Головна Культура У піснях “Лісової пісні” живе казка

У піснях “Лісової пісні” живе казка

1112

Народний ансамбль народної пісні «Лісова піс­ня» одной­мен­ного санаторію цілком спів­зву­чний своїй назві – такий же яскравий і каз­ково-феєричний, як і відомий твір Лесі Україн­ки. Колектив під керівництвом Га­лини Кор­нелюк протягом 37 років свого існування напо­ле­гливо вивчає і пропагує пісенну культуру українського Полісся, пос­тійно знаходиться у твор­чому пошуку, випробовуючи свої сили в нових напрямках і одно­часно відроджуючи до жит­тя ста­­ровинну народну пісню. Учасники  ансамблю – це  пра­ців­­ники знаменитої волин­ської здравниці: медсестри, санітар­ки, маса­жисти, яких об’єднала у велику співочу родину україн­ська  пісня. Всі  вони люди різ­ного віку, є й такі, що співають у колективі впродовж усього ча­су його існування: Галина Ша­чаніна, Катерина Василенко, Валентина Влащук, Ва­лентина Редько, Галина Забродоцька, Воло­ди­мир Бубела. Керівника Галину Іванівну особ­ливо радує  те,  що  в  ансамбль  почала  вли­­ватися  молодь – це Ольга Гайо­ва, Світлана Заб­родоцька, Те­тяна Рибін, Валентина Заб­ро­доцька, Людмила Хомич, Олена Забродоцька, Олена Віннічук. Адже саме за ними, тала­но-­в­итими й перспективними, – май­бутнє «Лісової пісні».

Галина Корнелюк – перший керівник ко­лек­тиву. Певний про­міжок часу ним ще керували Олександр Єрмаков і Микола Регещук. А в далекому 1976-му саме Галина Іванівна шу­кала і виявляла таланти, заохочу­ва­ла до співу всіх, хто мав хист, формувала репертуар, що нині яскраво вирізняє ансамбль з-поміж інших у Шацькому районі. Опікується колективом і нині. Діяльність «Лісової пісні» – спе­ци­фічна, бо, окрім того, що ама­тори співають на концер­тах районного рівня, урочистостях з нагоди професійних і дер­жав­них свят, виступають на сце­нах сільських клубів, пред­ста­в­ляють край на обласних і міжнародних фестивалях, ще й традиційно два рази в місяць радують пов­но­цінними кон­цер­т­ними програмами відпочи­ва­ючих санаторію. Одна з актив­них учасниць ансамблю і веду­ча святкових дійств Ольга Га­йо­ва, яка, до речі, очолює від­ділення культури здравниці, вміє запалити неймовірною по­зи­­тив­ною енергетикою всіх ша­нувальників на­родної пісні. Гу­моресками у власному вико­нан­ні додасть гарного настрою, а в співі здивує глядача силою голосу Володимир Бубела, що все життя пропрацював у сфе­рі культури са­наторію. Фанатично від­дана своїй дру­гій родині – ан­самблю – і масажист здрав­ниці Катерина Василенко. Жодна по­дія не зму­сить її про­пустити ре­пе­тицію чи черговий вис­­туп ко­лективу. Навіть у пе­реддень до­нь­чиних заручин пані Катерина довірила приготу­ван­ня свят­ко­вих страв родичам, ку­мам і под­ругам, а сама поїхала на виступ у сусіднє село! От з та­ких учас­ни­ків, які не уявляють свого жит­тя без пісні, і складається слав­нозвісний ансамбль.

Адміністрація санаторію з са­мо­го початку заохочує морально і підтримує матеріально свій твор­чий колектив. Перший керів­ник Віктор Малай, його наступники Лев Грицак і Микола Шидлов­сь­кий створювали якнайкращі умо­ви для повноцінної творчої дія­льності ансамблю. Справжнім ме­ценатом зарекомендував се­бе і теперішній директор Віктор Карпук, забез­пе­чивши колектив  якісною музичною апара­турою і сценічними костюмами, турбу­ючись про те, щоб учасники ні в чому не мали потреби і радували своїм співом людей.

Досвідчені жіночки підтри­мують в ансамблі дисципліну.

– Як ви могли не прийти на репетицію? – інколи вдають із себе строгих наставниць, щоб привчити молодших до відпо­відальності й порядку. – На першому місці у вас повинен бути спів!

Тому молоденькі медсес­три, санітарки і пра­цівники кух­ні спішать справитися рані­ше з усіма обов’язками, позбав­ляючи себе обідньої перерви, аби тільки не пропустити чер­гової спі­ванки. А навчатися є чого, бо в репертуарі ансамблю понад 100 пісень найріз­но­ма­нітніших жанрів. Звучали вони на фестивалях «Україн­ський коровай-сузір’я» у м. Володи­мир-Волин­ський, «Берегиня» в м. Луцьк, «Колядки і щед­рівки над Бугом» у Польщі, на біло­руських ку­ль­турних заходах. Саме із згаданого міжна­родного конкурсу в сусідній Польщі уча­с­ниці «Лі­со­вої пісні» привезли кілька років тому най­яскравіші враження. Ледве надвечір до­че­­кав­шись свого виступу (спі­­ва­ли останніми), втом­лені ама­тори, попередньо не змовляючись, скон­центрувались і вибухнули на сцені ней­мо­вірною силою го­лосів, артистизму і худож­ньої майстерності. Як резуль­тат – заслужене перше місце!

Подією в житті колективу стало присвоєння йому в 2000 році звання «народний». Пов­сяк­час його підтверджує, не припиняючи нести в народ ба­­га­тющу пісенну культуру краю. Спі­вач­ки мають неве­лике за­тишшя в час Великого посту, а після Великодня вже пла­нують кон­церти до Дня Перемоги, Дня матері, коло­ритного Купа­ла. А ще плекають заповітну мрію – за­писати всі свої пісні на диск. У відпо­чи­ваючих на цей продукт – великий попит. Тож неза­ба­ром мелодії «Лісової пісні» пов­ноголосо зазвучать у всіх ку­точках України і, що не є винят­ком, навіть за кордоном!

Мирослава ЦЮПЯХ.