З плином часу все минає і змінюється. Те, що залишається, стає пам’яттю. Людина росте і розвивається завдяки їй. Суспільство теж має свою пам’ять, інакше воно просто б не існувало. А пам’яттю суспільства є культура, точніше її пам’ятки. Пам’ятки культури, як і люди, повинні мати «дах над головою», тобто музей. А музей – це не просто колекція, це сакральний простір, що викликає повагу до життя і творчості предків, здатний здійснювати величезний духовний вплив на особистість та її свідомість, викликаючи запитання: «Хто я, звідки прийшов і куди йду?», формуючи критичне ставлення до минулого й сучасного, виховуючи людину як представника інтелектуальної еліти нації. Адже історія цивілізації, знайомство з нею – це також історія розвитку художнього начала людини, що закликає до толерантності, пробуджує прагнення творити.
Годі уявляти собі сучасне місто чи селище без музею (двох, чи хоча б одного). А уявляти й не потрібно, бо це реальність нашого району. І це при тому, що Шацьк набув статусу одного з найпривабливіших туристичних регіонів не лише Волині, а й України загалом. Що можуть дізнатися про нашу історію та культуру відпочивальники та гості селища і що вони скажуть про нас? Назвуть людьми без минулого та майбутнього?
Тішить те, що жителі району, студенти та гості Шацька мають можливість споглядати витвори мистецтва, бути присутніми на важливих подіях міжнародного, всеукраїнського, обласного та районного рівня в галереї мистецтв, що знаходиться у приміщенні Шацького лісового коледжу. Її можна назвати осередком формування нового покоління української нації. Засновник галереї, голова обласного Фонду культури Геннадій Сарапін й надалі турбується про розвиток культури на теренах району. І відсутність у Шацьку історико-краєзнавчого музею є для нього питанням, що потребує негайного вирішення. І це не дивно, адже вищезгадана проблема існує на Волині лише у Шацьку та Любешові. Ще сім років тому він неодноразово озвучував перед керівництвом району питання про створення музею. І лише в цьому році, за сприяння шацької громади та депутата селищної ради, голови комісії з питань культури Валентини Ханзерук керівництво та депутати селищної ради погодились надати під музей приміщення старої початкової школи (поблизу БДЮТ). Шкода тільки, що споруда, яка, за історичною довідкою Київського науково-дослідного інституту, представляє архітектурну цінність, частково занепала (пошкоджені рами, шибки, підсофітка та дах). Тому перед тим, як втілити в життя велику справу, потрібно провести деякі зовнішні ремонтні роботи, навести порядок на території.
А поки тішимося й тим, що маємо – невеликою кімнатою-музеєм у приміщенні Шацької ЗОШ І-ІІІ ступенів, яким завідує вчитель історії Тамара Гурко, виконуюча обов’язки завідуючої історико-краєзнавчого музею, в подальшому – координатор музейної справи. Зібрані за певний період часу старовинні речі, що стануть колись музейними експонатами, тимчасово зберігаються саме тут.
Функціонування історико-краєзнавчого музею дасть можливість формувати власні колекції майстрів нашого району, сприяти освітній роботі з відвідувачами у сфері науки, літератури, образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, а також формувати свідомість особистості через вивчення та відновлення духу культури свого народу, його традицій, звичаїв, обрядів, символіки, геральдики тощо. А ще є можливість створити на базі музею природничий відділ, що сприятиме проведенню науково-освітньої, популяризаторської та культурно-просвітницької роботи з природничої тематики, вивченню сучасного стану фауни та флори і збереженню їх зникаючих видів, що важливо для місцевості, де діє ШНПП, ДП «Шацьке УДЛГ» та Шацький лісовий коледж.
І хочеться наголосити, що музей – це не тільки культурно-просвітницький осередок, а й джерело людяності, добра, любові, якої нам так бракує тепер. Отже, долучаймося всі до цієї благородної справи!
Людмила МАКСИМЧУК.