Першокласників Шацького району чекає нова українська школа

Минулого року у ста школах України стартував пілот­ний проект, де впро­ваджувалися стандарти Нової української школи (НУШ).  А у 2018-2019 навчальному році реформа НУШ запрацює в усіх школах, в то­му числі навча­ль­них закладах Ша­ць­кого району та громади. То що ж воно таке – Нова українська школа, що зміниться в системі освіти для теперішніх першокласників та як до цього процесу готуються освітяни Шацького району – говоримо з Іриною Бондар, методистом відділу освіти, молоді та спорту Шацької РДА.

u В цьому році для першокласників в школах запу­ска­ється процес змін. Розкажіть про них.

– Міністерством освіти прийнято рішення про реформування системи освіти, і в першу чергу – початкової, яка включає запро­вадження стандартів Нової української школи. Прийняті державні стандарти, затверджені програми. Активно готуємося до цього процесу і ми. Всі вчителі Шацького району, котрі цього року наби­ратимуть першокласників, пройшли навчання на базі нашого району (десятиденні курси), онлайн-курси, успішно склали заліки та отримали сертифікати, які дають їм можливість та право навчати першокласників. Всього пройшли навчання 24 педагоги. Тобто немає жодного вчителя, який би набрав перший клас без підготовки. Сьогодні недостатньо поставити в школу найсучасніше обладнання, телевізори та меблі, якщо вчитель не захоче змінитися. А якщо знову посадити дітей і працювати з ними за старою системою – то Нової української школи не буде. В першу чергу, треба змінитися вчителю.

u На чому взагалі будується Нова українська школа?

– Найперше, це новий підхід  до навчання, в основі якого – цінність дитини, її здібностей. Кожна дитина має якийсь талант, і його потрібно розвивати. Раніше нам давали дуже багато знань, а от 94% тих знань в дорослому житті так не знадобились. Вже зараз діти розуміють, що можна навчатися цікаво, можна працювати легко і заробляти гроші, тому завдання школи – навчити дітей бути впевненими в собі, приймати рішення. Чому старшокласникам зараз важко? Бо вони бояться брати на себе відповідальність. Колишня школа не вчила застосовувати свої знання, а просто фарширувала ними дітей. І ми не задавали собі головне питання: а навіщо дитині ці знання, як вони знадобляться їй у житті, де їх можна буде застосувати?

Зараз буде застосовуватись принципово інший підхід до навчання. Діти змінилися, тепер не можна нав’язувати їм щось (зроби це так), їх треба спонукати, зацікавити вчитися. Теперішнє покоління дітей зовсім інше, і застосовувати до них колишні стандартні методики навчання абсурдно. Тут нема за чим жалкувати. Бачимо, що у старших  класах дітям стає нецікаво. Перевантажені матері­алом підручники, нецікаві програми, дублювання тем…  Треба щось змінювати. Це покликана зробити нова українська школа.  В старших класах дітям треба дати можливість визначитися з пріоритетами, профільним навчанням, але готувати до цього треба вже з першого класу.

u Який досвід застосовуватимуть у впровадженні методів?

– Є досвід року роботи ста пілотних шкіл України, які ще минулого року розпочали навчання першокласників за стандартами Нової української школи. Будемо впроваджувати ці стандарти й ми, адже у нас немає часу чекати чотири роки, поки матимемо ре­зу­льтат. Методистом я працюю багато років, протягом яких в системі освіти змінювали програми, переходили на 12 – та 11-річну систему навчання. Але що змінили по суті? Нічого. Змінювали тільки трива­лість уроків для першокласників, стискали зі швид­кістю світла програми. Іноді школа розчаровує не лише дітей, а й вчителів та батьків. Маємо перебудуватися від кількості до якості знань, які дитина зможе використати у своєму житті. Дітей будуть вчити приймати рішення, що потрібно їм буде у майбутніх професіях.

u Тобто від нової української школи вчителі очікують дуже багато?

– Так, звичайно. Йде підтримка цих програм з боку держави, в тому числі й організація навчання для вчителів, на що передбачили кошти. Платформа для навчання педагогів є дуже хорошою, цікавою та доступною. За 20 років моєї роботи жодного року початкова школа не отримувала стільки наочності, дидактичного матеріалу, меблів, як маємо тепер. Закупили парти для першачків, створили нові умови у класних кімнатах. Наші вчителі загорілись НУШ, можливо, їм уже самим набридла ота буденність, стандартність. Вони розуміють, що теперішніх дітей  треба по-іншому вчити.

u Що саме отримали навчальні заклади району для спровадження стандартів НУШ?

– Наші школи отримали багато що. Зокрема, наочність на ту суму, яка була передбачена (майже 170 тис.грн.). Придбано оргтехніку, телевізори, мають надійти ноутбуки. Окремо предбачено кошти на меблі (парти, шафи).

u Доводилось багато чути про зміну формату уроків. Яким він буде, сучасний урок?

– Кожен навчальний день для першокласників розпочина­тиметься із ранкової неформальної зустрічі, а не за партами, на якій діти розпо­віда­тимуть про свої почуття, ділитимуться враженнями, настроєм, сидячи у колі, на килимі чи ще якось. Тобто діти знайомитимуться та спілкуватимуться. Був такий випадок, коли дитина у першому класі через півроку навчання навіть не знала імен усіх своїх однокласників.

Тиша на уроках вже не є обов’язковою, а якщо і є – то вона має бути робочою. Ідеальної тиші не може бути, бо тоді діти або заснули, або вони бояться. Дитина має цікавитись процесом, ставити запитання.

