Початок Майдану, побиття студентів, розстріл Майдану 18-19 лютого цього року, анексія Криму, війна на Донбасі, загибель наших солдатів… Усі ці події сколихнули не лише українське суспільство, а й світ. Українці по-справжньому оцінили слова «свобода», «незалежність», «патріотизм». Злам стався і у свідомості людей, котрих все більше згуртувало волонтерство. Саме про це розмовляли зі школярами Світязької та Шацької ЗОШ І-ІІІ ст. Анна Лисакова, волонтер, координатор Ковельського Центру допомоги бійцям 51-ї ОМБ, Наталія Соколова, волонтер, помічник-консультант народного депутата України Степана Івахіва (до речі, вона цього тижня отримала нагороду «Людина року-2014» у номінації «Добрі справи» за волонтерську роботу), боєць АТО Олександр Кравченко, психолог, волонтер з м. Харків Олена Григор’єва.
Розповіді бійця АТО Олександра Кравченка не залишили байдужими ні учнів, ні вчителів. Він, у мирний час – банківський працівник, батько трьох дітей, не зміг бути осторонь подій річної давності, коли на Майдані вночі було побито студентів. Відстояв у Революції Гідності, а з початком війни на сході чи не першим став у лави бійців. «Якби мені рік тому хтось сказав, що я буду стояти на Майдані, піду воювати та буду у школах розповідати дітям про військові будні, ніколи не повірив би, – говорить боєць. – Українці зроду-віку ні на кого першими не нападали, а лише оборонялися від ворогів. І коли я вижив у ніч з 18 на 19 лютого, зрозумів, що повинен щось зробити у своєму житті не тільки для себе. Чому я пішов воювати? Мабуть, тому, що хочу, аби моїм дітям в нашій державі були відкриті усі дороги, щоб вони не виїжджали за кордон у пошуках кращого життя».
Не менш важливою є допомога волонтерів бійцям. Чи не найбільше радіють солдати дитячим малюнкам та листам. Олександр розповідає, що під час обстрілів солдати обкладаються малюнками, а в бліндажах та окопах перечитують їх по декілька разів. Малюнки почіпляні скрізь: в танках, на блокпостах, в окопах. У бліндажах навіть справжні фотошпалери з малюнків поклеїли. Коли бійцям привозять гуманітарну допомогу, вони найперше шукають листівки та малюнки від дітей. Саме ці дитячі послання не дають впасти духом бійцям, піднімають настрій та є для них справжніми оберегами, які носять у кишенях курток, бушлатів, бронежилетів.
Дуже потрібні тепер бійцям маскувальні сітки на танки та БТРи, тож Олександр Кравченко попросив дітей активніше допомагати дорослим у цій справі, як багато сотень школярів області.
– Ми сьогодні для наших солдатів повинні бути надійним тилом, – наголосила Анна Лисакова. – Бачимо, що держава не може самотужки забезпечити бійців фронту усім необхідним, тож волонтери частину з цих обов’язків узяли на себе. Сьогодні волонтери не лише займаються забезпеченням солдат, а й їхньою реабілітацією, лікуванням, допомогою сім’ям мобілізованих. Волонтером не народжуються, ним стають. Однією з волонтерських організацій є Ковельський Центр допомоги бійцям 51-ї ОМБР (тепер реформованої у 14-ту). В ньому діють 10 проектів та 16 напрямків роботи, серед яких проект – «Психологічна реабілітація». Цього тижня реабілітацію на базі табору «Гарт», що знаходиться на території Світязької сільської ради, розпочала четверта група волинських бійців.
А й справді, солдати, які бачили смерть своїх побратимів, повертаються з війни зовсім іншими людьми, неспокійними, іноді – знервованими, збудженими. Людська пам’ять – не диск із комп’ютера, інформацію чи спогади з яких можна стерти одним натиском «мишки». З такими спогадами, з душевними травмами солдатам потрібно навчитися жити далі. І в цьому допомагають їм професійні психологи, серед яких – Антоній Мельник. Також поділитися досвідом із психологічної реабілітації військових та дечому повчитися у своїх колег приїхала волонтер-психолог із міста Харків Олена Григор’єва.
Наталія Соколова, виступаючи перед учнями Шацької школи, розповіла, що сьогодні Волинь втратила в зоні АТО 77 бійців, сотні – поранено. Тих солдат, які потребують дороговартісного лікування, за сприяння Степана Івахіва відправляють лікуватися за кордон. Зібрати кошти на допомогу бійцям допомагають творчі та обдаровані діти: малюють картини, виготовляють своїми руками різні вироби, які потім із підписами народних депутатів України Дмитра Яроша та Михайла Гаврилюка (роботи просить підписати Наталія Соколова) продаються на благодійних міжнародних аукціонах (Ізраїль, Чехія, Польща, США). Натомість за зібрані кошти із-за кордону присилають теплий одяг, оснащення, кровоспинні бинти та ліки.
Директори шкіл Віра Озімок (Світязької) та Валерій Михальчук (Шацької) подякували гостям за години спілкування, за допомогу, яку вони надають армії та родинам бійців. А на згадку від учнівського президента Шацької школи Анастасії Редько гості отримали невеличкі сувеніри.
Віта ШЕПЕЛЯ.
