Українські художники багато років тому вподобали край шацького лісоозер’я. Його первозданна, ніжна, душевна природа спочатку в хорошому сенсі шокує митців, які приїжджають сюди переважно з великих міст, а потім наділяє такою наснагою, що з-під пензлів одне за одним з’являються справжні шедеври українського образотворчого мистецтва. Протягом десяти днів традиційного літнього пленеру, присвяченого Дню Незалежності України, серію картин на тему «Мальовничі плеса» поповнили 60-ма полотнами відомі художники з різних куточків України. Цього року вони облюбували село Пульмо, розташоване на березі озера Світязь.
– Як завжди, для участі в пленері відбирав найдостойніших, справжніх професіоналів, а також молодих митців з художніми задатками і бажанням працювати. Приїхали вони з усіх усюд: України, Росії, Великої Британії, де здобувають освіту. До кінця пленеру всі художники розмовляли українською мовою. Це важливо, бо, вважаю, країна, природу якої увічнюють на полотнах, у повній красі відкривається лише тим митцям, які відчувають її енергетику і знають її мову, – розповідає незмінний організатор пленерів Геннадій Сарапін, відомий волинський мистецтвознавець, член Фонду культури і мистецтв України.
Цьогорічний з’їзд художників був особливим. До майстрів образотворчого мистецтва приєднався художник із Шацька Євген Цвид. Будучи натхненником місцевого клубу «Світязь-яхтинг», Євген Михайлович організував для творчих людей подорож озером Світязь на яхті (судно було люб’язно надане Володимиром Матлахом). Побували на острові, оглянули всі його визначні місця, а також досить плідно попрацювали, дружно обравши об’єктом уваги красень-вітрильник.
На виставці робіт, яка була відкрита в ЗОШ І-ІІІ ст. с. Пульмо, учні, вчителі, жителі села впізнавали колоритні місцеві краєвиди: ліси, узбережжя, водне плесо Світязя з очеретами, містками і човнами, старенькі хатки. Дивилися з портретів обличчя знайомих пульмівчан, гойдалася на хвилях яхта, паслася худоба… Одну з яскравих робіт художники подарували і школі – на згадку про себе.
Киянка Наталія Михайлова, яка здобуває в Санкт-Петербурзі другу вищу художню освіту, у шацькому пленері брала участь вперше:
– Я живу в місті, тому від побаченого і відчутого у вашій унікальній місцевості спочатку пережила шок – у хорошому сенсі, звичайно. Тутешня природа чиста, світла і справжня, на відміну від, скажімо, західноєвропейської: штучної і якоїсь неживої. Багато художників сьогодні пишуть роботи з фото – так легше, простіше. Проте їхні картини – це мертве зображення: без енергії, без образів, без ідеї. Звичайно, пленер – це досить важко, особливо для жінки-митця. Потрібно тягати за собою тяжкий мольберт, полотна, фарби; вміти пристосовуватися до непростих погодніх умов: вітру, сонця чи дощу. Та всі ці труднощі щезають, коли я бачу перед собою натуру. Сильні емоції стають джерелом натхнення і тоді пишеш, пишеш…
Сергій Носок ще декілька років тому відкрив для себе шацькі пленери:
– Всю домашню роботу відразу відкладаю і приїжджаю сюди. Отримую можливість зосередитися на улюбленій справі, швидко розписатися, підвищити рівень майстерності і при цьому отримати максимум неймовірних вражень. Родом я з Житомира – це те ж Полісся, що і тут, але в нас гама природних кольорів темна, а тут світла, спокійна, легка. Перебуваю в дивному медитативному стані, коли просто сиджу і слухаю цю природу.
До речі, Сергій Носок саме на волинських пленерах створив власну малярську техніку, аналогів якої немає в усьому світі. Працює більше ножем, як пензлем. Основу, де твориться картина, підрізає, ламає, деформує, створюючи певний рельєф. Нічого не підклеює, готову поверхню розписує фарбами. Тому стіжки сіна на картинах такі, що хочеться вдихнути з них запах різнотрав’я; а місточком, збитим зі старих скрипучих дощок, пробігтися босими ногами. Молодому художнику, який іде власним мистецьким шляхом, пророкують велике майбутнє.
Щорічні зустрічі художників біля мальовничих плес шацького поозер’я вже обростають добрими традиціями, а хороша слава про пленери виходить далеко за межі Волині. Цьогорічні учасники: Наталія Михайлова, Сергій Носок, Євген Понагайба, Марія Стернічук, Світлана Зінов’єва, Ігор Донченко, Світлана Слободянюк та інші поповнили кількатисячну колекцію пленерів новими неповторними картинами. Обіцяють, що їх буде ще більше, бо в близьких планах – створення серії робіт «Мальовнича Волинь».
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
