Головна Інтерв'ю Сергій Віннічук: «Місцеве самоврядування повинно стати реальним, а не декларативним вираженням влади...

Сергій Віннічук: «Місцеве самоврядування повинно стати реальним, а не декларативним вираженням влади народу»

1516

7 грудня в Україні відзна­чається День місцевого са­моврядування. І це від­ра­дно, бо саме на органи місцевого самоврядування покладено надзвичайно важливу місію – втілювати в життя гро­мадські ініціативи, захищати інтереси простих людей, меш­канців нашого району. Від належної і дієвої роботи представників цих органів залежить по­да­льша успішна розбу­дова нашої дер­жави. Ве­личезна роль у цьому про­цесі належить де­пу­та­там Шацької районної ради, адже саме рада представляє ін­те­реси нашої територіальної громади і саме рада визначає політику місцевого розвитку.

Сьогоднішній гість на сторінках газети – голова Шацької ра­йонної ради Віннічук Сергій Миколайович.

– Сергію Миколайовичу, Ви вже 9 місяців працюєте голо­вою районної ради. Чим був на­повнений цей період? Що най­бі­льше запам’яталося?

– Найперше, хочеться від­мі­тити, що робота ця для мене нова, хоча я вже друге скли­кання обираюсь депутатом ра­йон­ної ради, був двічі головою пос­тійних комісій. Тому цей пе­ріод, в першу чергу, пов’язаний із набуттям нових знань та дос­віду у досить новій для мене сфері. Найбільше запам’яталось «бойове хрещення» на першій сесії районної ради, яку я про­во­див, коли розглядалось пи­тання погодження розірвання кон­тракту з генеральним ди­рек­­тором ТМО Любомльського та Шацького районів Воло­дими­ром Дибелем, де були присутні представники «Правого сек­тору» та Автомайдану, громад­сь­кість ра­йону.

– А чи були якісь труднощі, несподіванки?

– Особливих несподіванок і труднощів не було, тому що, са­мі розумієте, якщо працює ко­манда, то і питання вирішую­ть­ся легко, і хочеться щось ро­бити. Дякуючи тому, що ми з екс-го­ло­вою районної державної ад­мі­ністрації Олександром Кусь­ком прийшли на ці посади як представники однієї політичної сили, в нашій роботі завжди було порозуміння і впевненість у тому, що ми могли завжди підт­римати одне одного.

– Як Ви оцінюєте роботу ни­нішнього депутатського кор­пусу районної ради?

– В цілому робота депутат­сь­кого корпусу є достатньо ефек­тивною, хоча інколи ряд де­пу­татів районної ради за­мість того, щоб думати про інтереси те­­риторіальної громади, вико­рис­товують трибуну районної ради для політичного самопіару.

– Сергію Миколайовичу, у Ва­шій прийомній завжди є люди. Хоча для прийому громадян визначені конкретні дні. А є ще виїзні прийоми громадян за міс­цем проживання. З яких питань люди найбільше шукають пра­вду?

– На мою думку, особливо в теперішній нелегкий час, голова районної ради повинен прий­мати людей тоді, коли це їм пот­рібно, адже жителям віддале­них сіл важко під­лаш­туватися під конкретні дні. А правду люди шукають з різних проблем: це і земельні питання, і проблеми субсидій та соціа­ль­них допомог, і прохання мате­ріальної підтримки для ліку­ван­ня, а також питання, які стосую­ться життя усієї громади насе­леного пунк­ту: дороги, рух гро­мад­сь­кого тран­с­порту, ро­бота ФАПів та інші. Часто дово­диться вирішувати пи­тання до­помоги учасникам АТО та їх ро­динам.

– Чи часто буває, що влада не може допомогти?

– Звичайно. Це стосується тих питань, які на сьогодні не ви­рішені на законодавчому рів­ні, наприклад, надання соціальної допомоги на дітей родинам, де жоден з батьків не працює, а та­кож, враховуючи досить мі­зерне фінансування нашого ра­йону, це вирішення проб­лем із кош­тами.

– Що Ви думаєте про май­бутню адміністративно-тери­торіальну реформу в Україні? Розкажіть про ситуацію з Ша­цьким районом. З огляду на при­­вабливість нашого озер­ного краю з точки зору роз­витку ту­ризму, чи не доцільно лобію­вати питання на най­вищому рівні про присвоєння району спе­ціального статусу регіону-курорту? Ваша точка зору.

