30-річний працівник заводу, 34-річний староста одного із сіл на Цуманщині та 52-річний колишній начальник підрозділу кадрового забезпечення поліції Волині: що об’єднало цих різних чоловіків? Їх та сотні інших добровольців Волинської області об’єднало одне – бажання вибити окупантів та захистити рідну землю. Саме тому наші герої – Ярослав, Юрій та Микола приєднались до штурмової бригади Національної поліції «Лють». Вони разом із побратимами з ДФТГ Цуманщини вже проходять підготовку в Полтавській області.
Як розповів заступник селищного голови Цуманської громади, командир ДФТГ Цуманськоїгромади №1, а нині боєць «Люті» Микола Фень, для нього повномасштабне вторгнення не було повністю неочікуваним. Вже 18 лютого 2022 року чоловік організував мешканців громади і розподілив між ними обов’язки. Пізніше було створене добровольче формування Цуманської територіальної громади, станом на 24 лютого і далі всі вже знали, що й кому потрібно робити, де стояти, що охороняти.
«Жодного хаосу і паніки не було. Люди мали знати, що їм робити. От був блок-пост, командир і 30 осіб в підпорядкуванні. У разі чого всі 30 знали, куди їм бігти і чим займатись, – так все розподілили. До того ж ми організували схрони, окопи, готувались до будь-якого розвитку подій», – розповідає Микола.
Одразу з перших днів почалась дієва співпраця з поліцейськими: з ними були постійно на контакті, організовували патрулювання, охорону об’єктів, перевіряли осіб і транспорт на блок-постах.
Після отримання зброї почали проходити навчання, залучались інструктори з Ірландії, Німеччини тощо, вчились постійно, в першу чергу – бойова, тактична та домедичнапідготовка.
«Усі були готові відбити ворога, якщо той наступатиме», – каже Микола. Він любить порядок і щоб все було налагоджено, адже багато років пропрацював начальником підрозділу кадрового забезпечення поліції Волині. Далі також перебував на публічних посадах, тож люди його добре знали, довіряли, прислухались.
Це підтверджує і Ярослав – також учасник місцевої ДФТГ. Напередодні вторгнення у нього з дружиною народилась дитина, тож до формування приєднався, не роздумуючи, адже треба було захистити сім’ю. Чоловік знав Миколу Феня, товаришував з його сином, дитина вже зараз підросла, тож вирішив піти в «Лють» і доєднатись до вигнання ворогів з рідної землі негайно.
Дітям старости села Липне Юрія 16, 14, 11 та 6 років. Чоловік за законодавством не може бути мобілізованим, має достойну роботу у відносно спокійній громаді, але і він приєднався до «Люті». Мотивація Юрія зрозуміла – потрібно замінити хлопців і дівчат, які понад рік воюють, отримують травми. Багато хто лікується і знову повертається на фронт, як і його швагро. «Відчуваю в собі фізичну силу, маю сміливість та мужність, тому хочу допомогти вибивати окупантів», – стверджує староста Липного.
За словами Миколи Феня, ДФТГ Цуманщини – одна з найчисельніших в області: з-понад 200 учасників до лав «Люті» приєдналось 15, ще близько 20 мобілізовані в ЗСУ. Іншим потрібно бути тут, бо питання загрози з кордону білорусі відкрите.
Нинішній начальник управління кадрового забезпечення ГУНП Дмитро Мисковець особисто провів зустріч з усіма учасниками добровольчого формування, роз’яснив, які люди потрібні в штурмовій бригаді нового зразка та які етапи відбору.
«Були, звісно, такі, що хотіли йти в «Лють», але або не пройшли всі етапи підготовки, або мають понад 60 років. Загалом, я серед наших лютівців найстарший, мені 52, всі інші молодші. Тут треба силу і міць, бо в деяких здоров’я не дозволяє воювати. У тилу ці хлопці теж потрібні, в них тут є свої функції, певні задачі».
Сам Микола Данилович бойовий досвід має ще з 2014 року. Зараз в «Лють» іде служити разом з 27-річним сином Олександром. Має також дочку і двох онуків.
Досі не вірять, що батько поїхав воювати, і діти та дружина старости села Липне. Але Юрій каже: «Старшій моїй дочці зараз 16, цього року випускається зі школи, хоче вступати. А куди? Скрізь зараз небезпечно. Я як чоловік і батько маю захистити своїх дітей, своїх близьких, щоб моя дитина спокійно жила і навчалась у безпечній країні».
Микола Фень впевнений: якщо ми не боятимемось, сформуємо наші бригади, тоді в нас все вийде.
«Завжди можна знайти причину, щоб не піти, але якщо шукати ці причини, то будемо ще довго воювати. Тішусь, що молодь це усвідомлює і свідомо йде захищати країну», – резюмує командир ДФТГ.
Сектор комунікації поліції Волинської області
