Головна Наради, сесії Куди тектимуть молочні ріки та чи бути єдиній громаді, – питання координаційної...

Куди тектимуть молочні ріки та чи бути єдиній громаді, – питання координаційної ради

609

Жвавим та насиченим дискусіями виявилося засідання координаційної ради з питань місцевого самоврядування, яке провів Сергій Карпук, голова Шацької районної ради.

На початку відбулася зустріч голів сільських рад, начальника Шацького відділення поліції Андрія Семенюка, старшого інспектора сектору моніторингу Шацького відділення поліції Ігоря Гулика з Юрієм Полевіком, представником рівненської фірми «Кватро», котра займається встановленням камер відеонагляду у населених пунктах. Декілька років поспіль в Шацькому районі говорять про необхідність встановлення відеоспостереження. Особливо це питання стає актуальним із наближенням літнього сезону відпочинку, коли в Шацькому відділенні поліції фіксується різке збільшення повідомлень про різноманітні події та злочини. Можливо, вже цього року питання зрушить з місця.

Як відзначив Сергій Карпук, ця фірма співпрацює з Любомлем в рамках реалізації програми «Безпечне місто», де встановлено 18 відеокамер. Над реалізацією цієї програми розпочинають роботу в Шацькому районі. У планах – закупити на Шацьк та навколишні населені пункти майже 20 відеокамер (це мінімальна потреба).

Юрій Полевік розповів, що вартість однієї відеокамери – 11 тис. грн., але в цю суму входить монітор, сервер, монтаж, під’єднання та налаштування. Фірма також дає річну гарантію на техніку (якщо вона не була пошкоджена навмисно) та річне безкоштовне обслуговування.
Планується, що усі зображення будуть виведені на центральний сервер в Шацьке відділення поліції, де є цілодобове чергування та нагляд. Представник фірми також відзначив, що 40% від вартості відеокамер потягне програмне забезпечення до них, адже, наприклад, програма, яка дозволяє визначити номер авто та ідентифікувати його в базі, коштує 300 доларів для однієї камери.

Про необхідність взаємодії з приватними підприємцями в процесі встановлення камер відеонагляду, Інтернет-провайдерами наголосив Сергій Карпук. Планується, що частину фінансових зобов’язань із закупівлі обладнання має взяти селищна рада, частину – районна рада та обласний бюджет (все-таки влітку на Шацькі озера приїжджає відпочивати чимало волинян, відповідно про їхню безпеку мають потурбуватися й обласні керівники). Тепер потрібно сформувати перелік, де мають бути розміщені відеокамери, та їх технічні характеристики і завдання. Тоді зможуть дізнатися цінову пропозицію фірми та вирішувати, чи співпрацювати з ними чи обрати іншу. «Але те, що в населених пунктах однозначно потрібно встановлювати відеоспостереження – факт. Можливо, це дещо дисциплінує наших людей в багатьох питаннях», – зазначив голова райради.

Далі говорили про місцеві податки і збори та те, як вони мали б наповнювати бюджети сільських та селищної рад. За словами очільника районного податкового відомства Світлани Сулік, зареєстрованих фізичних осіб – підприємців станом на 1 січня 2017 року було зареєстровано 517, на 1 січня 2018 року їхня кількість зменшилась до 421. Причина – зміни у податковому законодавстві. В основному завдання Шацького відділення зводиться до надання адмінпослуг (в 2017 році їх надано більше 1 500, в 2016-му – 791).

