У центрі села Мокрець відкрили пам’ятний банер на честь загиблого захисника України Артура Фринаса. На осінню церемонію, що відбулася 11 листопада, зібралися рідні воїна, односельці, жителі громади, учні та педагоги Мокрецької гімназії, яка стала ініціатором і організатором заходу.
Новий банер розмістили поруч зі світлинами п’ятьох земляків, які віддали життя за Україну. Право відкрити зображення Артура надали його найдорожчим людям — матері, братові та сестрі. Учасники заходу поклали квіти до портретів полеглих і запалили лампадки, вогники яких тремтіли біля світлин загиблих військових як нагадування про життя, обірвані війною. Священнослужитель місцевого храму здійснив чин освячення банера та прочитав молитву.
Особливу атмосферу створили школярі: діти читали вірші та виконували пісні про війну, втрати та прагнення миру. До присутніх звернулися Турійський селищний голова Олексій Безсмертний та настоятель храму отець Юрій. Вони висловили співчуття родині Артура Фринаса, наголосили на важливості збереження пам’яті про полеглих захисників і підтримки військових, які нині боронять Україну.
Артур Фринас розпочав службу у 2020 році: після призову на строкову військову службу він підписав контракт зі Збройними силами України та продовжив служити у складі 14-ї окремої механізованої бригади, де під час АТО був командиром гармати. З початком повномасштабного вторгнення Росії став на захист України, брав участь у бойових діях на Київщині, Миколаївщині, Херсонщині, Луганщині та Донеччині.
У 2022 році військовослужбовець опанував фах оператора безпілотних радіорозвідувальних систем і був переведений до 66-ї бригади. За час служби Артур зарекомендував себе відповідальним бійцем і вірним побратимом, його відзначали грамотами та нагородами, а мати отримувала на його адресу подяки від командування. За наявною інформацією, 1 липня 2026 року під час виконання бойового завдання підрозділ, у якому він служив, зазнав атаки ворожого FPV-дрона, внаслідок чого життя молодого воїна обірвалося. Поховали Артура Фринаса у Камені-Каширському.
Для рідних і друзів Артур назавжди залишився веселим, щирим і турботливим. Він любив збирати близьких, робити подарунки та несподіванки, мріяв про велику родину та власне фермерське господарство. Багатьом його планам не судилося здійснитися через війну.
Тепер світлина захисника розміщена поряд із портретами інших полеглих воїнів із Мокрецької громади. Це місце в центрі села нагадуватиме про їхні життєві шляхи, про мужність тих, хто став на захист України, та про високу ціну, яку українці платять за право жити на своїй землі.
