15 березня відбувся виїзний прийом голови Шацької районної ради Сергія Карпука на території Пулемецької та Ростанської сільських рад. В’їзд у Пулемець, що біля пункту контролю «Пулемець», неприємно вразив засміченими узбіччями доріг і безладом біля зупинки. Асфальтована дорога до села – в гарному стані. В сільській раді на зустріч до голови районної ради прийшов всього один житель – із особистою проблемою, яку спричинив конфлікт із сусідом. Василь Демедюк, Пулемецький сільський голова, пообіцяв, що проблемне питання вирішиться без втручання районної влади.
Сергій Вікторович мав змогу оглянути соціальні об’єкти Пулемця, а також обеліск і братські могили часів Другої світової війни на території сільської ради. Місця поховання потрібно впорядкувати до 8 травня, Дня пам’яті і примирення, тому це питання – на контролі в голови районної ради.
Найперше делегація з району завітала в дошкільний навчальний заклад, де в одній групі виховується 18 дітей. Дитсадок – теплий, затишний, з гарним ігровим залом. Вихованці в очікуванні сніданку гралися, складали конструктор і збирали пазли. Скориставшись нагодою обговорити проблеми закладу з Наталією Корінь, менеджером Шацького представництва Фонду Ігоря Палиці «Тільки разом», яка теж була присутня на зустрічі, завідуюча дитсадка запитала в неї про можливість фінансової допомоги у встановленні санвузлів та придбанні дитячих меблів і вуличних гойдалок. Представник Фонду розповіла про механізм реалізації суспільно-корисних проектів на умовах співфінансування.
Очільник району оглянув також місцеву школу, де разом із керівництвом закладу визначили приблизне місце розташування майбутніх внутрішніх санвузлів. Приємне враження справив місцевий ФАП з нещодавно відремонтованим і пофарбованим фасадом.
Побували і в місцях поховання. В Пулемці таких три. В центрі села – обеліск, він у гарному стані, потребує лише поверхневого впорядкування. На місцевому кладовищі – братська могила. В сосновій посадці, на околиці села – ще одна братська могила. Саме остання потребує найбільшої уваги місцевої влади, оскільки, окрім металевої загорожі і зруйнованого хреста, там немає жодного знака, напису про ті звірства, які чинили фашисти в роки війни. Саме сюди, зі слів сільського голови, в Другу світову нацисти звозили закатованих в’язнів концтабору. В могилі поховано 300 вбитих жителів навколишніх сіл.
Далі на голову районної ради в приміщенні сільського клубу чекали активісти села Хрипськ. Люди обурювалися курсуванням маршрутки, водій якої їздить, коли захоче. Мирослава Кликоцюк, Ростанський сільський голова, підтвердила слова селян:
– Це дійсно болюче питання. Важко знайти спільну мову з водієм, якому часто мушу телефонувати і просити забрати людей до Шацька.
Сергій Карпук зауважив, що проблема маршрутних перевезень є актуальною по всьому району і складною для вирішення. Питання заплановане до розгляду на відповідній постійній комісії районної ради, є надія, що вирішиться. Жителів Хрипська хвилювало і питання медичної реформи, зокрема створення госпітальних округів. Сергій Карпук заспокоїв людей, наголосивши, що лікарню в Шацьку не закриють, більше того, громада на чолі з керівництвом територіального медичного об’єднання активно відстоюють госпітальний округ у Любомлі. Селяни переймалися долею напівзруйнованого приміщення місцевої школи, яку закрили 20 років тому. Потрібен транспорт, щоб повалити аварійну споруду і забрати її з центру села. Наприкінці з’ясували, що молодь села хоче придбати сітку на ворота для гри у футбол. Представник Фонду «Тільки разом» пообіцяла допомогти з написанням відповідного проекту.
Потім відбулася зустріч очільника району з учителями Ростанської ЗОШ І-ІІІ ст. Поговорили продуктивно, з’ясували причину перешкод у написанні проекту спільно з Фондом «Тільки разом» на придбання в школу вуличних тренажерів, оскільки процес затягнувся в часі. Обговорили механізм фінансування будівельних робіт зі штукатурки цоколя будівлі школи, оплати праці керівників гуртків, придбання опалювального котла. Непросто буде вирішити проблеми низької електричної напруги в школі і населеному пункті в цілому, а також опалення навчального закладу, проте район, зі слів Сергія Карпука, докладає до цього всіх зусиль.
В Ростанській сільській раді пам’ятних місць, де поховані солдати і мирне населення, чотири. Обеліск у центрі села Ростань, братська могила посеред лісу, де поховані цілі сім’ї закатованих фашистами людей, братська могила в селі Хрипськ, де покояться два вбиті прикордонники, та братська могила в селі Перешпа. Всі ці місця щороку впорядковує власними силами і з допомогою учнів місцевої школи та небайдужих активістка із села Ростань Віра Лончук.
Саме вони наведуть скрізь порядок, очистять від сухостою та бур’янів, посадять квіти, пофарбують. Складніша робота – встановлення загорожі і пам’ятних знаків ляже на плечі представників місцевої влади та лісників.
При нагоді Сергій Карпук попросив лісничого Ростанського лісництва Сергія Лагодича разом зі службою автомобільних доріг прибрати узбіччя дороги біля пункту контролю «Пулемець» і автобусної зупинки.
Наостанок делегація побувала у селі Перешпа – одному з найменших у Шацькому районі за кількістю жителів. В населеному пункті проживає 49 чоловік, фактично – заледве набирається 40. Пенсіонерів забирають на зиму їхні діти, переважно в Білорусь. Є в Перешпі неблагополучні сім’ї, котрі перебувають під постійним контролем відповідних районних служб. Є люди, які зловживають алкоголем і займаються мародерством у покинутих хатах. Тут знайшли прихисток і троє депортованих осіб. Село вимирає. Цей процес незворотній, навіть незважаючи на те, що тут живуть і справжні господарі та народжуються діти. Звикли люди до життя в умовах відсутності магазину – хліб і деякі продукти привозить у село поштова машина. Раді, що функціонує фельдшерсько-акушерський пункт.
На виїзному прийомі працювала представник районного центру надання безкоштовної юридичної допомоги Мирослава Карпук, яка всім, хто до неї звертався, надавала кваліфіковану консультацію.
Мирослава ЦЮП’ЯХ.