– На мою думку, в тому виг­ляді, який сьогодні має адмі­ніст­ративно-територіальна ре­форма, вона приведе до зни­щен­ня сіл в Україні. Для про­ве­дення таких реформ необ­хідне здійснення великої підго­товчої ро­боти, впровадження елект­рон­ного врядування, сп­ро­щен­ня процедури надання ад­мі­ніст­ра­тивних послуг тощо. Сьо­годні швид­ше можна гово­рити про необ­хідність адмініст­ративної реформи, тобто лікві­да­цію ра­йонних державних ад­мі­ністра­цій як інституту вико­нав­чої вла­ди із передачею їх функцій та повноважень радам як предс­тавникам інтересів те­риторіа­ль­ної громади.

Стосовно нашого району, то на­дання йому статусу курорт­ної зони є не тільки доцільним, але й необ­хідним, оскільки це на­да­сть можливість не тільки збе­­регти унікальний куточок нашої країни, але й дозволить розви­нути соціальну інфраст­руктуру та збільшити приваб­ли­вість на­шого краю для ту­рис­тів. Це пи­тання піднімається ра­йон­ною радою ще з 2006 року, зок­рема, крім звернення до Во­лин­ської ОДА та Волинської об­ласної ради, було докладено ба­гато зусиль для того, щоб озеро Сві­тязь увійшло до «Семи при­род­них чудес України», що не ли­ше показало його унікаль­ність, але й дозволило збіль­шити туристичну приваб­ли­віс­ть нашого району. Однак, на даний час позитивних зрушень у цьо­му напрямку немає. Споді­ває­мось, що сформована після Ре­во­люції Гідності влада дійсно пра­цюватиме в інтересах на­роду, а тому прислухається до думки жителів району, що доз­волить позитивно вирішити це питання найближчим часом.

– Яка доля об’єктів соціа­ль­ної сфери району, які недобу­до­вані або в стадії капіта­ль­ного ре­монту (ЗОШ І-ІІІ ст. смт Ша­цьк, Шацький РБК). А є ще люди, які лобіюють пи­тан­ня про пер­е­дачу старого примі­щення Шаць­кої школи під май­бутній районний краєзнавчий музей. Чи звер­талися вони до Вас?

– Ще в квітні цього року ра­зом з Олександром Куськом ми зверталися до тодішнього го­лови Волинської ОДА Григорія Пустовіта щодо вирішення да­них питань. Завдяки його підт­римці та розумінню депутат­сь­кого корпусу Волинської облас­ної ради було виділено на добу­дову ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк один мільйон гривень та на ре­монт районного Будинку куль­тури також один мільйон гри­вень. На жаль, кошти не було про­­фінансовано у зв’язку із вій­ною на Сході України та скла­д­ною економічною ситуацією в дер­жаві.

З питання передачі примі­щення старої школи під музей до районної ради на сьогодні ніхто не звертався, хоча, на мою думку, музей Шацьку необ­хідний і я, коли ще працював у коледжі, звертався разом із го­ло­вою Волинської обласної ор­ганізації Українського фонду ку­льтури Геннадієм Сарапіним та жителями Шацька до Во­лин­сь­кої обласної ради. Будучи голо­вою громад­ської організації, я з однодумцями писав проект по реконструкції музею на Фонд збе­реження культурної спад­щини, але цей проект не був підт­риманий. Однак це при­міщення не належить до спі­льної влас­ності територіальних громад ра­йону, а належить Ша­цькій се­лищній раді, тому тільки вона може позитивно вирішити це пи­тання або передати при­мі­щення районній раді. У зв’язку з обмеженими фінансовими мож­ливостями районної ради до реалізації цієї ідеї могли б до­лу­читись громадські організації району шляхом підготовки прое­к­ту та отримання гранту на ре­конст­рукцію приміщення під музей від європейських фон­дів. Районна рада, в свою чергу, готова всіляко підтримувати ви­­рішення цього питання

– Традиційно напередодні свята що Ви б хотіли по­ба­жати представникам місце­вого самоврядування в районі?

– Перш за все, хотілось би побажати, щоб місцеве са­мов­рядування стало реальним, а не декларативним виражен­ням влади народу. Усім депутатам та посадовим особам місце­во­го самоврядування бажаю сил та наснаги, наполегливості у ви­рішенні проблем громад району та патріотизму, а головне – всім нам миру.

Віктор ГРИЦЮК.