Капітан поліції Юлія Корецька ще, будучи курсанткою, стажувалась в управлінні карного розшуку, після чого їй запропонували посаду оперуповноваженого. Опісля цього працювала оперативним працівником УКР, де несе службу й донині – на посаді начальника сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки. Окрім того, жінка працює над кандидатською дисертацією та ділиться, що їй цікаво переносити свою практичну діяльність в наукову, таким чином актуалізуючи свою роботу, вказуючи на певні прогалини в законодавстві та змінюючи підходи.
Про службове та особисте, про психологію злочинців, що торгують зброєю, про нові підходи та місію роботи в поліції, – Юлія розповіла в цитатнику.
«Наша діяльність спрямована на забезпечення загальної безпеки в суспільстві»
«З 2021 року я очолюю сектор боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки. Ситуація в цьому напрямку через повномасштабне вторгнення, звісно, змінилась. Цьому сприяв ряд факторів. Суспільство з перших днів вторгнення було збентеженим, психологічно нестійким, зміцнився інстинкт самозбереження. Для всіх постало питання: як себе захистити? Люди прийняли рішення, що потрібно брати до рук зброю, іти захищати себе і своїх близьких. Однак вся така зброя має бути облікована і належним чином зареєстрована. Була категорія громадян, які хотіли на цьому і нажитись. Тож наша задача – боротись з такими явищами, навіть якщо йдеться і про один патрон.
Пригадую прецедент, коли на лінію 102 зателефонувала мама маленької дитини і розповіла, що дитина, граючись, знайшла патрон та розбила його молотком і поранилась. Дитя досі лікується, бо ми цікавимось ситуацією. Тобто це один патрон, але в ньому була вибухова речовина, був порох, і от якої шкоди це завдало.
І це не говорячи про цілі арсенали зброї, до виявлення яких ми підходимо систематично та цілеспрямовано. Адже суть нашої роботи – прикласти максимум зусиль задля безпеки суспільства і кожної людини.
Це і є мета сектору боротьби з незаконним обігом зброї та вибухівки. І ми робимо все можливе для цього, стратегічно продумуємо ідеї, систематично про це спілкуємось, аби в нашому регіоні було спокійно».
«Жінка-керівник, чоловік-керівник – це стереотипи, і вони викорінюються»
«Дійсно, в моєму колективі лише чоловіки, але я не можу сказати, що вони – підлеглі. Вони, в першу чергу, колеги. Ми обмінюємось певною інформацією, далі я обговорюю стратегії з керівництвом, спільно вносимо пропозиції, корективи, і це дає позитивний результат.
Жінка-керівник, чоловік-керівник – це певні стереотипи. Наша держава активно бореться з цим, від цього потрібно відходити. Якщо людина володіє досвідом і знаннями, якщо вдосконалюється, виношує нові ідеї і методики боротьби з незаконним обігом зброї, то не важлива стать людини для керівної посади.
Здається, що жінка не може жорстко відреагувати, що її не слухають: але це упередження. Жінки мають бути представлені в поліції у всіх сферах, в нас так і відбувається. Ми бачимо, що жінки воюють зі зброєю в руках, і тут нема упереджень.
У нас дуже гарний колектив, і в апараті управління карного розшуку присутні взаємоповага й підтримка. І коли ти працюєш тут, коли люди чують та підтримують, тоді ти можеш все – неважливо, чи ти жінка, чи чоловік, було б лише бажання – систематично вчитись і вдосконалюватись. Стоячи на місці, важко розкривати злочини, придумувати нові тактики і методики. Ми рухаємось вперед, злочинці теж не стоять на місці, а ми маємо працювати на випередження та розробляти випереджувальні стратегії. Наприклад, людина, яка має намір придбати зброю, вільно заходить в інтернет і шукає там підходящі оголошення. Ми намагаємось присікати всі такі факти, унеможливити потрапляння зброї до нашого регіону та інших областей. Задля цього плідно співпрацюємо з колегами з інших ГУНП та правоохоронних органів. Наше спільне завдання – безпека людей, унеможливлення настання більш тяжких наслідків із застосуванням зброї, як-от, вбивства, тяжкі тілесні ушкодження тощо. Ми постійно проводимо відпрацювання, спілкуємось з людьми, залучаючи до цього і дільничних, і слідчих, і поліцейських офіцерів громади, – це все дуже сприяє в нашій роботі. Тож усі на своїх місцях роблять все можливе, аби в нашій державі було безпечно».
Кожне затримання ретельно продумується
«Затримання осіб – це непросто. Потрібно продумати кожну деталь, кожен момент. Тут ідеться про якість та ефективність проведення заходів. Основна задача під час реалізації – затримати злочинця, але крім того – безпека правоохоронців та безпека самих затриманих. Бувають різні ситуації. Специфіка затримань, пов’язаних з незаконним обігом зброї, характерна тим, що особа зберігає чи збуває вогнепальну зброю і може її застосувати, тож ризик більший. Потрібно продумати все стратегічно. Кожна ситуація – індивідуальна. Ми ж не знаємо, як затримані відреагують, що можуть застосувати до нас як до поліцейських, як вони поводитимуться тощо.
