Головна Освіта Діти для мене – немов ті квіти, які ще не розпустилися

Діти для мене – немов ті квіти, які ще не розпустилися

908

– Мамо, а коли наса Долофіївна знову буде в садочку? – запитував щоранку син, коли вела його в дитячий садочок.

– Наталія Дорофіївна зараз у відпустці, вийде через місяць. А хіба що?

– Та я взе за нею заскуцився.

Таким діалогом щоразу розпочинався похід сина до дитсадка, коли вихователька Наталія Дорофіївна Штангрет була у відпустці. Дитина рахувала дні, коли їхня Долофіївна (так вони її називають) знову прийде у групу та буде з ними проводити ігри, заняття, вмовляти скуштувати хоча б кілька разів смачненьку кашку, бо ж «не виростеш і в школу не приймуть», до кожного підійде і скаже лагідне слово, коли ті вкладуться для сну у свої маленькі ліжечка.

Для діток, котрі відвідували та й тепер відвідують групу «Веселка» дошкільного навчального закладу №1 смт Шацьк, Наталія Дорофіївна є другою мамою, люблячою, лагідною і турботливою.

– Ще навчаючись у школі, мріяла стати педагогом, працювати з дітками, – розповідає Наталія Дорофіївна. – Після закінчення Луцького педінституту працювала 5 років у школі на Хмельниччині, потім 2 роки вихователем групи продовженого дня у школі села Піща. З 1984 року – в Шацькому дитсадку.

За роки, які працює у дошкільному закладі, підготувала до школи більше 10 випусків дітей, і з кожним з них розставання – найбільш сумний період. Вихователь від Бога, завжди усміхнена та щира, вона щоранку зустрічає своїх вихованців лагідним словом, а ті до неї горнуться, мов маленькі ластів’ята. Хоч тепер уже й на заслуженому відпочинку, але залюбки продовжує працювати у дитсадочку. Жодної хвилини не може посидіти, бо і в групі, і на вулиці старається грати разом із дітками в рухливі ігри, читає їм казочки та оповідання, розповідає цікаві історії, проводить пізнавальні заняття. Для Наталії Дорофіївни ніколи не було поганих дітей, навіть шибеники у неї – хороші та слухняні, тож на іноді погану їхню поведінку ніколи не жалілася батькам. Якщо вихователька і насварить, то тільки з усмішкою.

Має звання вихователя вищої категорії, подяки та грамоти різних рівнів. Проте найвища нагорода – це вдячність дітей та їхніх батьків, їхня увага та щире «дякую». Від колишніх вихованців рада чути звичайне «добридень».

Наталія Дорофіївна зуміла прищепити велику любов до дітей своїй доньці Анні, яка за прикладом мами обрала професію педагога і нині завойовує симпатію наймолодших в одному з дитсадків Київської області.

Наталія Штангрет – одна з тих сотні тисяч вихователів, котрі є невід’ємною частиною того світлого та щасливого періоду в житті дітей, який ми називаємо дошкіллям. Тож вітаємо зі святом – Днем дошкільника – усіх працівників дитячих садочків, бо своєю любов’ю і турботою ви наповнюєте маленькі серця ваших вихованців, прищеплюєте найкращі почуття їхнім душам, допомагаєте пізнавати широкий та повний хороших несподіванок світ.

Віта ШЕПЕЛЯ.