Головна Військо Медаль від Президента України отримав боєць із Шацького району

Медаль від Президента України отримав боєць із Шацького району

3109

Одну з найвищих державних нагород – медаль «Захиснику Вітчизни» від Президента Ук­раїни Петра Порошенка отри­мав боєць АТО Данилевич Вік­тор Васильович, житель села Кропивники. Указ про прис­воєння нагороди був підпи­са­ний Президентом ще 8 травня 2015 року. Та лише на початку цього тижня почесну нагороду боєць отримав з рук війсь­ко­вого комісара Шацького район­ного військового комісаріату Сер­гія Зайцева.

Скромний, неговіркий, Вік­тор Данилевич лише декіль­кома словами неохоче розпо­відає про рік, в який довелося піз­нати справжню війну. У 2007-2008 роках юнак прохо­див строкову військову служ­бу, тож уже з початком війни на сході був мобілізований одним з перших. Спочатку  – навчання на Рівненському по­лігоні, потім – м. Конотоп Сум­ської області. У складі ще то­діш­ньої 51-ї ОМБР протитан­кового дивізіону 2-ї батареї тре­тього взводу пройшов май­же всю Луганську область – на­селені пункти Оріхово, Євсух, пропускний пункт Крас­на Та­лівка, що розташований на кор­доні з Росією, та Мака­рово. Ра­зом із ним випробо­ву­вання вій­ною проходили хлопці з Лю­бомльського, Ковельсь­кого ра­йо­нів, з Луцька. Мабуть, багато чого довелося пере­жити Вік­тору за ті два місяці, які провів безпосередньо на пе­редовій, бо про це ні згадувати, ні роз­по­ві­дати не хоче.

Стосовно забезпечення усім необхідним, то спочатку у вій­ськовій частині на перших по­рах забезпечили усім: фор­мою, яка, правда, була з 1997 року випуску, взут­тям, видали зброю. Та форму, через декіль­ка мі­сяців до­ве­лося зашивати мало не щодня, допоки не купив но­вої. Згодом, коли війна була у розпалі, акти­візувалися во­лон­­тери, які багато чим допо­ма­га­ли солдатам на передовій. Ма­теріально свого бійця підт­ри­мали й жителі рідного села та сусідньої Вілиці.

Після Іловайської трагедії ко­лишню 51-шу бригаду розфор­му­вали, бійців порозкидали по інших військових бригадах. Де­мо­білізувався Віктор Дани­ле­вич 4 квітня 2015 року.

А вдома на свого бійця уже че­кала наречена, з якою мав од­ружитися ще до мобілізації. Тепер у молодої сім’ї підростає синочок Артемко, а Віктор щас­ливий, що повернувся до ма­тері та нареченої після страш­них подій живим та здоровим. Обіцяють колишньому бійцю й земельну ділянку, право на яку гарантоване державою.

Тож вітаємо Віктора Дани­левича з почесною нагородою і бажаємо, щоб життя дарувало лише мирне небо, а війна, у якій довелося воювати, була остан­ньою не лише у його житті, а й нашої держави.

Віта ШЕПЕЛЯ.