Головна Медицина Що таке артеріальний тиск, причини його появи у тілі людини?

Що таке артеріальний тиск, причини його появи у тілі людини?

3126

Артеріальний тиск (АТ) – це тиск крові на стінки артеріа­ль­них судин, по яких кров розно­сить кисень від серця до всіх органів та клітин. Величина його залежить від діаметра артерій і кількості крові, яка протікає по них за одиницю часу. При зву­женні судин та збільшенні ви­киду в них крові з серця АТ під­ви­щується. Чим більші сила і час­тота серцевих скорочень, тим більший серцевий викид і, від­повідно, тим вищий АТ.

У кожного конкретного па­цієнта одночасно можуть вк­лю­чатися декілька механізмів, які призводять до розвитку АГ (артеріальна гіпертензія (гіпертонія)). Навіть лікар не завжди може точно визначити причину підвищення АТ у конкретного па­цієнта й усунути її повністю. Тому АГ і не можна повністю ви­лікувати, як, наприклад, запа­лення легенів або ангіну. Але можна (і необхідно!) взяти АТ під контроль за допомогою не ме­ди­каментозних заходів: зни­ження маси, обмеження ку­ріння, зменшення споживання солі й алкоголю, збільшення фі­зич­ної активності, постійного са­мостійного контролю АТ і пра­вильно підібраних лікарських пре­паратів. Лікування АГ є три­валим, у більшості випадків – довічним.

Що таке систолічний і діас­толічний АТ? Розрізняють сис­толічний та діастолічний тиск. Серце працює, як невеликий, але дуже потужний насос, пере­качуючи кров в імпульсному рит­мі. При кожному серцевому скороченні кров виштов­хує­ться в судини, це супроводжує­ться утворенням пульсової хвилі, яка передається на пери­ферію коливаннями судинної стін­ки. Коливання мають мак­си­­мальні та мінімальні зна­чення. АТ, який вимірюють на мак­­симумі цих коливань (при ско­­роченні серця), називають сис­толічним (верхнім), а на мі­німумі (при розслабленні серця) – діастолітичним (нижнім). Різ­ницю між систолічним і діасто­лічним АТ називають пульсо­вим АТ.

Який АТ вважають під­ви­­щеним? Нормальним є АТ мен­­­ше ніж 130/85 мм рт. ст. Його стабільне підвищення до 140/90 мм рт. ст. і більше вва­жають артеріальною гіпер­тен­зією, а проміжні значення – нор­мальним підвищенням. АТ не є постійною величиною і у здо­ро­вих людей коливається за­лежно від рівня фізичного на­ван­таження або емоційного ста­ну, в денні години він підви­щує­ться, а вночі – у більшості людей – знижується. При нап­ру­женні АТ може тимчасово під­вищуватися у здорових лю­дей, але після припинення на­ван­таження його рівень швидко зни­жується до нормальних зна­чень. При АГ спостерігають стій­ке підвищення АТ. Ви­мі­рю­вання його в медичній установі, особливо вперше, часто по­ка­зує завищені значення через реакцію обстежуваного на при­сутність медперсоналу і саму про­цедуру. Тому при вперше вияв­леному підвищенні АТ важ­ливо виміряти його декілька разів, бажано у звичних до­маш­­ніх умовах.

Які основні причини під­ви­щення АТ? У 9 з 10 пацієнтів з підвищеним АТ діагностують гіпертонічну хворобу, в основі якої лежить порушення регуляції тонусу судин. Основним для його розвитку є спадковий фак­тор – 80% осіб з підвищеним АТ мають родичів з таким самим діа­г­нозом. Окрім спадковості, значну роль відіграють різні фак­тори навколишнього сере­до­вища і так звані фактори ри­зику. Їх можна розділити на такі, що не підлягають корекції, і такі, які можна (і необхідно!) ко­ри­гу­вати.

Фактори ризику АГ, що не під­лягають корекції: наяв­ність близьких родичів з висо­ким АТ; вік (більше 55 років для чоловіків, більше 65 років для жінок).

Фактори ризику розвитку АГ, що підлягають корекції: над­мірне споживання солі; над­лиш­кова маса тіла; куріння; злов­живання алкоголем; малорухливий спосіб життя; стреси.

Пацієнти з цукровим діа­бе­том, ожирінням, особи, близькі родичі яких мають підвищений рі­вень АТ, жінки в менопаузі мають максимальний ризик розвитку АГ. Ця категорія лю­дей повинна проходити обсте­ження не рідше 1 разу на рік і сис­тематично самостійно ви­мі­­рювати АТ.

Як контролювати фактори ризику розвитку гіпертоніч­ної хвороби?

