Головна Військо В «Лісовій пісні» солдатів АТО лікують медики, психологи і сама природа

В «Лісовій пісні» солдатів АТО лікують медики, психологи і сама природа

1263

Приємно, що саме благо­дат­на земля Шацького поозер’я була обрана місцем проведення реа­білітаційних курсів для солдатів АТО. Тихі води озер, соснові ліси, атмосфера спокою і тиші значно підсилюють дію методів психо­ко­рекційного тренінгу, який 12 лис­топада розпочався вже для третьої групи військовос­луж­бов­ців 51-ї окремої механізо­ва­ної бригади. Дві перших групи (майже 30 чоловік) відпочивали й оздоровлювалися на світязь­ких базах відпочинку «Гарт» і «Га­­лицький двір», учасників тре­тьої гостинно прийняв санаторій «Лісова пісня» (директор Віктор Карпук). Ідею психологічної й ме­дичної допомоги солдатам по­чали розвивати волонтери Кове­ль­ського центру допомоги бійцям 51-ї ОМБР, підтримали й долучи­лися психологи і медики, великий фі­нансовий вклад у її втілення в життя зробив благодійний фонд «Патріоти Волині».

…В очікуванні волонтерів центру, які доїжджали з Ковеля, біля одного з корпусів здравниці стояло до десятка бійців. Моло­де­нькі, ще зовсім діти. Їм би ра­діти життю, освіту здобувати, з дів­чатами зустрічатися. Нато­мість вони приїхали лікувати ду­шевні травми, бо пережили хто по­лон, хто катування, хто смер­ть близьких друзів. Їм нелегко, вони все ще воюють у свої снах і не мо­жуть жити тим безтурботним життям, яке було до війни. Поба­чили біля ніг котика і всі гуртом ки­нулися його ловити. Усміха­лися, гладили тваринку, приду­му­вали для неї кумедні клички. Враз пригадалися фото й відео з передової, на яких бійці всю свою любов віддають вірним чотири­но­гим друзям. Люблять – зна­чить, живуть. Завдання ж фахів­ців – спрямувати енергію солда­тів у правильне русло, допо­мог­ти відпустити жахливе минуле і, зреш­тою, дати можливість виго­воритися.

Автором реабілітаційного проекту для бійців є доцент ка­федри практичної психології і безпеки життєдіяльності Схід­ноє­в­ропейського національного університету імені Лесі Українки Антоній Мельник. Цього фахівця називають психологом від Бога. Перед тим, як почати лікувати ду­шевні рани солдатів, він побу­вав у зоні проведення АТО. Реа­льна війна в найстрашніших її проявах, спілкування з військо­вими – те, що довелося пере­жи­ти самому, тепер допомагає Ан­тонію Мельнику достукатися до сердець його особливих па­цієнтів. В арсеналі психолога – численні психотерапевтичні за­ходи, успішний досвід їх прове­дення, а тепер ще й постійні відк­риття, зважаючи на те, що по­нят­тя «військова психот­рав­ма» щойно ввійшло до лексикону фа­­хівців сфери.

Різких і помітних змін у сві­домості солдатів після пси­хот­­ренінгу ми не очікуємо. Наш прое­кт передбачає тривалу ро­боту з військовослужбовцями і постійний соціальний, медич­ний і психологічний супровід. Зараз хочемо допомогти їм вих­люп­нути назовні негативні емоції і спрямувати їх не в русло агресії, що досить часто зус­трі­чається, а позитивних мо­ментів. Є до­сить тяжкі ви­пад­ки, деякі бійці пе­режили справжній шок, від­чувають себе зрад­женими, адже 51-а бригада не­спра­вед­ливо розформовується. Разом зі мною працюватиме також мануальний терапевт. Великі надії покладаємо і на во­лонтерів – мо­лодих жінок і дів­чат, які самі по собі є важливим фактором пси­хологічної реабілі­тації. Їхня присутність на тренінгу спо­ну­ка­тиме хлопців показати себе справжніми му­ж­чи­нами, перес­тати вживати нецензурні слова, поводитися гідно і стримано. Після закін­чен­ня кількаденних курсів ми з допомогою волон­те­рів і праців­ників центру бу­демо продовжу­вати слідкувати за відновлен­ням психологічного здоров’я  солдатів, націлюючи їх на пос­тійну, впродовж років, роботу над собою, – розповідає психолог.

Катерина Силюк, одна з во­лон­терів, втретє приїхала на пси­хотренінг. Дівчина вже має чималий досвід спілкування з солдатами. Каже, не кожного можна розговорити, деякі впер­то не сприймають реабілітаційних за­ходів і не йдуть на контакт. Але таких одиниці. Решті подо­бає­ться робота з психологом, і те, що бійці приїжджають похму­ри­ми, замкнутими, а додому їду­ть світлими, з гарним настроєм, є маленьким спільним успіхом.

У третю групу психотренінгу пот­рапив і солдат 51-ї бригади із села Прип’ять Василь Боро­діч. Це сталося завдяки злагод­же­ним діям шацьких і ковель­ських волонтерів (особлива вдя­ч­ність Анні Лисаковій) та Васи­левого односельця і друга Андрія Кар­пука (постійно опікується бійцем напівсиротою, батько якого нещодавно ще й отримав сер­йозну травму – опік ноги). Васи­леві, який протягом 3 тиж­нів пе­ре­бував у російському по­лоні, важ­ливо було потра­пи­ти на реа­білітаційні курси, щоб поз­бу­тися тяжких споминів, які не дають жити. Після того, як бойо­вики обстріляли у Дзер­кальному український підрозділ, згоріли і техніка, і боєприпаси. Військо­вих, які переховувалися за се­лом, окупанти взяли в по­лон. Не катували, лише змушу­вали тяжко працювати, году­вали рід­кою юшкою. Спали по­лонені прос­то на бетонній під­лозі. Всере­дині вересня був зді­й­снений об­мін полоненими, і Василь приї­хав додому. Нелюд­ські умови полону, постійний голод і холод призвели до сер­йозного погір­шення здоров’я сол­дата. Після того, як у «Лісо­вій пісні» полі­кує душу, планує взятися і за пон­івечене тіло.

Санаторій гостинно прийняв групу солдатів на чолі з їхніми лі­ка­рями. Поселили їх у ком­фортних, з телевізорами і холо­дильниками, теплих кімнатах. Зі слів Віктора Карпука, директора здравниці, бійці матимуть пов­ноцінне безкоштовне харчу­вання і зможуть скористатися усіма лікувально-профілактичними послугами закладу.

Солдатів 51-ї ОМБР, жителів Шацького району, які бажають стати учасниками психот­ре­нінгу і потрапити в одну з нас­тупних груп, просимо телефонувати на но­мери : 050-1373727, 097-1250409.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.