Головна Інтерв'ю Сергій Сидорук: «Після реформи децентралізації об’єднана громада сама вирішуватиме, управлятиме, будуватиме»

Сергій Сидорук: «Після реформи децентралізації об’єднана громада сама вирішуватиме, управлятиме, будуватиме»

3001

Про необхідність реформи місцевого самоврядування в Україні говорилося уже давно, і лише на початку минулого року Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про добровільне об’єднання територіальних громад». В цей процес нарівні з п’ятьма майбутніми громадами Волині активно включилися дві сільські та селищна ради району – При­п’ятська, Самійличівська та Шацька. І вже 25 січня цього року ЦВК прийняла постанову про про­ве­дення перших виборів депу­татів сільських, се­лищ­­них, міських голів об’є­д­­наних терито­ріа­ль­них громад, які від­бу­дуться у Шацькій гро­маді 27 березня 2016 року. Про це та інші пе­рс­пективи такого кроку го­­во­римо з одним з ініціаторів створення громади, першим зас­тупником го­лови Ша­ць­кої РДА Сергієм Сидо­ру­ком.

– З проведенням виборів на Шацьку об’є­днану терито­рі­а­льну громаду че­ка­ють великі змі­ни. А з чого усе почи­на­лося?

– Розпочалося усе, звісно, із прий­няття За­­кону України «Про доб­ровільне об’єд­нан­ня територіа­льних громад», який набрав чин­ності у березні 2015 року. Декілька місяців ми обдумували, як вклю­ча­тися у цей процес, яким чином, скільки громад створювати та чи до­цільно це робити. Зрештою, на початку липня минулого року я звернувся до на той час в.о. го­лови селищної ради Миколи Боярчука, до голів При­п’ятської та Са­­мійличівської сільських рад із запитанням: чи будемо об’єд­ну­ватися? Ке­рів­ники громад дали свою ствердну відповідь. З того дня й почались справжні процеси по об’єднанню громад із При­п’ятської, Самій­ли­чівської сільських рад та Шацької селищної. Було проведено гро­мад­ські обговорення з жителями сіл та селища, про­ведено не одну сесію сільських та селищної рад, де було прий­нято усі необхідні рішення.

Останні рішення про об’єднання були прийняті радами 29 та 30 вересня. Оскільки на той час виборчий процес уже розпочався, нашу громаду не допустили до участі у виборах 25 жовтня, та обіцяли, що вони відбудуться тоді, коли завершиться виборчий про­цес.

Дуже багато було скептицизму, зневіри та критики. Було згаяно де­кілька місяців, допоки ми включилися в процес об’єднання, але це, вважаю, пішло нам на користь, адже ми могли врахувати по­­милки тих громад, які в процесі об’єднання нас випереджали на півроку.

На той час формувався перспективний план об’єднаних терито­ріальних громад (ОТГ) Волинської області, деякі сільські ради об­ласті уже активно вели попередні домовленості, ми ж лише почи­нали. На місцевому рівні було домовлено створити на території Ша­цького району три територіальні громади – Світязьку, Піщанську та Шацьку. Наші пропозиції погодила обласна рада і вже звідти перс­пективний план був поданий у Кабінет Міністрів на затверд­ження, бо однією з умов формування громади була відповідність перс­пективному плану. Відзначу, що створення Шацької громади на рівні Кабміну України було погоджено, створення Світязької та Піщанської – ні, оскільки вони не відповідають методиці форму­вання громад. Так, в нас по Волинській області мало бути створено 74 громади, погоджено створення лише 52. Тут уже включився чіт­кий державний розрахунок спроможності функціонування гро­мад.

– Що ми матимемо від об’єднання територіальних гро­мад?

