Питання збору та утилізації сміття гостро стоїть не тільки перед Україною, але й перед цілим світом взагалі. Цілі мегаполіси Європи та інших країн світу потопають у відходах життєдіяльності людини. Кожен справляється з цією проблемою індивідуально. Є приклади дуже успішного вирішення цього питання. Країни з високим рівнем розвитку давно перетворили сміття у фактор економічного зростання. Наприклад, Швеція, екологічно найчистіша держава й одна з найкращих за рівнем життя, переробляє 96% відходів. 25% теплопостачання цієї скандинавської країни забезпечується за рахунок переробки сміття. Харчові відходи переробляють у гумус і біогаз, яким заправляють міські автобуси. Зараз дійшло до того, що Швеція змушена імпортувати сміття з інших країн. Про те, що в Швеції не побачиш ніде відходів, ані в лісі, ані біля озера чи річки, переконалися і члени делегації з Шацького району, які в січні 2011 року побували в цій країні. Ми навіть типових, як для нас, урн для сміття не бачили.
Експерти підрахували, що кожен житель України в середньому за рік накопичує навколо себе 200 кг сміття. За приблизними підрахунками, наша держава потопає у понад 30 млрд. т сміття, яке лежить на полігонах, стихійних сміттєзвалищах або тимчасово відведених для цього ділянках, розкладається, забруднює ґрунти, воду, повітря. Згубний вплив «сміттєвого фактора» на здоров’я людей вже доведений медиками. Як показує приклад та досвід Швеції, інших країн, для вирішення проблеми сміття треба задіяти весь комплекс факторів: від виховання змалку звички сортувати сміття у побуті до економічного стимулювання підтримки чистоти. Люди повинні осмислити, що охорона навколишнього середовища є обов’язком кожного з нас, що за неправильне поводження зі сміттям їх чекає штраф, і не малий (хоча чи багато є прикладів в нас, щоб за це штрафували?).
В Україні вже практично немає незасмічених територій. Утім, є місця, які вкрай потрібно зберегти екологічно чистими, як для розвитку рекреаційного та туристичного бізнесу, так і для наступних поколінь. Ми живемо в мальовничому краї шацьких озер. До нас їдуть на літній відпочинок люди з усіх усюд – як з України, так і із-за кордону. Звичайно, що й завантаженість на природні ресурси зростає. Навіть й цифру називають згідно з останніми даними. В липні-серпні щодня наші озера відвідують до 30 тисяч людей. Особливе навантаження припадає на території, які безпосередньо приймають гостей. Це Шацька селищна, Світязька та Пульмівська сільські ради. Тому дуже часто засмічені території і відповідальність за це ми перекидаємо на відпочиваючих. Це часткова правда. Багато людей дійсно ще дуже скупо опанували культуру поведінки на відпочинку, поводженні зі сміттям тощо.
Утім, вина місцевих жителів також дуже відчутна. Особливо це проявляється взимку та навесні, коли гості в район ще не приїхали, і вину немає на кого покладати. Це чітко помітно в сільських радах, де начебто немає ніколи відпочивальників і їхніх слідів життєдіяльності. Це й показав нещодавній огляд-виїзд голови Шацької районної ради Володимира Голядинця та першого заступника голови РДА Віктора Плейтуха по всіх без винятку сільських територіях району. Проблеми зі сміттям є в усіх територіальних громадах за винятком Світязької сільської ради, де немає стихійних сміттєзвалищ і чітко працює система з вивезення відходів від населення. Чого тільки не можна побачити на сміттєзвалах. І це типово для всіх територій. Дивує, що дуже багато деревини, яку можна вдома спалити як дрова; гілляччя, що обрізується з плодових дерев навесні; моху та шопоти, якими укривають картоплю взимку; пластику та скла. Тобто того, чого могло там і не бути. Правда, при правильному підході до цієї роботи сільських голів і свідомості людей. Адже більшість названих відходів спокійно можна було б утилізувати в домашніх умовах. Характерним для сільських сміттєзвалищ району є й те, що відходи розповзаються на територію до 1-2 гектарів, коли межа – 10-20 соток.
Дещо в кращому вигляді вони знаходяться на території Ростанської, Пулемецької, Грабівської сільських рад. Багато накопиченого сміття ми побачили на територіях Самійличівської, Прип’ятської, Пульмівської та Піщанської сільських рад.
Шацьк рятує полігон ТПВ, але й в самому селищі є постійно діючі локальні сміттєзвалища. Всі сільські голови запевнили нас, що незабаром займуться вивезенням сміття, тримаючи це питання на контролі. Чи так це буде, покажуть інші виїзні інспекції сільськими територіями.
Віктор ГРИЦЮК.