Багато буде інтегрованих уроків. Якщо раніше окремо читалися такі пред­мети, як природознавство, трудове навчання, основи здоров’я, то тепер вони будуть вивчатися в одному предметі. Це дасть можливість уникнути дубляжу тем. Багато уваги буде приділено проведенню досліджень, порівнянь, завдань (зліпити, пояснити, групова робота на взаємодію, а не конкуренцію). Адже що цікавіше: складати казку самому чи у групах? Звичайно, друге більш захоплює дітей. Завдання вчителя – допомагати, керувати процесом та підтриму­вати, а не нав’язувати свої вимоги.

u Чи не боїтеся, що більшість вчителів будуть не готові до цього?

– Коли б мене запитали рік назад про це, я б однозначно вагалася відповісти ствердно. Бо це все було чимось захмарним. Та в процесі роботи я побачила, як наші вчителі включились у процес, як виконували завдання, облаштували класні кімнати відповідно до нових вимог, робили випускні роботи. Я більш ніж впевнена в їхніх силах. Так, буде важко, але зміни однозначно потрібні.

u Яку реакцію очікуєте від батьків, адже саме їх переконати буде найважче?

– Так, я переживаю за реакцію батьків. Але мені здається, якщо вони побачать, що дитина з бажанням ітиме до школи, що все-таки в школі можна навчатися по-іншому, то вони зрозуміють вчителя і будуть допомагати йому. Так, у багатьох є страх, що дитина нічого не буде знати. Але як показали останні результати із ЗНО з математики, рівень знань з цього предмета й так є досить низьким. То за що переживати?  А при новітніх методиках викладання емоційно-психологічний стан дітей набагато вищий, вони не бояться висловлювати свою думку, вільно спілкуються, не бояться ставити запитання. Тож переживати за те, що діти не будуть мати знань, не варто. Адже програму не скорочують, тобто що діти повинні вивчити у першому класі, те й будуть вчити. Змінюють тільки підходи до навчання.

u Чи будуть задавати домашні завдання?

– А їх у першому класі й так немає згідно з нормативними документами. Якщо дитину муштрувати писати палички рівно чи виводити кружечки, і при  цьому сварити чи критикувати, то дитина наступного дня не захоче йти до школи. Або ж вдома вичитувати, що у класі щось там криво написала. Усього, що необхідно, дитина має навчитись у першому класі без домашніх завдань. Якщо батьки  хочуть, то вдома можуть дитині дати розмальовку, аби зміцнювалися м’язи пальчиків, просити щось розповісти за малюнком, давати завдання на розвиток чи логіку. Але ні в якому разі не заставляти виводити ті палички та кружечки . Якщо з перших днів навантажити дітей домашнім завданням, то через кілька тижнів не варто дивуватися, чому дитина не хоче йти  в школу.

Не будуть першокласникам і другокласникам виставляти оцінки, бо вони більш потрібні батькам, а не дітям. Хоч критерії оцінювання для всіх однакові, проте діти – різні.

u Яких труднощів очікуєте від впровадження в районі нової української школи?

– Боюсь, що з часом, як і всі зміни, через декілька років вони просто зникнуть:  прийде нова влада і почне нові реформи, як це завжди буває в нашій країні. Є чітко окреслені завдання на чотири роки розвитку початкової школи, але конкретики на п’ятий клас, як далі будуть вчитися наші теперішні пер­шо­класники,  немає. Не хотілося б, щоб їх посадили за парту, дали зошит, книжку, ручку і мусили дивитись на дошку. Тоді навіщо починати реформи, якщо далі буде те ж саме? Хотілося б, щоб вони мали своє логічне продовження.

u Які школи особливо старанно включились у процес підготовки до нової української школи?

– Скажу чесно, у  мене були побоювання, що вчителі першокласників приїдуть у свої школи, залишаться із цією проблемою наодинці, розгубляться, з чого починати формувати освітні центри, наочність, готувати парти, матеріали… Але бачу, що навіть маленькі школи активно включились у процес: фарбують, облаштовують класні кімнати, при цьому виявляють неабияку фантазію. Тобто першокласників сірі стіни в школах не чекатимуть! Я дуже тішуся результатом.

u Чи проводились якісь зустрічі з батьками, чи готу­вали їх до того, що чекає їхніх дітей, відповідно – і їх самих?

– На зустрічах вчителям наголошувала, що їм необхідно брати в союзники батьків, про що їм слід розповідати. Розмовляли про це і з директорами шкіл, і вчителями та батьками. Не можна однозначно казати, що діти на уроках будуть гратися. Ні, вони будуть навчатися через гру, в тому числі й за допомогою конструкторів лего. Навчальну програму ніхто не скасовував, але буде кардинально новий підхід до навчання. Батькам треба пояснювати, що ми не граємося, а вчимося через гру. Це той процес, який допоможе вчитися, стимулювати думати, аналі­зувати, знаходити правильне рішення, а не бездумно заучувати матеріал. Бо в останні роки діти не чують і не бачать вчителя, якщо можна так сказати.

З вересня стартуватиме другий етап підготовки вчителів, які наступного року будуть набирати першокласників. Зараз є з чим працювати, з чого починати, відчуваємо підтримку в цих процесах.  На теперішній час – це багато що значить. Будемо сподіватися, що у нас все вдасться!

– Дякую за розмову, успіхів Вам у роботі!

Віта ШЕПЕЛЯ