– Коли відбудуться перші вибори, оберуться депутати, ста­рости, створиться виконавчий апарат, – громаді віддадуть всі пов­новаження та управлінський ресурс, передбачені Законом Ук­раїни. Зазначу, що зі 159 утворених громад збільшений фінансовий ресурс матимуть лише трохи більше 100, тобто ті, що відповідають перспективному плану. Громада матиме повноваження міст об­лас­ного значення і перейде на інший рівень бюджетних відно­син – напряму із державним бюджетом. Тобто усі субвенції і дотації із державного бюджету будуть йти безпосередньо в громаду, оми­наючи обласний та районний бюджети. Так буде з освітньою та ме­дичною субвенціями, які будуть розраховані за спеціальною фор­мулою (освітня – в розрахунку на одного учня, медична (пер­винка) – на одного жителя). В перерозподіл цих коштів вже ні об­­ласть, ні район втручатися не будуть, але й додаткових коштів на ці галузі з цих бюджетів уже не отримуватимуть. Зате громада са­ма буде зацікавлена в додатковому залученні фінансового ре­сурсу, тобто вже на початку року повинні точно прорахувати, які по­датки і скільки будемо мати, звідси – планувати видатки. Громада має розрахувати, скільки базової дотації має отримати з держав­ного бюджету, власні надходження, які складатимуться з місцевих податків і зборів (плата за землю, податок на нерухомість, податок з ­доходів фізичних осіб (ПДФО), 60% якого буде залишатися в гро­­маді). Так, власні надходження з трьох рад в минулому році ста­новили 5 млн. 422 тис. грн. Окрім того, отримуватиме громада й базову дотацію, яка розраховується за фор­мулою як різниця середнього показника ПДФО по Україні та по нашій громаді. Нап­риклад, середній показник ПДФО по Україні становить 808-810 грн., а по громаді – 371 грн., тобто бачимо, що наша громада є до­та­ційною. Дер­жава буде вирівнювати цей показник, компенсуючи його різницю об’єднаній громаді на 90% базовою дотацією. Це буде сти­мулювати громаду підвищувати цей показник. Окрім того, гро­мада отримуватиме освітню (близько 11 млн. грн.) та медичну (на ФАПи та амбулаторії) субвенції (майже 1,5 млн. грн.). За таким бюд­­жетом Шацька об’єд­нана громада має жити у 2017 році, проте експертами з офісу реформ була озвучена можливість по уточ­ненню держ­бюджету за перше півріччя цього року перейти новост­вореним громадам на прямі бюджетні відносини з дер­жавним бюд­жетом і отримати додаткові надход­ження. Але це вже не від нас за­лежить.

– У кожної сторони є дві медалі. Про позитиви ми вже чули чимало, проте хотілося б почути про не­гативні сто­рони об’єднання, аби люди були до цього готові.

– Мінуси в тому, хоч не знаю, чи це є мінуси, що поки нез­розу­міло, яким буде штат, структура нової громади. Але це те першо­чер­гове завдання, яке маємо зробити в ОТГ. На даний час немає жодної інформації про те, що і як має відбуватися. Експерти, звісно, подають свої матеріали та пропозиції, але громада сама по­винна ви­рішити, що має бути: чи має бути бюджетний відділ, скі­льки лю­дей буде працювати у ЦНАПі, хто буде відповідальний за школи громади та заклади медицини. Також ще не визначено, скі­льки має бути старост: чи в кожному селі, чи один на два села. Стосовно цього в Законі України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» є стаття, виписана про старост, де вказано їх повнова­ження та обов’язки. Взагалі визначати кількість старост – це пов­но­важення громади. 27 березня відбудуться вибори голови ОТГ та депутатів, старост же вибиратимуть тоді, коли запрацює сама структура, відбудуться перші установчі сесії, оберуть сек­ре­таря, заступників, тобто буде сформований управлінський апа­рат гро­мади. Вибори 27 березня відбудуться за рахунок державного бюд­жету, а вже вибори старост – за кошти громади. Зазначу, що пер­­­ші вибори старост по тих громадах, які провели вибори 25 жовтня 2015 року, відбулися 17 січня, деякі – 24 січня. Ми ж будемо мати вибори старост орієнтовно наприкінці літа. До моменту об­рання старост їхні повноваження виконуватимуть голови сіль­ських рад, це теж передбачено законом. Але цими питаннями вже будуть займатися новий голова та депутати, оскільки утри­мання старост – це додаткові витрати.

