Головна Наради, сесії Теми оперативної наради Шацької районної ради

Теми оперативної наради Шацької районної ради

584

12 лютого відбулася щотижнева оперативна нарада, яку провів Василь Голядинець, голова Шацької РДА, за участі голови Шацької районної ради Сергія Карпука, заступника голови Шацької РДА Володимира Бугайчука, сільських голів, керівників районних установ і організацій.

Василь Матвійчук, військовий комісар Шацького райвійськкомату, доповів про те, як у районі проводиться набір контрактників на військову службу. Планове завдання для Шацького РВК у І кварталі становить 6 чоловік. Станом на 12 лютого в першому циклі до лав ЗСУ відправлено 1 контрактника, також виявили бажання піти на контракт ще 2 чоловіки, особові справи яких уже сформовані, очікуються результати аналізів на ВІЛ/СНІД та довідки про несудимість. За словами доповідача, на контрактну службу переважно йдуть люди малозабезпечені, і тому не мають грошей поїхати в Луцьк, аби здати аналіз крові на ВІЛ-інфекцію. На це Василь Голядинець попросив подати потребу в коштах, а районна влада, в свою чергу, зможе передбачити їх у бюджеті району. «Прошу сільських голів звернути увагу на агітацію чоловіків на контрактну службу, адже ви на своїх територіях краще орієнтуєтеся, до кого можна зайти та з ким поговорити», – зазначив голова РДА.

Про виконання програм у галузі агропромислового комплексу за 2017 рік та перспективи підтримки галузі у 2018 році інформувала Галина Носуліч, начальник відділу регіонального розвитку, екології та залучення інвестицій Шацької РДА. У програмі прописано 8 напрямків фінансової підтримки. Серед них – здешевлення вартості штучного запліднення корів власникам особистих селянських господарств (ОСГ), у співфінансуванні з обласним бюджетом – дотація власникам ОСГ, в яких утримується 3 і більше корів. За 2017 рік штучно запліднено 454 корови, що на 11 більше, ніж у 2016 році. На часткову компенсацію витрачено з районного бюджету 17 тис. грн., з селищного – 16 тис. грн. Найбільше родин, які утримують 3 та більше корів, проживають у Прип’ятському старостинському окрузі, а загалом по району кількість таких ферм збільшилась удвічі – до 10 (Піщанська та Грабівська сільради). А в Ростанській сільраді проживає родина, в господарстві якої утримується 10 корів.

Проте найбільш актуальним питанням для власників корів є вступ в дію з 1 липня 2018 року Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів», відповідно до якого підприємства будуть приймати на переробку молоко ІІ ґатунку тільки для виробництва казеїну, а для виробництва масла та інших молочних продуктів – тільки молоко І ґатунку від кооперативів. Тому жителям населених пунктів уже сьогодні варто було б роз’яснювати норми законодавства та агітувати об’єднуватися у кооперативи. На жаль, як вона повідомила, станом на 1 січня 2018 року, єдиний в районі кооператив СОК «Барвінок» призупинив свою діяльність. «Причина банальна: економічно невигідно. Люди здають молоко в кооператив за ціною 5 грн. за літр, і отримують повну суму. Проте не вкладають у адмінвитрати. Якщо закон вступить у дію, молокопереробні підприємства будуть купувати молоко у населення за ціною 7 грн., з яких по 2 грн. можна буде віддавати як членські внески, які й покриватимуть адмінвитрати», – роз’яснила Галина Анатоліївна. Також об’єднання у кооперативи дасть можливість отримати значну державну допомогу на придбання відповідного холодильного та іншого обладнання (відшкодування 50% вартості, але не більше 100 тис. грн.), що підвищить якість молока для невеликих господарств. Для цього потрібно працювати з людьми та пояснювати їм перспективи об’єднання у кооперативи. Особливо це стосується жителів Прип’ятського старостинського округу, Піщанської та Грабівської сільських рад, адже жителі цих територій здають більше молока в порівнянні з іншими.

Державну підтримку передбачено для садівництва, де фермерам та власникам ОСГ, які садять невеликі площі, будуть відшкодовувати до 70% вартості садивного матеріалу, якщо він є українського виробництва.
Василь Цвид, начальник Шацького районного управління ГУ ДПСС у Волинській області, повідомив про посилення заходів щодо недопущення занесення збудника Африканської чуми свиней на територію району. Ця хвороба – економічно збиткова для людей та господарств, а останнім часом ситуація із захворюванням тварин дещо загострилася. З початку 2018 року в Україні зареєстровано 27 випадків цієї хвороби (10 – домашні тварини, 17 – дикі). Складна ситуація в сусідній Рівненській області, де протягом січня-лютого зареєстровано 7 випадків африканської чуми. Невтішна ситуація й у Польщі, де станом на 31 січня зареєстровано 338 випадків АЧС, з яких 50% – на території Люблінського воєводства, зокрема, й у с. Косин, відстань від найближчого населеного пункту України (с. Адамчуки) – 8,5 км. Тому актуальними залишаються проблеми дієвого контролю за перевезенням тваринницької продукції, особливо в прикордонній зоні. У випадку виникнення захворювання АЧС на території району в установі ветеринарної медицини створений резерв дезінфікуючих засобів.

Наприкінці оперативної наради Василь Голядинець висловив незадоволення тим, що на сесії Волинської обласної ради депутати провалили голосування за внесення змін до Програми розвитку туризму та рекреації у Волинській області на 2016-2020 роки. Без цього неможливо буде профінансувати проведення другого етапу бальнеологічних досліджень для втілення в життя проекту «Курорт-Шацьк».

– Я погоджуюся з директором департаменту інфраструктури і туризму Волинської ОДА Іваном Миркою, який фактично назвав це «похороном» туризму та проекту «Курорт-Шацьк», над яким активно протягом року працювали керівники не лише Шацького району, а й згаданий департамент. Незрозуміло чому депутат Волинської обласної ради Володимир Дибель не проголосував за втілення в життя цього проекту, адже його дружина Руслана Дибель нещодавно призначена на посаду директора санаторію «Лісова пісня», на території якого досліджувалась вода із свердловини №6 та донні відклади озера Пісочне. Результати перших досліджень були обнадійливі: підземні води свердловини мають високу мінералізацію і можуть використовуватися у санаторно-курортній практиці. Донні поклади озера також підходять для використання в лікуванні та оздоровленні. На цей рік на бальнеологічні дослідження треба чимало – 1 млн. 565 тис. грн., є всі розрахунки та кошториси від інституту, який проводить дослідження. На жаль, поки що ці роботи будуть відтерміновані. Але будемо надіятися, що нам вдасться в майбутньому переконати обласних депутатів у необхідності прийняття змін до згаданої програми, – зазначив Василь Володимирович.

Віта ШЕПЕЛЯ