Головна Військо Георгіївська стрічка – символ імперської політики Кремля

Георгіївська стрічка – символ імперської політики Кремля

796

Акція «Георгіївська стрічка» стартувала на Волині у 2009 ро­ці. Відтоді члени обласної організації «Молоді регіони» що­річно 9 травня розповсюд­жу­вали стрічку десятками, а зго­дом і сотнями тисяч екзем­пля­рів, таким чином дякуючи вете­ранам Другої світової за їхній подвиг. Минулого року на День Перемоги помаранчево-чорну стрічку показово демон­стру­вали на верхньому одязі пред­ста­в­ники влади Шацького ра­йону, жителі і гості районного центру, учні школи і студенти лі­сового коледжу. Прийшла додому з двоколірною стрічкою і моя донька-школярка, поціка­вив­шись у мене, що ж це їй при­кріпили. Скориставшись послу­гами Інтернету, доступно роз­по­віла їй про походження сим­волу. Для себе ж зробила вис­новок, що усі, хто долучається до акції «Георгіївська стрічка», віддають свій голос на під­т­римку імперської політики Кре­м­ля, а не шанують пам’ять ве­теранів.

Якщо й були якісь сумніви щодо цього твердження, то Май­дан розставив усі крапки над і. Георгіївські, а по-народ­ному колорадські стрічки стали символом Антимайдану, при­хи­льників кримінальної влади Януковича і противників євро­інтеграції. Сьогодні саме люди з помаранчево-чорними симво­лами (стрічками, пов’язками, пра­порами) захоплюють на Схо­ді державні органи і силові струк­тури, викрадають і ка­тують іна­ко­думців, тобто українських пат­рі­отів, жорстоко б’ють учас­ників мирних мітингів за єдність України.

Ігор Федик, науковий співро­бітник Центру досліджень виз­вольного руху, член Націо­на­льної спілки краєзнавців Украї­ни, заслужений учитель Украї­ни, пише в популярному інтер­нет-виданні:

 – В часі існування Росій­ської імперії Георгіївські орде­ни, стрічки, іменна георгі­їв­ська зброя, іменні георгі­ївські срібні сурми були гордістю тогочас­ного суспільства. Цю нагороду інколи отримували генерали, офіцери та солдати за приду­шення національно-визвольної боротьби (Польща, Угорщина, Кавказ), але здебі­льшого – ти­ся­чі російських офіцерів та сол­датів (і серед них чимало укра­їнців), які муж­ньо захищали свою Бать­ків­щину. У жовтні 1917 р. до влади в Росії прийшли біль­шовики на чолі з полум’яним мар­ксистом. Російській Геор­гіїв­­ській славі прийшов сумний кінець. Одних кавалерів св. Ге­оргія розстрі­ляли, інших – вто­пили, другі мусили покинути ба­тьківщину, за яку вони так муж­ньо билися. В країні було вини­щено все, що пов’язане з цією нагородою. Особливо жорстоко більшови­ки-комуністи про­явили себе в Криму у 1920 р. після розгрому Білої армії. Перш за все там були винищені ге­оргіївські ка­валери, яких топили в Чор­ному морі, прив’язуючи до ніг ка­міння. Вони тисячами сто­яли мертві у воді, жахаючи тих, хто вцілів. За першу зиму під керівництвом Рози Зем­ляч­ки, яка особисто розстрі­лю­вала по­­лонених з кулемета, було зни­щено 90 тисяч чоловік, в то­му числі жінок і дітей.

 Під час Другої світової вій­ни в російських арміях і заго­нах, що билися на боці фаши­стської Німеччини, було від­но­в­лено пра­к­тику нагородження генера­лів, офіцерів та рядо­виків орде­нами святого Геор­гія. З 2000 р. почалося посилене впровад­ження георгіївської стрічки у ро­сійській армії і се­ред населення. Комуністи чо­мусь не протес­тували. Червоні кокарди, поєд­нані з георгіїв­ськими стрічками – черговий казус в історії Росії, чи, скорі­ше, в історії російської пропа­ганди. Знівелювання цьо­го сим­­волу агітаторами «русс­кого мира» є очевидним. Пе­рет­­ворення цієї високої відзна­ки на засіб впровадження імпе­р­ських та ксенофобських ідей, засіб агітації, засіб само­ут­вер­д­ження для можновладців є вер­шиною цинізму і, принаймні, не­повагою до тих, хто її дійсно заслужив.

9-го травня в Україні симво­лом мужності, звитяги, непе­ре­­можності народу повинна бу­ти не георгіївська стрічка з сум­нівним походженням, а синьо-жовті кольори. Під українськими прапорами наші співвітчизники виборювали омріяну неза­леж­ність і воювали з радянськими окупантами. До слова, альтер­нативою синьо-жовтої стрічки найближчим часом може стати рубіново-червона. Недавно ста­р­тувала незалежна всеукраїн­ська акція, ініційована ВГО «Союз «Народна Пам’ять»: стрі­ч­ка, виконана в кольорах план­ки ордена Вітчизняної війни I ступеня, як символ нашої па­м’яті про тих, хто не повер­нув­ся з полів битв у Другій світовій війні. Українські пошуковці док­ладуть всіх зусиль для того, щоб Стрічка пам’яті залишалася незалежним символом і ні в якому разі не перетворювалася в символіку будь-яких політич­них партій і сил.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.