Головна Листи Реабілітація мистецтвом: чим дивував українських воїнів митецький Луцьк

Реабілітація мистецтвом: чим дивував українських воїнів митецький Луцьк

586

«Мистецтво, на яке ми заслужили», – прозвучала іронічна думка біля провокативної картини «Біг Бен». Робота Олега Сусленка є однією із своєрідних візитівок Музею сучасного українського мистецтва. І саме з Музею Корсаків розпочалась реабілітаційно-туристична подорож українських військових митецьким Луцьком, сповнена вражень та жвавого обговорення.

«Я хочу, щоб глядач виходив з галереї сучасного мистецтва незадоволеним, щоб його комфорт був порушений.. Щоб йому захотілось діяти, а не просто споглядати», – говорив сам Сусленко про свою роботу. І кожен із 23 присутніх чоловіків знайшов в Арт-галереї щось для себе.

Видовищного вершника на байку для друга-байкера. Справжнісіньку сушену рибу на фоні сусальної позолоти для побратима-рибака. Панораму суворо-урочистого гуцульського весілля для роздумів. Величну і вражаючу своїм масштабом Космогонію, процес творіння якої воїни споглядали у відкритому просторі майстерні-галереї.

Подекуди роботи надавали більше питань, ніж відповідей. Тож екскурсовод Анастасія охоче відповідала візитерам, розповідаючи про життя авторів експонатів без прикрас, адже часто розуміння робіт є неповними без цих деталей.

Музей Корсаків – місце, де зустрічаються люди, ідеї та мистецтво, щоб створювати майбутнє. Кожен із наших воїнів – став творцем новітньої історії, аби майбутнє захистити.

Наступна локація – не менш химерний будинок луцького скульптора Миколи Голованя. Сам митець волів називати своє обійстя вернісажем. «Ох і терпляча ж у нього жінка», – сказав хтось із чоловіків, дізнавшись що оздобою маєтку скульптор займався понад 40 років свого життя.

На жаль, ранні волинські сутінки завадили розглянути в деталях усіх фантастичних звірів та місце, яке вони населяють. Однак викликали неабиякий інтерес у воїнів, що залюбки знімкували паркан із кам’яної мозаїки, мадонн, янголів та атлантів поруч із казковими левами на барельєфах.

Надворі стрімко темніло, та своїх гостей привітно чекав Кафедральний костел святих апостолів Петра і Павла.

Високі білі стіни, склепіння, що за століття пережили численні пожежі та лунка і пронизлива музика костьольного органу. Не будучи парафіянами костелу, усі відчули духовне піднесення в момент звучання органної музики. Адже сюди часто приходять за підтримкою, коли потребують чогось більшого, ніж людська сила, чогось понад людського, – відзначив отець Роман.

Надлюдська витримка та сила волі також притаманна і чоловікам, що стали воїнами сьогодення. Вони долають ожеледь на милицях та гуморять у будь-яких непевних ситуаціях.

«Зводив костел архітектор-італієць Джакомо Бріано. Як він потрапив саме у Луцьк, достеменно невідомо», – розповідає екскурсовод Владислава.

«Та як, як. Так як і наші в Італію потрапляють», – сміються у гурті. Однак з цікавістю слухають загадку зведення двох веж костелу – чотирикутної західної та восьмикутної східної. Мовляв, це зумовлено оборонною функцією, а можливо, кресляру не вистачило листа паперу і проєкт затвердили без уточнень.

А також оповідь про сімсот випитих бочок медовухи та вісімсот волів, з’їдених ясновельможним панством за місяць гостин під час зустрічі європейських монархів у Луцьку. «Погуляли хлопці на славу», – жваво підсумував історію пан Володимир, що вперше за рік повернувся на Волинь з передової.

Опісля морозної прогулянки воїнів чекала спільна затишна вечеря і традиційні подарунки-обереги від найменших волонтерів – листи зі словами подяки, листівки та ангелики, сплетені дитячими руками. «Хлопці, то є чай! Не думайте його скурити», – жартує одна з організаторок екскурсії Алла, доки чоловіки, перегукуючись, вивчають вміст презентів.

Реабілітаційно-туристична поїздка, організована профільним департаментом Волинської ОВА, завершилась концертом у драмтеатрі. Колектив «Піккардійської Терції» та зал аплодисментів дякували воїнам України за те, що боронять нашу землю, за мужність і всю їхню силу, за честь і гідність захисників.

Це була четверта та остання в цьому році поїздка для українських військових, які проходять реабілітацію у медичних закладах Волині. Загалом у проведених екскурсіях взяли участь більше ста воїнів із різних областей України. Деякі з них долучались до заходів кілька разів, і кожна із цих поїздок завершувалась дружніми обіймами, як буває, коли робиш свою справу від серця. Дякуємо за ваш відгук!

Також Волинська ОВА висловлює вдячність усім, хто допомагав, супроводжував, йшов на зустріч та долучався до процесу організації: Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, Ківерцівському центру позашкільної освіти, учням та педагогам Луцької гімназії № 18, колективу бібліотеки № 10, Центру розвитку туризму, священнослужителям Луцької дієцезії Римсько-Католицької Церкви, керівництву Волинського музично-драматичного театру ім. Тараса Шевченка та беззмінному водію усіх подорожей – ігумену Сильвестру Жидичинського Свято-Миколаївського Монастиря.