач ручний роторний. Він нормально працює. Якщо все вдасться зробити, то наступної зими будемо у всеозброєнні та матимемо чим боротися зі снігом.

Разом з тим, користуючись на­годою, хочу подякувати лю­дям, які розпочали проекти і впро­вадили їх в життя: Воло­димиру Найді, Віктору Плейтуху, Сергію Пархонюку, Віталію Яльни­цькому, Сергію Кужелю, Миколі Боярчуку, Віталію Мелю­ху. Тепер продовжують цю ро­боту Сергій Віннічук та Сергій Сидорук. Окре­ма подяка екс-керівнику селищ­ної ради Миколі Боярчуку та де­пу­татам мину­ло­го скликання, за підтримки яких було закуп­лено чимало тех­ніки й механіз­мів для КП «Будинко­упра­в­ління», а точніше, для громади.

Плідною стає робота з тепе­ріш­ньою новообраною радою та її головою Сергієм Віннічуком та його заступником Віталієм Яль­ницьким. Адже маємо одну спі­льну мету – працювати на гро­маду.

l Майже рік тому Вами спі­льно з селищною радою бу­ло запроваджено плат­ний вивіз сміття від насе­лен­ня. Який результат?

– Так, пакетний вивіз сміття запровадили рік тому. Вдалося це зробити з великими поту­га­ми, адже майже два роки роз­робляли механізм втілення в побут селища. Те, що вдалося таке започаткувати, вважаю не­а­бияким досягненням. Та чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять. Спочатку виво­зи­ли два рази на місяць, та по­бачили, що вивозимо дуже мало, тож восени перейшли на одно­разовий графік (в другий тиж­день місяця). Вивозимо сміття й по с. Мельники. Та створю­є­ться враження, що той пакетний вивіз сміття більше був потріб­ний районній владі, ніж колишнім депутатам Шацької селищної ради. Вони весь час не те що не працювали, а навіть сприймали це в штики. З потугами ці всі рішення протягувалися на сесії, бо хотіли, щоб сміття таки ви­возилося безкоштовно. Я не проти без­коштовного вивозу сміття, але нехай селищна рада ком­пенсо­вує нам ті кошти, які затрачаємо на вивіз та підгор­тання сміття на полігоні ТПВ, яке люди самі вивозять. І поки се­лищна рада нам платила ці кош­ти, доти ми претензій не мали. Та коли гро­шей у селищної ра­ди забракло, ми отримали більше 30 тис. грн. збитків. Тоді я почав піднімати це питання на рівні селищної ради, райдерж­адмі­ністрації. Врешті-решт рі­шен­ням сесії селищної ради було забо­ро­нено безкоштовний вивіз сміття на полігон, затверджено гра­фік ви­возу сміття від насе­лен­ня, який ми розробили, і процес пішов. Проте відміняти пакетний вивіз сміття ні в якому разі не можна, бо це дуже хо­роший спосіб як для нашого селища. Якщо пора­хувати, то за весь час ми про­дали десь півто­ри тисячі мішків, приблизно 74 м3 сміття за рік вивезли від на­селення, тобто за один раз ви­возили приблизно 30 мішків. А скільки палива затра­тили? У всякому разі ми йдемо далі собі у збиток, аби ця систе­ма про­дов­жувала діяти. Час­тину кош­тів на придбання мішків виді­лила селищна рада. Не кож­на людина має свій транспорт, бо є пенсіонери, одинокі люди, які не мають можливості виво­зити самотужки сміття. Але в цьому питанні я хочу ба­чити підтримку депутат­сь­кого корпусу селищ­ної ра­ди. На комісії селищної ради запропонував, щоб депу­тати трохи походили по своїх округах, пропону­ва­ли для продажу мішки, роз­давали графік вивозу, бо є такі люди, котрі навіть не знають, що в селищній раді діє така система. А отри­мані кошти нам зда­дуть в касу. Це не особисто мені потрібно, а людям, нашій екології. Якщо нам з вели­кими потугами вда­лося запустити цей процес, то ска­совувати його ні в якому разі не можна.

Також хочу наголосити ще на одному моменті. Де­х­то з людей думає, що се­лищ­на рада фінансує та утри­мує комунальне під­при­єм­ство, але це все не так. КП «Будинко­управління» – це є госпро­зра­хункова органі­зація, яка сама заробляє кошти. Наш бюджет складається з трьох складових: доходів, які отри­муємо від обс­лу­говування баз відпочинку ур. Гряда, коштів селищної ради, яка виділяє їх на благоустрій населених пунктів (це 35%), та тих коштів, які заробляємо самі, надаючи пос­лу­ги асенізаційною машиною, сміттєвозом, пос­лу­ги з каналі­зу­вання та водопос­та­чання. За кошти, спрямовані на благоус­трій, займаємося обрі­зуванням дерев, посипанням тротуарів, доглядом за квітни­ками та інши­ми роботами. Цього року також плануємо на замо­влення сели­щ­ної ради самі ви­ко­нувати ро­боти із відновлення вуличного освітлення (частину вулиці від казначейства до ма­га­зину «Лю­кс», вул. Природна, від церкви до оз. Люцимер, вул. 17 ве­ресня). Також хочемо про­бува­ти вкладати тротуари бру­ків­кою.

Останнім часом по новому кладовищу виникли деяка про­блема – хаотичність поховань. Ми зробили на кладовищі роз­бивку площі, прикріпили но­мер телефону, за яким люди мали б звертатися. Але це не дало ре­зультатів. З ініціативи голови селищної ради Сергія Віннічука плануємо зібрати разом свя­ще­ників та обговорити з ними це питання.

А на завершення хочу звер­нутися до жителів майбутньої об’єднаної територіальної гро­мади. 27 березня будуть вибо­ри. Зважаючи на те, що нова, об’є­днана громада буде наділе­на набагато більшими повно­ва­женнями і від її роботи нап­ряму залежатиме життя людей на цій території, то хотів би про­сити жителів добре обдумати, за кого віддавати свій голос, не ку­пуватись на популізм. Кого обе­ремо, з тим і житимемо наступ­них 5 років. А кандидатів у депу­тати і особливо на посаду го­лови, закликаю подумати, чи ви дійсно ма­єте багаж знань і практичні навики для якісного управління громадою. Зважте на це. 

Віта ШЕПЕЛЯ.