Головна Медицина Відмороження

Відмороження

3090

Синоптики знову прог­но­зують зниження температури повітря. Тому публікація на цю тему ста­не доречною в газеті. Розповідає Володимир Бонда­ренко, лікар-хірург Шацької районної лікарні.

– Пошкодження тканин і органів, яке настає під впливом низької температури, нази­вають відмороженням. На від­міну від опіків, які виникають за температури понад 60° С, відмороження можливі за різних температур. Причини цього теж різні і за відповідних умов (підвищена вологість, тісне або мокре взуття, нерухоме положення, тривалий вплив холоду, вітер, загальний стан потерпілого – хвороба, висна­ження, алкогольне сп’яніння, втрата крові тощо) відморо­ження може статися навіть за температури 3-7° вище нуля. Йому найчастіше піддаються дистальні відділи кінцівок, вуха, ніс. Під час обмороження спо­чатку відчувається холод, по­тім це відчуття змінюється онімінням, при якому зникають спершу біль, а потім будь-яка чутливість. Настання анес­те­зії (втрати чутливості) ро­бить непомітним подальший вплив низьких температур, що найчастіше стає причиною важ­ких незворотніх змін в органі.

Перша допомога в разі від­мороження – зігрівання потер­пілого. Хворого якнайшвидше треба перевести до теплого приміщення. Передусім слід зігріти відморожену частину тіла, відновити в ній кровообіг. Цього досягають, розтираючи її чистими руками, змоченими спиртом. Розтирання інколи триває довго. Припинити його можна тільки після появи чут­ливості, почервоніння і відчут­тя жару в цій частині тіла. Слід пам’ятати, що розти­ран­ня снігом шкідливе, бо по­силює охолодження, а крижинки ра­нять шкіру, сприяючи інфіку­ванню зони ураження. Не мож­на розтирати і масажувати шкіру при появі пухирів і наб­ряків. Зігрівання потрібно проводити за допомогою теп­лих ванн. Температуру води слід поступово підвищувати від 20° до 40° С за період 20-30 хвилин. При цьому кінцівку не­об­хідно ретельно відмити ми­лом. Після ванни й розтирання уражену ділянку потрібно вису­шити (протерти), закрити сте­рильною пов’язкою і нак­ри­ти чимось теплим. Відмо­ро­жені місця не можна змащу­вати жиром і мазями, бо це істот­но утруднює їх первинну обробку. Хворим слід дати гарячий чай, каву, молоко, доб­ре їх пого­ду­вати. Сприятливо впливають при цьому вино й горілка. Якна­й­швидша дос­тавка потер­піло­го до лікарні, власне, є першою до­помогою. Під час транспор­тування слід зро­бити все, щоб запобігти пов­торному охо­лод­женню.

Загальне замерзання нас­тає в разі тривалої дії низьких температур. Воно харак­тери­зується млявістю, втомою, лю­дину морозить, а потім нас­тає сон – і людина гине. До­помога така ж, що й при від­мороженні. Але за відсут­ності ознак життя необхідно зразу починати робити штуч­не ди­хання і зовнішній масаж серця.