Реєстр здавачів майна допоміг би уникнути шахрайств та збільшити надходження до бюджету

5542

Протягом останніх тижнів до Ша­цького відділення поліції на­дійшло декілька заяв від відпо­чивальників про те, що їх ошу­кали. Люди в мережі Інтернет зна­­­ходили місця у Світязі для від­­починку, перераховували зав­­­­­да­ток на вказаний банків­сь­кий рахунок, записували адресу. Але приїхавши, за вказаною адресою не знаходили будинку, а телефон осіб-посередників не відповідав. Подібні афери фік­сувалися в поліції й минулого ро­ку. Звичайно, поки що це – по­о­динокі випадки, та все ж є ризик збільшення їх кіль­кості. Як можна уникнути та­ких випадків – розповів в інтерв’ю «Розкриття злочинів, що скоєні через Інтер­нет – справа не з лег­ких» Ігор Гулик, старший інс­пектор сек­тору моніторингу Ша­ць­кого від­ді­лення поліції. До­лу­читися до вирішення цієї проб­леми в силах і районної влади спі­льно з орга­нами місцевого са­мовряду­ван­ня. Як саме?

Аби в майбутньому уникнути таких випадків, а ще – полегшити органам місцевого самовря­ду­вання роботу зі сплатою такого ви­ду податку, як туристичний збір, ще минулого року Шацькою районною радою було ініційо­вано створення єдиного реєс­тру влас­ників баз відпочинку та здавачів майна відпочива­ль­никам.

Як розповідає голова Шаць­кої районної ради Сергій Карпук, було розроблено спеціальні картки, які було передано в ті сільські ради, де є потреба ст­во­рення реєстру (Шацька се­­лищна рада, Світязька, Пуль­мівська, Пулемецька та Піщан­ська сільські ради). У картках є розділи з зазначенням пріз­ви­ща, адреси, кількості ліжко­місць, чи зареєстрована особа як під­п­риємець. На сесії Шацької ра­йонної ради був затверд­жений Порядок ведення єдиного реє­стру осіб, які надають тим­часові послуги з розміщення (про­жи­вання) осіб. Цим Поряд­ком та­кож передбачено вклю­чення в реєстр, внесення змін та вик­­лю­чення з нього. Сіль­ським головам потрібно було зіб­рати ін­фор­мацію та затвердити цей спи­сок на виконко­мах сіль­ських та селищ­ної рад, потім подати його у ра­йонну раду для внесення в реєстр. Але чомусь ке­рів­­ники місце­вого са­мо­в­рядування про­іг­но­ру­вали це пи­тання, список на викон­комі був зат­верд­­жений ті­льки Пуль­мів­ською сі­ль­ською радо­ю.

– Реєстр не тільки зміг би до­по­могти уникнути таких випад­ків шахрайств, які фіксуються в останній час, а й стати корисним в зборі інших податків та плате­жів. Цей реєстр можна удоскона­лювати, вносити туди інформа­цію про площу будинків та баз від­­починку (це база для сплати по­датку з нерухомості), скільки лю­дей тимчасово чи постійно там працюють (це, зокрема, сто­сується більших відпочин­кових баз, де наймають кухаря, по­коївку, коменданта та сто­ро­жа). У найманих працівників мають бути оформлені трудові угоди.

Розумію, що багато хто з лю­дей, які приймають відпочива­льників, не хочуть реєструва­тися підприємцем, бо доведе­ться сплачувати єдиний соціа­ль­ний внесок. Тож найвигідніше оформляти підприємцем пен­сіо­нерів – мабуть, у тих, хто при­й­має відпочивальників, зна­й­деться родич-пенсіонер, на якого можна було б оформити підп­риємницьку діяльність. Ту­рис­тичний збір сплачується в роз­мірі 1% від суми, яку заро­били (наприклад, з кожної отри­маної сотні в бюджет потрібно сплатити одну гривню турис­тич­­ного збору). Якщо озвучити в цифрах, то підприємець-пен­сіонер сплачує, наприклад, 500 грн. туристичного збору та 700 грн. єдиного податку в місяць. Але ці всі речі потрібно пояс­нювати людям.

Часто доводиться чути, що влада нічого не робить, не зай­мається благоустроєм, не ре­монтує дороги. І тут хочеться запитати в людей: а скільки по­датків сплатили вони, аби сіль­ська рада мала кошти на утри­мання закладів соціальної сфери, благоустрій та ремонт до­ріг.

Віта ШЕПЕЛЯ