Головна Культура I знову – березень…

I знову – березень…

555

І знову линуть до нас думи геніального українського поета… Традиційно український народ у цей весняний час звертається до постаті Тараса Шевченка, яка у своїй величі була, є і залишиться ні з чим не зрівняною, невичерпною для людського подиву й осягнення.

Творчий звіт, присвячений 200-й річниці від дня народження Т.Г.Шевченка, який відбувся 1 березня в с. Пехи, – це велика історія шани мудрого слова Великого Кобзаря.

Хоч усе його життя було важке, та Шевченко був живою піснею, журбою і плачем. Він не падав духом і все зміцнював – то піснею, то словом, то власним життям – безмежну любов до України.

Кожен, хто був присутній на цьому заході, мав змогу віддати шану пам’яті Великому Поету, Художнику, Просвітителю, Світочу українського народу – Тарасові Шевченку, і разом з тим долучитися до багатого мовного і пісенного джерела геніального Шевченкового слова. Тут звучали пісні про Україну («Батьківщина кохана» у виконанні фольклорного колективу «Пехівчанка», «Україно моя молода» у виконанні Вікторії Гигери, «Тільки в нас на Україні» у виконанні Діани Пех), пісні на слова Т.Г.Шевченка («По діброві вітер виє» у виконанні Яни Пех, «Така її доля» у виконанні Галини Пех, «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні всіх учасників заходу, вірші «Не кидай матері, казали» читала Аня Данилевич, уривок з поеми «Хустина» читала Вікторія Оксентюк, а також інсценівка про дитинство малого Тараса, яку зіграли Іван Пех та Валентин Сиротюк. Завершився захід молитвою, яка починалась рядками «Україно, молюся за тебе», присвяченої усім героям України. Молоде покоління вшанувало пам’ять загиблих запаленими свічками, – пише Галина ПЕХ, завклубу с. Пехи.