Головна Цікаво Захист бджіл при обробці пестицидами сільськогосподарських культур — що потрібно знати

Захист бджіл при обробці пестицидами сільськогосподарських культур — що потрібно знати

1617

В умовах широкого застосування хімічних препаратів у сільському  господарстві все гострішою стає проблема охорони і захисту бджіл від отруєнь. Неконтрольоване застосування пестицидів, особливо на медоносних культурах, призводить до масової загибелі бджіл та інших корисних комах, які є запилювачами цих культур.

Мед, отриманий з обробленої пестицидами культури, містить їх залишки, що знижує харчові та лікувальні властивості цього цінного продукту. Такий мед є джерелом отруєння бджолиного розплоду, що також негативно впливає на життєздатність та продуктивність бджолосімей і пасіки в цілому. Масова загибель бджіл може призвести до зникнення багатьох видів рослин, у тому числі сільськогосподарських, оскільки майже 80% з них запилюють медоносні бджоли. Найнебезпечніші для комах комбіновані пестициди.

Тому для уникнення можливого негативного впливу пестицидів на бджіл, людину і навколишнє середовище сільськогосподарські підприємства повинні суворо дотримуватись правил техніки безпеки при роботі з ними.

За певний час сільгоспвиробники будуть проводити обробки посівів сільськогосподарських культур від шкідливих об’єктів (шкідників, хвороб та бур’янів) із застосуванням хімічних засобів захисту рослин. Їхня діяльність може негативно вплинути на стан бджіл, а саме призвести до їхньої загибелі. З метою запобігання загибелі бджіл суб’єкти господарювання, які проводять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов’язані забезпечити їх охорону, дотримуватися діючих нормативно-правових законодавчих актів, що передбачають охорону бджіл від отруєння.

Юридичні та фізичні особи, які застосовують хімічні засоби захисту рослин під час цвітіння медоносних рослин, згідно статті 37 Закону України «Про бджільництво» зобов’язані не пізніше, ніж за три доби до початку обробки, попередити про це пасічників, пасіки яких знаходяться на відстані 10км від оброблених площ письмовим повідомленням, а також по радіо чи через місцеву пресу.

При цьому повідомити точну дату обробки, територію і культури, що будуть оброблюватися, назву препарату, форми і методи його застосування, ступінь і строки дії токсичності препарату і вказівку щодо строку ізолювання бджіл. Власники пасік повинні обов’язково зареєструватись в сільській раді, на території якої вони знаходяться, своєчасно інформувати сільські ради, сусідні господарства про місця перебування своїх пасік на стаціонарі і при перевозках.

Після одержання повідомлення про майбутню хімічну обробку, бджоляр повинен до її початку вивезти пасіку в безпечне місце або ізолювати бджіл у вуликах на термін, передбачений обмеженнями при застосуванні конкретних пестицидів. Акцентується увага на необхідності прийняття мір по охороні бджіл від можливого отруєння.

На тарних етикетках пестицидів і агрохімікатів в обов’язковому порядку повинні бути указані номери державної реєстрації цих засобів, а також інформація про клас небезпечності для бджіл («небезпечний для бджіл» або «безпечний для бджіл»).

Обробку нектароносів проводять у період відсутності льоту бджіл у ранкові та вечерні години. Допускається проведення їх в денний час, в похмуру прохолодну погоду, коли бджоли не вилітають із вулика.

Згідно статті 38 Закону України «Про бджільництво» відповідальність за порушення законодавства в галузі бджільництва несуть особи, винні у неповідомленні (приховуванні) або наданні неправдивої інформації про виникнення загрози бджолам при застосуванні засобів захисту рослин.

Під час цвітіння плодово-ягідних рослин, ріпаку, гірчиці не можна проводити обробку пестицидами, інакше квітки можуть отримати опік, а бджоли і інші корисні комахи-обпилювачі загинути. Обробку потрібно проводити в фазу бутонізації і до цвітіння.

Порушення законодавства про захист  рослин тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, передбачену ст. 21 ЗУ «Про захисту рослин», ст. 38 ЗУ «Про бджільництво» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Фітосанітарний інспектор                   Федір КОПИТКО