Надмірне споживання солі. Про вплив солі на стан здоров’я людини було відомо ще з часів середньовіччя, коли почали по­мі­чати погіршення самопочуття у охочих до солоного. На сьо­год­нішній день отримані дос­то­вірні докази зв’язку між надлиш­ковим вживанням солі і роз­витком гіпертензії. При спожи­ванні менше 6 г солі на добу АГ роз­вивається досить рідко. Але ми, як правило, переви­щує­мо цю норму в 2-3 рази. Надлишок солі призводить до затримки рідини в організмі, збі­льшення об’єму крові в судинах і підвищення схильності судин до звуження. Зменшення кіль­кості солі в раціоні до 5 г на добу (1/2 чайної ложки) сприяє зни­женню систолічного АТ на 4-6 мм рт. ст., а діастолічного – на 2-3 мм рт. ст. Необхідно спо­жи­вати достатню кількість овочів і фруктів, щоб відновлювати нес­тачу мікроелементів (калію, магнію, кальцію), які сприяють зни­женню АТ. Раціональна дієтотерапія з обмеженням солі, спо­живанням овочів, фруктів, риби, продуктів з ни­зьким вмістом жирів дозволяє знизити рівень систолічного і діастолічного АТ у пацієнтів з АГ на 12 і 6 мм рт. ст. відповідно.

Надлишкова маса тіла. Ще один із факторів ризику виник­нення АГ. Зменшення маси сп­рияє зниженню рівня АТ. Змен­шення маси тіла на 1 кг супровод­жується зниженням систо­ліч­ного АТ 1-2 мм рт. ст. і діас­толічного – на 1 мм рт. ст.

Чи є у вас надлишкова вага? Необхідно знати 2 важливі по­каз­ники – індекс маси тіла (ІМТ) та обхват талії. ІМТ розра­хо­вують за формулою: маса тіла (кг) : зріст2 (м).

Обхват талії. В ідеалі цей по­казник не повинен перевищу­вати 104 см у чоловіків і 88 см у жінок.

Куріння. Це важливий фак­тор ризику розвитку АГ, а та­кож ішемічної хвороби серця і серцево-судинних ускладнень: ін­фаркту, інсульту. Нікотин призводить до збільшення вмісту в крові адреналіну – речовини, що викликає звуження судин і підвищення АТ. За наявності ні­котинової залежності доціль­ною є нікотинозамісна терапія, нап­риклад, жувальна гумка з ні­котином. Оптимальною є від­мова від куріння. Таким чином, ку­­ріння необхідно різко об­ме­жити, а краще – відмовитись від нього.

7 причин, через які варто ки­нути курити: ви зменшите ризик розвитку інфаркту та інсульту; у вас буде менше проблем з ор­ганами дихання; ви позбуде­тесь ранкового «кашлю курця»; ви будете більш енергійним; ваші близькі не страждатимуть через пасивне куріння; ви поз­будетесь відразливого запаху з рота, від волосся й одягу; ви зао­щадите гроші.

Зловживання алкоголем. Один із факторів розвитку АГ і зниження чутливості до ан­­тигі­пертензивних препаратів. Для запобігання розвитку гіпертонії здоровим людям рекомен­дую­ть не зловживати алкоголем.

Споживання алкоголю на добу не повинно переви­щу­вати: чоловіки – 500 мл пива або 200 мл сухого вина, чи 60 мл горілки; жінки – у 2 рази мен­ше, ніж для чоловіків; людям, які страждають на АГ або інші серцево-судинні захво­рю­ван­ня, вживання алкоголю необхідно скоротити ще більше.

Малорухливий спосіб життя. Гіподинамія збільшує ризик розвитку АГ, а фізична актив­­­ність сприяє зменшенню рівня АТ. Для досягнення стабільного зниження АТ необхідні регулярні динамічні фізичні навантаження помірної інтенсивності про­тя­гом 30-45 хвилин щодня або хоча б не менше 5 разів на тиж­день. Статичні навантаження (під­няття важких предметів) приз­­водять до підвищення АТ, їх потрібно уникати. Під час за­нять необхідно контролювати час­тоту вашого пульсу. Пора­дь­­тесь з лікарем, як робити це найкраще.

Приклади динамічних наван­тажень: біг підтюпцем (дрібними швидкими кроками); швидка ходьба; їзда на велосипеді; гра в настільний теніс; плавання; танці; робота в саду чи на го­роді.

Стреси. Вони є однією з при­чин підвищення АТ і збільшення частоти серцевих скорочень. Ри­зик розвитку АГ зростає при збільшенні кількості стресів. Фі­зичні навантаження усувають їх негативні наслідки.

Основні принципи неме­ди­каментозної терапії при під­вищенні АТ: зменшення спо­живання солі до 5-6 г на добу; досягнення оптимальної маси тіла; відмова від куріння; обмеження вживання алко­го­лю; збільшення фізичної актив­ності; раціональне харчування зі споживанням продуктів, ба­га­тих на мікроелементи (калій, маг­ній, кальцій), вітаміни, рос­линну клітковину, і обмежене спо­живання жирів.

Тетяна МАТЕЙЧИК, завідуюча терапевтичним відділенням Шацької районної лікарні.