В Україні вже четверта осінь війни, що супроводжується болем та втратами. Михайлові Дудинцю, з яким попрощалася громада Ковеля, було лише 30 років. Його двом маленьким донькам тепер доведеться жити без турботи батька. Війна відібрала в цієї сім’ї щастя та мрії.
Михайло народився у Ковелі, навчався у місцевій школі №7 і пізніше в Старовижівському училищі, де отримав фах водія-автослюсаря. З дитинства він захоплювався спортом: плавання, баскетбол. Першу роботу він знайшов на місцевому ринку як водій, але в 19 років підписав контракт з 24-ю окремою механізованою бригадою, після чого опинився у Дебальцевському котлі. Пізніше його шлях пролягав через Лисичанськ, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Соледар.
Покинувши службу у 2017 році, Михайло намагався розпочати нове життя, працюючи далекобійником у Європі, але завжди тягнувся додому. У Ковелі він зустрів свою Олю, з якою створив родину. Їхні доньки народилися у 2021 та 2023 роках.
Коли почалася повномасштабна війна, Михайло без вагань став на захист. Його мобілізували 5 березня 2022 року. Він служив у 204-й бригаді тактичної авіації, яка той час була розташована на Луцькому аеродромі. Навесні цього року його перевели до 35-ї бригади морської піхоти, де він виконував небезпечні завдання: евакуював поранених та загиблих, підвозив спорядження на передові позиції.
Під час боїв біля Андріївки на Донеччині Михайло отримав важке поранення. Після численних операцій та реабілітації в липні 2025-го він повернувся на фронт. Ворожий обстріл по автомобілю під час евакуації біля Антонівського на Дніпропетровщині став останнім для нього. 23 вересня 2025 року його серце зупинилося у лікарні Дніпра.
Його побратими з гордістю згадують про відвагу Михайла, зокрема командир бронегрупи Федір Бочкарьов. «Він воював, щоб українці більше не переживали ті жахи, що ми бачимо на фронті», – сказав він. Під час громадянської панахиди мер Ігор Чайка відзначив мужність Михайла, назвавши його справжнім патріотом.
Михайла Дудинця поховали на Алеї Героїв у Ковелі. Його пам’ять житиме в серцях тих, хто його знав. Вічна слава Михайлу!