Надходження від сплати податків до місцевих бюджетів у 2016 році склали 23 млн. 931 тис., за 2017 рік – 28 млн. 129 тис. грн., фактично мали перевиконання по всіх податках. Але є проблемні питання у сплаті податків, над вирішенням яких потрібно працювати податковій інспекції спільно з сільськими та селищною радами. Наприклад, сплата податку на землю – одне з найболючіших, оскільки ради невчасно подають інформацію про власників земельних ділянок (продаж, перехід до нових власників, перекручування податкових номерів тощо), а значна кількість земельних ділянок належить особам, які проживають за межами Шацького району, тому повідомлення про сплату земельного податку неможливо надіслати через відсутність будь-яких контактних даних (Шацька, Світязька та Пульмівська сільські ради). Аби виправити ситуацію, податкова планує провести звірки із землевпорядниками сільрад за відповідним розробленим графіком. Є проблемні питання у нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки: власники майна зареєстровані в інших районах та навіть областях, відповідно повідомлення про сплату податків на майно формується іншими податковими інспекторами (йдеться про такі масиви, як Іллічівка, Ляпове), а кошти йдуть у інші бюджети. За словами Світлани Сулік, у Шацькому районі цей вид податку міг би суттєво поповнити бюджети. Вихід – органам місцевого самоврядування провести інвентаризацію об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, користуючись тим, що влітку на свої бази відпочинку власники таки навідуються. Проблемні питання є і в сплаті ПДФО та нарахуванні туристичного збору: жителі, які приймають відпочивальників, мають зареєструватися суб’єктами підприємницької діяльності та сплачувати відповідні податки до бюджету, оскільки їхня діяльність має систематичний характер. Інформації про те, хто здає в найм житло в літній період, ніхто не надав, окрім Пулемецької сільради. У вкрай незадовільному стані по сільрадах є робота із збору туристичного податку, оскільки, як зазначила керівниця податківців, Світязька, Пулемецька та Шацька селищна ради фактично самоусунулися від цієї функції. Потреба нагальна – скласти список осіб, які займаються прийомом відпочивальників, провести інвентаризацію об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, а також земельних ділянок.

Наголосила Світлана Сулік на ще одному питанні: надання ШНПП дозволів на розміщення торгових об’єктів на своїй території. Але це сільські та селищні голови, керівництво парку та податківці планують обговорити на окремій нараді.

Дискутували сільські голови й при обговоренні питання створення та функціонування кооперативів. «Від нас нічого не залежить, ми на місці нічого не зробимо!», «Дайте нормальну ціну на молоко, і не треба тих кооперативів!», «Землю розбазарили, що нема де корів пасти, а тепер їм молоко подавай!», «А якщо й буде кооператив, то де гарантія, що ціна на молоко буде вища?», – лунало від сільських голів. Хоч у їхніх словах і є зерно правди, проте введення нових санітарних стандартів на молоко таки змусить рано чи пізно йти до створення кооперативів.

Як розповіла Галина Носуліч, начальник відділу регіонального розвитку, екології та залучення інвестицій Шацької РДА, жодних обмежень на приймання молока ІІ сорту (яке тепер здають селяни) у населення в Україні не вводитиметься (на сьогоднішній день всі вимоги до молока прописані в Державному стандарті України «Молоко коров’яче незбиране. Вимоги при закупівлі»). Та є одне «але»: підприємства будуть приймати на переробку молоко ІІ ґатунку тільки для виробництва казеїну та тваринних кормів, а для виробництва масла та інших молочних продуктів – лише молоко І ґатунку, яке й будуть постачати кооперативи. Тож якщо люди захочуть мати вищу ціну за молоко, створювати кооператив таки доведеться. Тим більше, що єдиному в районі підприємству – ТзОВ «Шацький молокозавод», який виробляє масло та сир, змушений буде використовувати для цього лише молоко І ґатунку, якісна сировина ой як потрібна. Тобто у функціонуванні кооперативу на території району зацікавлений і молокозавод. «Ми навіть готові долучитися до фінансування придбання обладнання, аби люди бачили, що й ми в цьому зацікавлені», – розповів директор підприємства Михайло Поліщук.

Отже, створення кооперативів на території району є необхідним. Це дасть можливість отримати значну державну допомогу на придбання відповідного холодильного та іншого обладнання, на відшкодування вартості якого з держбюджету даватимуть 50%, але не більше 100 тис. грн., що підвищить якість молока для невеликих господарств. Особливо актуальним це питання є для жителів Прип’ятського старостинського округу, Піщанської та Грабівської сільських рад, адже жителі цих територій здають більше молока в порівнянні з іншими. У підсумку сільські голови таки погодились на відновлення роботи СОК «Барвінок» в с. Самійличі, який діє ще з 2006 року, а з 1 січня цього року призупинив свою діяльність. Тим паче, що він має нормальну матеріальну базу (молоковоз, холодильне обладнання, прилади для вимірювання жирності молока тощо). А на його базі в селах району будуть функціонувати філії, які теж забезпечать усім необхідним обладнанням. На це, за словами Сергія Карпука, й спрямована державна підтримка: до обласної ради потрібно подати перелік обладнання, яке необхідно докупити для повноцінної діяльності кооперативу в селах. До співфінансування закупівлі обладнання долучаться Шацька селищна рада, готовий – Шацький молокозавод. Відповідно сільські голови надали свої пропозиції про потреби. Тож є надія, що молочні ріки Шацького району потечуть таки у правильному руслі.

