Приємно, що саме благодатна земля Шацького поозер’я була обрана місцем проведення реабілітаційних курсів для солдатів АТО. Тихі води озер, соснові ліси, атмосфера спокою і тиші значно підсилюють дію методів психокорекційного тренінгу, який 12 листопада розпочався вже для третьої групи військовослужбовців 51-ї окремої механізованої бригади. Дві перших групи (майже 30 чоловік) відпочивали й оздоровлювалися на світязьких базах відпочинку «Гарт» і «Галицький двір», учасників третьої гостинно прийняв санаторій «Лісова пісня» (директор Віктор Карпук). Ідею психологічної й медичної допомоги солдатам почали розвивати волонтери Ковельського центру допомоги бійцям 51-ї ОМБР, підтримали й долучилися психологи і медики, великий фінансовий вклад у її втілення в життя зробив благодійний фонд «Патріоти Волині».
…В очікуванні волонтерів центру, які доїжджали з Ковеля, біля одного з корпусів здравниці стояло до десятка бійців. Молоденькі, ще зовсім діти. Їм би радіти життю, освіту здобувати, з дівчатами зустрічатися. Натомість вони приїхали лікувати душевні травми, бо пережили хто полон, хто катування, хто смерть близьких друзів. Їм нелегко, вони все ще воюють у свої снах і не можуть жити тим безтурботним життям, яке було до війни. Побачили біля ніг котика і всі гуртом кинулися його ловити. Усміхалися, гладили тваринку, придумували для неї кумедні клички. Враз пригадалися фото й відео з передової, на яких бійці всю свою любов віддають вірним чотириногим друзям. Люблять – значить, живуть. Завдання ж фахівців – спрямувати енергію солдатів у правильне русло, допомогти відпустити жахливе минуле і, зрештою, дати можливість виговоритися.
Автором реабілітаційного проекту для бійців є доцент кафедри практичної психології і безпеки життєдіяльності Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки Антоній Мельник. Цього фахівця називають психологом від Бога. Перед тим, як почати лікувати душевні рани солдатів, він побував у зоні проведення АТО. Реальна війна в найстрашніших її проявах, спілкування з військовими – те, що довелося пережити самому, тепер допомагає Антонію Мельнику достукатися до сердець його особливих пацієнтів. В арсеналі психолога – численні психотерапевтичні заходи, успішний досвід їх проведення, а тепер ще й постійні відкриття, зважаючи на те, що поняття «військова психотравма» щойно ввійшло до лексикону фахівців сфери.
– Різких і помітних змін у свідомості солдатів після психотренінгу ми не очікуємо. Наш проект передбачає тривалу роботу з військовослужбовцями і постійний соціальний, медичний і психологічний супровід. Зараз хочемо допомогти їм вихлюпнути назовні негативні емоції і спрямувати їх не в русло агресії, що досить часто зустрічається, а позитивних моментів. Є досить тяжкі випадки, деякі бійці пережили справжній шок, відчувають себе зрадженими, адже 51-а бригада несправедливо розформовується. Разом зі мною працюватиме також мануальний терапевт. Великі надії покладаємо і на волонтерів – молодих жінок і дівчат, які самі по собі є важливим фактором психологічної реабілітації. Їхня присутність на тренінгу спонукатиме хлопців показати себе справжніми мужчинами, перестати вживати нецензурні слова, поводитися гідно і стримано. Після закінчення кількаденних курсів ми з допомогою волонтерів і працівників центру будемо продовжувати слідкувати за відновленням психологічного здоров’я солдатів, націлюючи їх на постійну, впродовж років, роботу над собою, – розповідає психолог.
Катерина Силюк, одна з волонтерів, втретє приїхала на психотренінг. Дівчина вже має чималий досвід спілкування з солдатами. Каже, не кожного можна розговорити, деякі вперто не сприймають реабілітаційних заходів і не йдуть на контакт. Але таких одиниці. Решті подобається робота з психологом, і те, що бійці приїжджають похмурими, замкнутими, а додому їдуть світлими, з гарним настроєм, є маленьким спільним успіхом.
У третю групу психотренінгу потрапив і солдат 51-ї бригади із села Прип’ять Василь Бородіч. Це сталося завдяки злагодженим діям шацьких і ковельських волонтерів (особлива вдячність Анні Лисаковій) та Василевого односельця і друга Андрія Карпука (постійно опікується бійцем напівсиротою, батько якого нещодавно ще й отримав серйозну травму – опік ноги). Василеві, який протягом 3 тижнів перебував у російському полоні, важливо було потрапити на реабілітаційні курси, щоб позбутися тяжких споминів, які не дають жити. Після того, як бойовики обстріляли у Дзеркальному український підрозділ, згоріли і техніка, і боєприпаси. Військових, які переховувалися за селом, окупанти взяли в полон. Не катували, лише змушували тяжко працювати, годували рідкою юшкою. Спали полонені просто на бетонній підлозі. Всередині вересня був здійснений обмін полоненими, і Василь приїхав додому. Нелюдські умови полону, постійний голод і холод призвели до серйозного погіршення здоров’я солдата. Після того, як у «Лісовій пісні» полікує душу, планує взятися і за понівечене тіло.
Санаторій гостинно прийняв групу солдатів на чолі з їхніми лікарями. Поселили їх у комфортних, з телевізорами і холодильниками, теплих кімнатах. Зі слів Віктора Карпука, директора здравниці, бійці матимуть повноцінне безкоштовне харчування і зможуть скористатися усіма лікувально-профілактичними послугами закладу.
Солдатів 51-ї ОМБР, жителів Шацького району, які бажають стати учасниками психотренінгу і потрапити в одну з наступних груп, просимо телефонувати на номери : 050-1373727, 097-1250409.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