Тож робимо все максимально оперативно, в обмежені терміни, адже злочинця треба затримати на гарячому, припинити вчасно його злочинну діяльність, аби він не вчинив чергового злочину. Якщо учасників кілька, потрібно зрозуміти роль кожного, де береться зброя і скільки її, як реалізовується. Наша мета – припинити канал і встановити організаторів. Тож все потрібно продумувати: і тактику, і стратегію».
Різноманіття відповідей, чому люди йдуть на злочин, вражає
«Я не можу сказати, що в мене колись був страх: чи при отриманні інформації, чи при затриманні осіб. Ні. Я роблю свою роботу, маю чітке бачення, розуміння і бачу кінцевий результат в глобальному розумінні – безпека людей. Тому ніякого страху немає.
Коли ми затримуємо зловмисника, він зазвичай агресивно поводиться, вживає нецензурні вислови. Але всі ми люди, і до всіх треба підходити коректно, все зробити в рамках законодавства, процесуально правильно. Людина це бачить, усвідомлює, що їй не хочуть заподіяти шкоду, тож іде на контакт. Тому боятись тут нічого не варто.
Маю таку особисту стратегію, що після затримання завжди запитую, яку мету він чи вона переслідували, коли ішли на злочин. Різноманіття відповідей велике, і кожна людина переслідує свою мету: це і можливість підвищення фінансового доходу, або ж просто це такий спосіб життя – людина не бачить себе ні в чому іншому, окрім певної злочинної діяльності».
Досвід та самовдосконалення дають результат
«Ризики в роботі працівника поліції – щоденні і систематичні . Це така професія, де ти віддаєшся повністю, докладаєш чимало часу й зусиль, особливо з часу вторгнення ми фактично постійно на роботі.
Чи завжди все вдається? Все вдається лише тоді, коли докладаєш колосальних зусиль. Потрібно багато працювати над цим, багато стратегувати, постійно вдосконалюватись і переймати нові методики в роботі.
Іноді треба подивитись з іншої точки зору, змінити підхід, можливо, залучити колег. І тут не про конкуренцію, а про розумний підхід до вирішення робочих питань: це нормально і правильно.
Є моменти, коли ти хвилюєшся, що щось піде не так. Але все приходить з досвідом, нас цього навчають в університеті, потім колеги й керівники на роботі. І з кожною розробкою ти набираєшся досвіду, а також самовдосконалюєшся. Це особливо цінно. В нас є колеги, які прослужили і 20 років, і це дуже важливо – обмінюватись з ними досвідом. Ми спілкуємось, як змінюється суспільство, як змінюється злочинність. Зараз головне – перемога у війні. У нас, звісно, додасться роботи, але ми активно працюватимемо в цьому напрямку, щоб можна було безпечно жити. А це саме так і буде.
Для поліцейських дуже важлива фізична підготовка. Іноді потрібно не лише затримати, а й пробігти певну дистанцію. До цього ми залучаємо наші спецпідрозділи. Однак підтримувати себе в формі треба».
Спокійна обстановка як показник в роботі
«Показником нашої роботи є спокійна криміногенна обстановка в регіоні. Це означає, що ми на своєму місці, і людям, заради яких ми проводимо широкомасштабну роботу, спокійно жити. Ми постійно взаємодіємо з іншими підрозділами Головних управлінь, комунікуємо. Нема і дня, щоб хтось з іншого регіону не зателефонував і не поцікавився, як ми виявляємо чи документуємо ті чи інші злочини. Тож важливі новизна і підхід до роботи – це те, що потрібно постійно вдосконалювати. Ми надаємо практичну допомогу в разі потреби, часто їдемо в інший регіон держави, виявляємо там незаконний обіг зброї.
Адже певна людина може скоїти злочин тут, але ж купила цю зброю вона, наприклад, в іншій області, тож нам потрібно поїхати туди і це задокументувати. Таким чином, ми і припиняємо потрапляння зброї до нас, і присікаємо це в інших регіонах.
Я маю певний досвід, але коли ти береш до уваги досвід, набутий колегами, і проводиш паралелі між тим, що було, і тим, що є, це дає колосальний результат. У поєднанні методик, тактик, попередньо здобутого досвіду, зауважень керівництва, новизни – є вагомі результати, і їх видно – це спокійна обстановка в нашій області. Заради чого ми прикладаємо максимум зусиль».
Безпека людей і держави – це головне
«Я постійно систематично думаю і прокручую комбінації в голові з приводу роботи. Я цим живу. Звісно, певний час віддаю навчанню. Але все це – на благо роботи. Якщо бачу проблему, розповідаю їх керівництву, ми це обговорюємо, ведемо певні дискусії. Я дуже добре почуваюсь на своєму місці і відчуваю, що це моє, я тут потрібна і маю тут бути.
З моїх рідних ніхто ніколи не працював в поліції. Але в якийсь момент ще в школі прийшло розуміння, що я хочу щось робити, щоб з часом моя діяльність чимось допомагала. Тож бачу себе саме в правовій структурі, а також мрію передавати досвід новому поколінню, націлювати їх на самовіддачу, на результат. У поліції головне завдання – безпека суспільства й держави, це те, що мають навчити кожного курсанта, кожного майбутнього офіцера. Тоді вони будуть компетентним поколінням кваліфікованих працівників».