Говорили на координаційній раді про необхідність поновлення нормативно-грошової оцінки земель населених пунктів району. Як відзначив головний земельник району Віталій Юрчук, це обійдеться бюджетам у загальну суму в 274 тис. грн. Є сільради, яким справді потрібно провести цю роботу, після чого до місцевих бюджетів орендарі сплачуватимуть більші суми.

Обговорювалося питання пасажирських перевезень в районі, адже з цим є чимало проблем. Галина Носуліч повідомила таке: на території Ростанської, Піщанської та Пулемецької сільрад розклад маршрутів цілком задовольняє потреби громад. Проблеми є на маршрутах Шацьк-Мельники, в селах Пехи та Самійличі. Наразі Шацькою РДА враховані усі пропозиції сільських рад щодо графіків приміських маршрутів, на ці маршрути буде оголошено конкурс. Аби хоч якось стимулювати місцевих перевізників братися за маршрути, в районному бюджеті на останній сесії заклали 50 тис. грн. на компенсацію пільгових перевезень. На подібний крок в районі сподіваються і від Шацької селищної ради. Просили сільські голови врегулювати цінову політику, бо на аналогічних маршрутах вартість в різних перевізників суттєво відрізняється. Чому так – хочуть знати люди.
Емоційним стало обговорення децентралізаційних процесів в районі, зокрема, добровільного приєднання Світязької, Грабівської, Пульмівської, Ростанської, Пулемецької, Піщанської та Згоранської сільських рад до Шацької ОТГ. Завітали на обговорення представники Волинського Центру розвитку місцевого самоврядування: юрист Андрій Погорілий та радник із питань комунікацій Олена Кузьмич. «Сьогодні на Волині облдержадміністрація досить серйозно стимулює об’єднання громад.

Зараз маємо покриття ОТГ 45,2% від загальної площі області та 40 об’єднаних громад. Зараз у Верховній Раді зареєстрований законопроект, поданий Кабміном, про зміни в адміністративно-територіальному устрої. Відповідно він дасть більш широкі можливості для впровадження цих процесів та адміністративно-територіальної реформи. Поїзд вже рушив, він вже на ходу, зіскочити чи перескочити не вдасться», – зазначили гості з Луцька.

На цьому етапі, якщо сільські ради району планують доєднатися до Шацької ОТГ, потрібно внести зміни до Перспективного плану Волинської області, в якому раніше було передбачено створення двох громад: Шацької, до якої входять, окрім Самійличівського та Прип’ятського старостинського округів, Піщанська, Ростанська та Пулемецька сільради, та Світязької ОТГ (Світязька, Пульмівська та Грабівська сільради). Якщо до 2019 року громади не захочуть добровільно об’єднатися, відповідне рішення за них буде прийняте Кабміном. І аби вийти на вибори в жовтні 2018 року, з цими рішеннями потрібно поспішити.

Чимало скептичних висловлювань про процеси децентралізації звучало з вуст сільських голів, які не впевнені, чи принесе реформа користь громадам. «Школи доведеться закрити, сільська медицина й так страждає через медичну реформу, а про людей наверху ніхто не думає», – основний меседж (прихована іронія. – Авт.) голів.

«Так, сьогодні в процесі децентралізації виникає багато проблем, але ми мусимо обирати з двох зол менше. І якщо нам поки пропонують кошти на розвиток інфраструктури для громад, які мають добровільно (!) об’єднатися, то цим потрібно скористатися», – зазначив Сергій Карпук.
Апелювала до сільських голів і секретар Шацької ОТГ Людмила Цевух: «Так, децентралізаційні процеси непрості, і потрібно мати хороших менеджерів у штаті, аби громада розвивалася. Та й розвиток буде помітним лише через декілька років. Є розрахунки спеціалістів обласних та районних зокрема, які можуть сказати, чи буде громада спроможною в тому чи іншому форматі. Нам треба дослухатися до їхньої думки».

Віта ШЕПЕЛЯ