У Ковелі сьогодні відбулося прощання зі старшим солдатом Геннадієм Владиславовичем Білецьким. Він народився 15 серпня 1987 року в цьому місті та навчався у ЗОШ №10. Служив на строковій військовій службі на Волині, де зарекомендував себе як відповідальний воїн. Батьки неодноразово отримували подяки від командування за сина.
У мирному житті Геннадій працював у різних охоронних структурах, таких як «Феміда-2» та «Арсенал», а також на будівництві та приватних підприємствах. У 2014 році, коли війна прийшла на українську землю, він добровільно став до лав захисників України та здобув свій перший бойовий досвід у зоні АТО.
Після демобілізації повернувся до рідного міста, але у травні 2025 року знову підписав контракт та повернувся на військову службу. Незабаром опинився на найгарячіших ділянках фронту. 25 червня поблизу населеного пункту Попів Яр внаслідок удару ворожого дрона отримав важкі поранення. Попри численні операції та реабілітацію, він до останнього боровся за життя.
Найбільшим світлом для Геннадія була донечка Варвара, з якою він постійно підтримував зв’язок. Її мама Оксана повернулася зі Швейцарії, щоб стати на захист України. На жаль, 30 квітня 2026 року серце воїна зупинилося. Поховали Геннадія на міському кладовищі у Ковелі поруч із батьками.
Щирі співчуття сестрі Тетяні, донечці Варварі, усім рідним, близьким, друзям і побратимам. Вічна пам’ять і шана Захиснику!
