У Ковелі відбулося прощання із сержантом Ігорем Хомичем, який загинув 13 серпня в районі населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області під час виконання бойового завдання. У цей день захиснику виповнилося 49 років. Про це повідомили у Ковельській міській раді.
Ігор Хомич народився і виріс у Ковелі. Навчався у школах №1 та №10, після 9-го класу здобув у Старовижівському професійному училищі спеціальності електрогазозварника та водія. Після строкової служби в артилерії понад десять років працював зварювальником у ШБУ №63, а згодом — слюсарем та майстром на станції технічного обслуговування.
У 1997 році Ігор познайомився з Іриною, з якою прожив понад чверть століття. Подружжя виховало трьох дітей — синів Владислава й Артема та доньку Софію. Для родини та друзів він був турботливим чоловіком і батьком, людиною, на яку завжди можна було покластися.
З початком повномасштабного вторгнення Ігор Хомич разом із товаришами ремонтував автомобілі для Збройних Сил України та виготовляв буржуйки для фронту. У перший місяць війни він звернувся до військкомату після мобілізації старшого брата Миколи, однак тоді йому порадили зачекати.
У січні 2023 року Ігор став до лав Збройних Сил України. Військову підготовку проходив у Рівному та Великій Британії, після чого вирушив на передову. У складі 150-ї окремої механізованої бригади він потрапив у район Торецька, де тривали запеклі бої. Згодом, після реорганізації підрозділу, бійців прикомандирували до 100-ї окремої механізованої бригади, а пізніше перевели до новоствореної 40-ї бригади морської піхоти.
Навесні 2026 року підрозділ направили на Херсонщину, до Нової Одеси, а потім — на Дніпропетровщину, у Петропавлівку. За віддану службу та бойові заслуги Ігор Хомич отримав звання сержанта, був нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України» та «Військовим коїном» від командування бригади.
Останнім часом військовий мав проблеми зі здоров’ям і готувався перейти до тилового підрозділу, необхідні документи вже були оформлені. Однак, коли його частина отримала нове бойове завдання, він залишився разом із побратимами.
Під час громадянської панахиди секретар Ковельської міської ради Оксана Багнова наголосила, що Ігор Хомич був командиром, який дбав про своїх бійців і прагнув, аби вони поверталися з завдань живими.
«Ігор був людиною, на яку можна було покластися. Він добре знав своїх бійців, розумів їхні можливості й завжди дбав про те, щоб завдання виконувалися з максимальною злагодженістю. Для нього важливим було не лише виконати наказ, а й повернути своїх людей живими. Таким його запам’ятають побратими», — Оксана Багнова
31 серпня родина чекала на весілля доньки Софії, на якому батько мріяв бути присутнім і благословити молодят. Цим планам не судилося здійснитися: 13 серпня сержант, командир відділення — командир машини 4-го батальйону морської піхоти військової частини А4935 Ігор Хомич загинув на Дніпропетровщині.
У Ковелі з полеглим захисником попрощалися рідні, друзі, побратими, представники міської влади та жителі міста. Після громадянської панахиди у Ковелі чин похорону продовжили в церкві Різдва Пресвятої Богородиці в селі Білин, де на місцевому кладовищі Ігоря Хомича поховали.
У загиблого Захисника залишилися дружина Ірина, сини Владислав та Артем, донька Софія, брат Микола, рідні, друзі та побратими.
