За прогнозами синоптиків, дощ цього дня мав піти вже увечері. Однак накрапати стало під час панахиди, опівдні, коли мали виносити труну із полеглим Героєм із храму Віри, Надії, Любові та матері їх Софії.
31 жовтня Володимир-Волинська міська територіальна громада знову прощалась із загиблим, цього разу – із 54-річним українським військовим, який віддав життя у боротьбі за нашу незалежність, за кожного з нас.
Майор Володимир Ващенко, сам родом із Конотопа, встиг прижитись у Володимирі, де мешкає його дружина. Колись служив прикордонником, вийшов на пенсію, але з початком повномасштабного вторгнення повернувся в українське військо.
На жаль, його життєва стежина обірвалась під час бою за український Донбас. Це сталось 25 жовтня.
До храму зійшлись небайдужі володимирчани, друзі, приїхала провести батька в останню путь дочка.
«Ще не встигли зів’янути квіти з похорону 25-річного Героя, теж Володимира, як знову ми проводжаємо Воїна, молимось за його душу і сподіваємось на перемогу над ворогом», – сказав, звертаючись до людей, отець Євген Рябець.
«Його портрет стане 138-им на дошці пам’яті на нашій площі Героїв», – зазначив перший заступник міського голови Ярослав Матвійчук і звернувся до родини Героя, подякувавши за нього і його пожертву, висловивши сподівання, що жодна з наших втрат не буде даремною для майбутнього України.
Поховали воїна на алеї Героїв Федорівського кладовища міста Володимира.
