Народна майстриня Валентина Денисюк із смт Шацьк свою першу ляльку-мотанку виготовила ще в дошкільному віці. Хоч і була іграшка примітивною і недосконалою, бо творилася із пістрявих маминих хустин (ну зовсім як у старовинній колисковій: «Одна була хустина, та й ту вкрала дівчина, на кукли подрала, кукол наробила…»), утім, для пані Валентини вона – наймиліша. Секрет виготовлення безликої ляльки із глибоким сакральним змістом передала доньці її мама. Навчала, що мотанка, одягнута в усе своє, хатнє, оспівана колисковими і зігріта теплом людських рук, завжди оберігатиме її від зла. Під час майстер-класу з виготовлення ляльки майстриня, що не дуже добре почувалася після хвороби, так захопилася процесом намотування шматин, що несподівано для самої себе відчула прилив бадьорості. «От вам і приклад цілющого ефекту від народної ляльки! – загадково усміхнулася Валентина Сергіївна. – І чом я раніше не засіла за це заняття?..».
В її домашній колекції – з десяток ляльок-мотанок – те, що лишилося після того, як обдарувала ними друзів, поповнила експозицію фольклорних виставок, продала землякам на різноманітних фестивалях і полякам під час традиційних у Шацькому районі Днів українсько-польської дружби. Проте «крутити куклу», як висловлювалися в давнину, не перестає. Дотримується під час її виготовлення всіх вимог: в жодному разі не використовує голку, а лише тканину (обов’язково натуральну чи домоткану) і нитки; основу для обличчя скручує спіраллю (символ безкінечності буття) і неодмінно за рухом сонця; голівку хрестоподібно обмотує стрічкою. Вбрання для мотанок підбирає за власним уподобанням, не шкодуючи яскравих кольорів, вишитих елементів і деталей народного одягу.
– Якщо роблю старшу жінку, одягаю їй на голову очіпок, якщо молоду – чіпляю коси з ниток. Всіх обов’язково пов’язую хустинами. Є в моїй колекції і нарядні україночки, і селянки, і циганки. Всі вони мені дорогі, як рідні діти!
Хоча сенс символіки ляльок-мотанок сьогодні забутий і втрачено їхню магічну функцію, та пані Валентина і це береться повернути. З добрими думками зроблену ляльку вона вчепила на одвірок вхідних дверей, бо вірить, що та приведе до хати гостей з хорошими помислами і відверне від неї ворогів.
– Недаремно ляльки-мотанки в наші дні стають все більш популярними. Вони так само, як і тисячі років тому, через зір, дотик, а іноді смак, цілюще впливають на психіку і здоровий розвиток дитини. А зроблена руками самої дитини іграшка цінуватиметься нею набагато більше, як розцяцькована магазинна. Тим людям, яким даю уроки з виготовлення мотанок, розповідаю, що лялька з тканини – особлива і наділяється енергетикою того, хто її творить. Недобре серце і злість, з якими робиться лялька, обернуться проти самого автора.
В оселі Валентини Денисюк знайшли прихисток не тільки мотанки, а й ляльки, пошиті нею з тканини і напхані ватою, виготовлені з глини і пластиліну. Ті, що з солоного тіста, стали персонажами численних авторських композицій майстрині. Є й дві особливі – майже метрового зросту україночка і козачок, одягнуті в національний одяг і взуті в справжнє взуття. Всі витвори зроблені з душею, кожен має свою історію і свій характер, в кожному – часточка думок лялькарки.
– Якби могла, навчила б давнього мистецтва всіх знайомих діток. Впевнена, що пусті Барбі відійшли б тоді на задній план, а зроблені власноруч ляльки, зокрема мотанки, стали б улюбленицями, а згодом і сімейними реліквіями. В них же так багато сонця, тепла і любові!
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