– Які повноваження матимуть старости?

– Староста – це буде ключова фігура в селі. Він буде займатися не лише питаннями своїх односельчан, а й питаннями наповнення бюджету, тобто частково відповідати за це. Можна буде додатково сти­мулювати старосту за хороше виконання своїх обов’язків, участь у господарській діяльності свого населеного пункту. Ста­рости будуть членами виконкому, братимуть участь у формуванні бюджету, контролюватимуть надходження до бюджету по своєму селі. Пов­новаження старост частково виписані у Законі «Про доб­ро­вільне об’єднання територіальних громад», але додаткові функції можна буде прописати самій громаді у Положенні про старост, зат­вердженого рішенням ОТГ.

– Яка буде структура об’єднаної територіальної громади?

– Один з експертних центрів визначив типову структуру викон­ав­чого органу об’єднаної громади. Визначено різну кількість пра­ців­ників для різного типу громад – сільських, селищних, міських. В зв’язку з порівняно невеликою кількістю населення ми більше тя­жіємо до сільської громади, ніж селищної. Чисельність працівників для такої громади має бути в межах 30 осіб разом зі старостами. На перших порах буде дуже багато роботи, якщо громада захоче працювати та взяти на себе відповідальність за ті повноваження, які їй пропонують. В об’єднаній громаді обов’язково мають бути представники державних структур – Пенсійного фонду, соціального захисту, центру зайнятості, казначейської служби, які обслуго­ву­ва­­тимуть жителів територіальної громади. Отримувати зарплату вони будуть із державного, а не місцевого бюджетів.

Згодом цими держс­лужбовцями мають управляти префекти. Нам лише потрібно буде забезпечити їх приміщенням. Мешканці тих сіл, які ще не об’єдналися, будуть отримувати послуги в райо­нному центрі. Громада має також створити свій відділ освіти, якому будуть підпорядковуватися усі школи, які знаходяться на її те­риторії. Те ж і по культурі та медицині. Стосовно керівників закладів, то, наприклад, директори шкіл сьогодні призначаються відділом освіти. В об’єднаній громаді це питання буде вирішуватися на сесії де­путатами або призначення робитимуться на конкурсній основі, тобто гро­мада сама буде відповідати за свої рішення. Ми звикли говорити, що в нас погана освіта, медицина, дороги. А хто винен – держава. Те­пер це все ляже на плечі об’єднаної громади, яка й вирішуватиме, управлятиме, будуватиме.

Основним завданням громади буде якісне надання послуг її жи­телям. Щоб люди не відчували дискомфорту, на перших порах в се­лах повинні бути представники об’єднаної громади, які приймали б документи та заяви від людей та надавали б якісні послуги. Якщо ми весь сервіс сконцентруємо в Шацьку, то якість послуг від цього впаде. Можливо, при об’єднаній громаді в кожному селі будуть створені відділення ЦНАПу, які будуть приймати заяви та на­давати послуги.

– Які перспективи матиме розвиток інфраструктури?

