Головна Коротко Україна вшану­вала пам’ять жертв війни в Др­у­гій світовій війні

Україна вшану­вала пам’ять жертв війни в Др­у­гій світовій війні

705

За мить упасти може світ, який творився сотню літ. Чому добро таке повільне, а зло – швидке мов динаміт? (Дмитро Павличко)

22 червня Україна вшану­вала пам’ять жертв війни в Др­у­гій світовій війні. В нашій дер­жаві цей день в календарі поз­начений і як День скорботи.

74 роки тому, попри таємні угоди та палкі завіряння в дружбі, фашистська Німеччина та її союзники атакували кор­дони нашої країни. Цього дня перші бомби впали і на столицю України – місто Київ. Розпо­ча­лася німецько-радянська війна 1941-1945 років як складова, але основна частина Другої сві­­тової війни. Український нап­рям, за планом «Барбаросса», був одним з найголовніших. Попри мужність і героїзм нашого народу, на початок грудня 1941 року війська вермахту оку­пу­вали майже всю територію Ук­раїни. Метою нацистського ре­жиму були підкорення та націо­налізація України, винищення її людності (українців, згідно з «ра­­совою теорією», вважали «не­­­пов­ноцінним народом», який не може мати власної держави, натомість мусить працювати на інших).

Майже відразу територія то­дішньої УРСР була покрита ме­режею таборів смерті. Десятки тисяч людей різних націона­ль­ностей були розстріляні в Києві, Харкові, Дніпро­петров­ську, Рівному та інших великих містах. Страшною трагедією ча­сів окупації стало винищення мирного населення у Бабиному Яру в Києві, де тільки за перші 5 днів, починаючи з 29 вересня 1941 року, розстріляли 150-160 тисяч мирного населення, в ос­нов­ному євреїв. Усього за роки окупації в Україні загинуло 3,9 млн. цивільних людей. До Ні­меч­чини з нашої держави було вивезено близько 2,4 млн. чо­ловік. А ще по території України двічі прокотилися бойові дії. Про втрати народного госпо­дарс­т­ва країни годі й говорити, вони вираховувалися мільярдами кар­­бованців.

Красномовний й той факт, що у Другій світовій війні ук­раїнці понесли людські втрати більші, ніж США, Велика Бри­танія, Канада та Франція разом узяті. Загальні втрати України у цій війні оцінюються у 8-10 мі­льйонів життів як серед вій­сь­кових, так і серед цивільного на­селення.

У цей день за участю предс­тавників влади, керівників ус­танов та закладів району, гро­мадськості у Шацьку біля обе­ліска Слави відбувся мітинг-рек­вієм, приурочений Дню скор­боти. До присутніх звер­нулися Ігор Корольчук, голова Шацької РДА, Адам Дударчук та Кос­тян­тин Чесноков, голова та по­чес­ний голова районної ради ве­теранів, Володимир Носуліч, голова районної організації Ук­раїнської спілки ветеранів Аф­ганістану, Михайло Гірич, учас­ник бойових дій. Всі вони у своїх виступах висловили спо­дів­а­ння, що Україна та її люди ніколи не будуть знати, що таке війна, а бойові дії, які зараз тривають на сході Ук­раїни, невдовзі при­пиняться зу­сил­лями ке­рів­ницт­ва країни, наших героїв-війсь­кових та … російського народу, який з ча­сом має осмислити, яке зло несе світу, і, насам­пе­ред, Україні, їхній президент-агресор.

Учасники мітингу поклали вінок та квіти до підніжжя обе­ліска в пам’ять про жертв вій­ни.

Віктор ГРИЦЮК.