Головна Листи Чому в людей забрали землю?

Чому в людей забрали землю?

2548

Минулого тижня до редакції звернулися жителі села Адам­чуки зі скаргою на те, що на їхні городи, які вони обробляли 15 років, знайшлися нові власники. «Ці землі, які знаходяться май­же біля самого кордону з Поль­щею, ми почали обробляти ще 15 років тому, – говорять люди. – Спочатку виділили по 30 со­тих під особисте підсобне го­с­подарство із земель запасу тим, у кого не було паїв. Декому ви­діляли землі як працівникам со­ціальної сфери. Писали ми зая­­ви і на оренду на 5 років. За­га­лом в тих місцях ми оброб­ляли 16 гектарів. Коли договори оре­н­ди закінчилися, ми ходили в сі­льську раду та питали в земле­впо­рядника, що нам далі роби­ти, куди звертатися та які до­кументи робити. Нам ка­зали почекати та переко­ну­вали, що ніхто ту землю в нас не за­бе­ре. Але днями ми на своїх горо­дах побачили таб­ли­ч­ки з напи­сами «Не розорю­ва­ти. При­ват­на власність». По­ясніть, як так сталося, що ми, місцеві люди, за­лишилися без землі? Чому саме нашу землю забрали, в яку ми вклали гроші та свою пра­цю? Адже поряд є інші землі, які пустують, нехай їх беруть». Загалом же в селі без земельних ділянок залиши­лося до десятка сімей. Решта жителів також пе­реживають, що в один день та­кож можуть залишитися без зе­млі. З про­хан­ням прокоменту­вати ситуацію та що робити лю­дям далі, ми звер­нулися до пер­шого заступ­ника голови Шацької РДА Сер­гія Сидорука та голо­ви Гра­бів­ської сільської ради Ва­силя Голядинця.

– Насправді питання землі сьо­годні в районі, як і в області в ці­лому, є набагато глибшим. Подібні проблеми – не лише в нас, – коментує Сергій Сидорук. – З 1 січня 2013 року були вне­сені зміни в Земельний Кодекс України, де були розмежовані пов­новаження органів місце­во­го самоврядування та вико­нав­чої влади щодо розпоряд­жень землями як в межах на­селених пунктів, так і за ме­жами. Було проведено розме­жу­вання зе­мель: землі за ме­жами населе­них пунктів ста­ли держав­ни­ми, в межах – ко­му­нальною вла­сністю. Якщо на території населеного пун­кту є об’єкти державної влас­ності, відпо­від­но розпоряд­ни­ком землі є дер­жава. Управ­ління землями дер­жавної вла­сності були пе­редані Голов­ним управлінням Держ­ге­ока­дас­тру в областях. Тож єди­ним одноосібним роз­по­ря­дни­ком всіх земель по обла­сті, які знаходяться за межами на­се­лених пунктів, є Головне упра­­вління Держгео­кадастру у Во­линській облас­ті, керівником якого сьогодні є Василь Васи­ленко. Тобто це їхня компе­тен­ція та їхня відпові­даль­ність за ті накази та розпо­ряд­ження, які приймають.

Стосовно ситуації, про яку мені розповідали жителі с. Ада­мчуки на особистому при­йомі, то тут потрібно розіб­ра­­тися. Так, звісно, люди обро­бляли свою землю протягом ба­­гатьох років, брали її в орен­ду. Тобто ці землі не пустува­ли. На жаль, маємо по селах та­ку пра­к­тику, коли люди кори­сту­ються землею, але не пос­­пішають офо­рмляти пра­во­в­­ста­но­в­лю­ючі документи. Я не готовий за­раз сказати, чи в лю­дей колись були якісь доз­вільні документи на власність чи ко­рис­тування, це виясня­є­мо, пе­ре­віряємо інформацію про на­дання землі в оренду Ша­цькою РДА, коли та мала такі повно­важення. В бу­дь-якому випадку, при звер­нен­ні людям в сільській раді мали б сказати чи прокон­сультувати, що далі робити, до­помогти у ви­рішенні їхнього питання.

Що робити людям? Тепер, згідно із законодавством, лю­дям важко буде відстояти своє право на землю, бо вони фак­тично в останній час вико­ри­с­­то­­вували її самовільно, без пра­вовстановлюючих доку­мен­­тів, хоча, можливо, це й не їхня вина. Те, що люди зверталися з цією проблемою в сільську ра­ду, а їм не допомогли – не знаю, чому так. Наразі перевіряє­ть­ся, чи повністю дотримана про­цедура надання землі, чи є усі погодження, зокрема, й сіль­ської ради, та ким підписані. В усякому разі сіль­ський голова Василь Голяди­нець запевнив, що це питання буде вирішувати.

В районі дуже складна си­ту­ація із зем­лями за межами насе­лених пунктів. Як уже зазначав, не наш один район з цим стика­ється. Практика показала, що механізм виділення земельних ділянок за межами населених пунктів через Держгео­када­стр виявився, м’яко кажучи, не­е­фек­тивним, та створює чи­мало проблем для місцевих жи­телів. Є інформація, що через місяць-півтора земля таки перейде в управління громад, це є в за­конопроекті. Тобто об’єд­нані громади матимуть безпосе­ре­днє управління, а сільським ра­дам будуть делеговані повно­ва­ження. Але інше питання, чи буде ще чим управляти, і в якому ста­ні органи місцевого самовряду­вання отримають ті терито­рії? Громадам доведе­ться плану­вати свій розвиток територій з ураху­ванням того, що лиши­лось, і зва­жати на при­ватні інте­реси людей, які там отримали земельні ді­лянки. Але, на жаль, впливу на рішен­ня Держгео­ка­дастру нема ні в райдержад­міністрації, ні в орга­нів місцево­го самовря­ду­вання (були звер­нення до голови обл­держадмі­ністрації від районної та Шаць­кої селищної рад). Таким чином район позбувається най­більш цінних земель, які в пода­льшому міг використати для розвитку (забудови, рекреації тощо).

Василь Голядинець, голова Грабівсьткої сільської ради:

Цього тижня, аби вирі­ши­ти ситуацію, була організо­вана зустріч місцевих жителів та нових власників земельних ді­лянок. Довго обговорювали си­туацію, проте, зрештою, вда­лося знайти рішення, яке за­довольнило усі сторони. Люди отримають землі сільського­с­подарського призначення, а нові власники, серед яких є два учасники АТО з нашого району, також не будуть обділені.  

Хоч компроміс між жите­лями села Адамчуки і новими влас­никаи земельних ділянок був знайдений, проте люди все ж бояться, чи не залишаться знову обдуреними, і чи вико­нають усі сторони свої обіцян­ки?

Віта ШЕПЕЛЯ.