– Важливою сферою діяльності громади буде інвестиційна дія­ль­ність, від якої значно залежить розвиток інфраструктури. З дер­жавного Фонду регіонального розвитку на умовах співфінан­су­ван­ня будуть виділятися кошти на капітальні ремонти та будів­ництво об’єк­­тів інфраструктури та доріг. Наша громада обов’язково має брати участь у таких проектах, але до цього треба бути готовими фі­нан­сово, тобто мати 10% коштів від вартості проекту, та напра­цьо­вувати самі проекти (ремонт дитсадків, шкіл, закладів культури тощо). У 2016 році держава виділила на Фонд регіонального розвитку 3 млрд. грн. та 1 млрд. на 159 об’єднаних територіальних гро­мад, тобто ми матимемо право претендувати на кошти і одного фонду, і другого. Те ж і з участю у європроектах. На ці роки припадає новий етап співпраці, у 2017 році має відбутися подання зая­вок на участь у європроектах, тому до цього потрібно бути го­товими фінансово та мати напрацювання по проектах.

– Коли із розвитком селища більш-менш все зрозуміло, адже це – курортна зона, то які пріоритетні завдання бу­дуть ви­рішуватися по інших селах?

– Основним завданням для території Прип’ятської сільради я вва­жаю будівництво асфальтованої дороги сполученням Шацьк-Ві­лиця-Прип’ять-Любохини. Це дасть додатковий поштовх для роз­витку цих сіл. Ця дорога – найкоротший шлях до наших озер з ін­ших ра­йонів, проте поганий стан дороги не дає ним скористатися. Основне завдання по Самійличівській сільській раді – це розміщення станції місцевої пожежної охорони. Минуле посушливе літо та масштаби пожеж показали, наскільки це важливо для місцевих мешканців. Також основним завданням для цих сільських рад є по­шук інвестора в галузі сільського господарства. Це дасть не лише надходження до бюджету, робочі місця, а й можливість змен­шення кількості пожеж влітку, бо на землях буде господар, який  доглядатиме за ними. По Шацьку та с. Мельники – потрібно бу­­ду­вати дороги та водогін. Ці всі завдання будуть закладені у пріо­ритет розвитку громади на декілька років.

– Якщо Ви вже згадали про землю, то які повноваження громада матиме у розпорядженні земельним ресурсом?

– Планується, що у 2016 році всі землі за межами та в межах населених пунктів об’єднаної територіальної громади будуть у роз­по­рядженні самої громади. На даний час цей законопроект зна­хо­диться у Верховній Раді та має бути прийнятий у першому півріччі цього року. Такий крок дасть стимул для пошуку інвестора та за­лучення інвестицій.     

– Що хочете побажати жителям майбутньої об’єднаної громади перед стартом виборчого процесу?

– Перш за все, користуючись нагодою, хочу подякувати усім го­ловним учасникам створення об’єднаної громади – Миколі Бояр­чуку, Олександрові Куську та Івану Гінчуку, а також депутатам цих рад за те, що повірили в нашу громаду. Важко було прийняти таке рі­шення, бо у когось були свої плани на вибори 25 жовтня, хтось ішов у депутати, хтось претендував на посаду голови. Дякую їм за те, що не побоялися ризикнути, були рішучими у своїх рішеннях та діях, хоч страху було чимало, в тому числі й у мене. Тож дякую їм усім за підтримку. А перед стартом виборчого процесу хочу звер­нутися до жителів об’єднаної громади добре зважати на свій вибір, голосувати за людину, яка працюватиме та відстоюватиме ваші інтереси. В громаді ми матимемо 26 депутатів: 1 – від с. Гаївка, 3 – від с. Мельники, від Прип’ятської та Самійличівської сі­ль­ських рад – по 3 депутати, та 16 депутатів – від смт Шацьк. Не за­­бувайте, що кожен цей депутат не лише повинен голосувати за ті чи інші рішення, а й піднімати проблемні питання вашої території, до­магатися їхнього вирішення.

А новій громаді – успіхів. Однозначно, будуть ще помилки, бу­дуть неправильні рішення, будуть набиватися гулі у процесі фор­мування громади. Але все це будемо виправляти, переймати дос­від громад, які йдуть попереду. Якщо з часом інші громади району виявлять бажання приєднатися до Шацької громади – ми будемо тільки раді.

Віта Шепеля.