«Не залишай країну у біді і не шукай причину, щоб її лишити. Бо те тепло, що в рідній стороні, не вдасться чужиною замінити»
Н.Загорбенська
У цих словах – нерозривний зв’язок усіх поколінь захисників України: воїнів Київської Русі, козаків, українців, які в складі Збройних сил колишнього Союзу та партизанських формувань захищали Батьківщину від фашистів; воїнів української повстанської армії та нинішніх захисників України. Українські солдати своїми героїчними вчинками довели, що вони не завойовники, а захисники землі своєї й православної віри.
…Свята Богородице… Спаси і сохрани мою сім’ю! Всіх, кого люблю! Дай їм здоров’я і щастя!!!
У всі часи наш народ звертався до Пресвятої Богородиці за заступництвом, воїни вважали Божу Матір своєю Небесною Покровителькою. Тому у календар української історії 14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці – ввійшло як День захисника України, День українського козацтва, День створення Української Повстанської Армії, і вперше на державному рівні його визнано вихідним.
Нам є кого вшановувати, ким пишатися, на прикладі кого виховувати дітей. Чудове свято стало гарною нагодою для проведення в актовому залі ЗОШ І-ІІІ ст. с. Світязь зустрічі з воїнами-інтернаціоналістами та бійцями АТО під керівництвом директора Світязького сільського Будинку культури Світлани Прокопчук. У виконанні ансамблю «Орхідея» у складі Світлани Приступи, Світлани Прокопчук, Оксани Озимок та Ліни Панасюк звучали патріотичні твори, пісні про матір, кохання. Ведучими святкового заходу були Світлана Цвид і Тетяна Турич, допомагали їм залюблені в пісню Богдана Грицюк та Ірина Цвид, восьмикласниці місцевої школи.
На свято були запрошені голова районної ради Сергій Віннічук, директор ШНПП Володимир Захарко, директор школи Віра Озімок, керівник зустрічей «Від усієї душі» Галина Цвид, отець Сергій Омелянюк, жителі села.
Слово для привітання взяв сільський голова Микола Цвид, який подякував керівнику, аматорам сцени та учням за змістовний концерт і висловив вдячність учасникам бойових дій за героїзм, мужність, захист національних інтересів, бо сила України – у її захисниках, патріотах, які сьогодні відстоюють мир на східних рубежах.
Звернулась до винуватців свята Галина Цвид, яка оповістила, що у Петро-Павлівському храмі було відслужено молебень за здоров’я воїнів-інтернаціоналістів, учасників АТО, ветеранів і принесла з собою просфори та свячену воду. У найважчі часи українські бійці звертались до Бога з молитвою про своє спасіння і знали, що наш народ і армія непереможні, бо взяли від козаків силу духу, від повстанців – патріотизм, від визволителів – героїзм, від воїнів-інтернаціоналістів – гордість, від бійців АТО – щире прагнення миру, від Збройних сил України – відданість українському народу, від волонтерів – допомогу українській армії, демобілізованим бійцям, сім’ям загиблих.
Всіх присутніх у залі з Днем захисника України і святом Покрови Пресвятої Богородиці привітав Сергій Віннічук. Він наголосив, що саме на війні проявилася відвага наших чоловіків, активна життєва позиція, людяність і бойовий дух. А ще побажав міцного здоров’я і благополуччя в родинах, підтримки від держави.
Володимир Захарко побажав усім миру в Україні, злагоди в кожній оселі, бадьорості духу, а отець Сергій Омелянюк назвав війну найбільшою бідою для народу, адже не буває чужих дітей на землі, яку Господь створив, заповівши любити ближнього свого, як самого себе.
Учасники бойових дій Олег Порва і Віктор Лутков говорили про важкі будні на війні, про бездарних командирів, які допустили масову загибель українських солдатів в Іловайському котлі, під Савур-Могилою і Дебальцевим. Їм важливо відчувати підтримку співвітчизників і держави. Бійці подякували всім за допомогу харчами, одягом, учням – за маскувальні сітки та листівки, а бабусям – за шкарпетки, які зігрівали їх у холодну пору. Бійці запевнили, що мир буде за нами!
Урочиста частина підійшла до кінця, і всі були вдячні організаторам святкового заходу за можливість побути разом, поспілкуватися, насолодитися концертом і вшанувати сивоголових і молодих чоловіків, які не побоялись, не заховались, були вірні військовій присязі. Учасникам двох воєн було про що поговорити і що згадати, бо за ними – велика історія, яку мусимо не забувати і передавати одне одному. Хай береже їх Господь! У нас звичайний плин життя: люди поспішають на роботу, збирають врожаї, одружуються, народжують. А там – вибухи, кров, смерть, руїни, там війна. Живуть одним бажанням – щоб швидше настав мир. Не будьмо байдужими, а будьмо щирими українцями, які вміють пошановувати своїх героїв. Мирного неба над головою усім нам!
З повагою Галина Валентинівна ЦВИД.
