Талес або таліт гадоль – це класичне покривало юдеїв. Надягають його чоловіки під час молитов Всевишньому. Класичні таліти незмінно білого кольору та зі смужками. Відів покривало, євреї та неєвреї сприймають його як релігійний атрибут. Цікаво, що екзотичний для багатьох народів аксесуар у XIX-XX століттях став пізнаваним завдяки художникам. Жоден майстер живопису не «пройшов повз» цього атрибуту, показавши його у своїх працях.
Купити їх можна у спеціалізованих магазинах єврейської атрибутики. Іудеї виділяють три відмітні ознаки таліту: кисті, смуги, комір.
1. Цицит або кисті таліту
Будь-який таліт прикрашений кистями, що нагадують про Завіт. Роблять кисті з чотирьох ниток, простягають їх по кутах таліту, пов’язують вузликами 8 кінців. Розрізнятися може метод плетіння, він залежить від укладу громади, інших факторів, але цицит на таліті – це постійна деталь покривала.
Про наявність пензлів сказано в заповіді, тому покривало без цицитів – це просто одяг, який не має жодного сенсу та показник невиконання заповіді. Ортодоксальні євреї роблять ціцит блакитними (так сказано в Торі). У священній книзі сказано, що у покривалах не сплять, не надягають їх спеціально для виконання будь-якої роботи по дому тощо.
2. Смуги таліту
Спостерігаючи за євреями в талітах, помітно, що смуги можуть бути різного кольору, ширини та кількості. Щоб зрозуміти, який саме сенс у шпальтах, треба звернутися до історії. Чорні смуги на талітах – знак руйнування Єрусалиму. За легендою, євреї, залишаючи рідне місто навіки, опустили пальці в попіл спаленого Єрусалиму та провели смугами по талітах. Так на полотні з’явилися чорні смуги.
Зрідка можна бачити покривала з кистями та смугами блакитного кольору. Цей відтінок – символ тріумфу, здобуття євреями Нового Єрусалиму. Повернувшись у XX столітті до Ізраїлю, юдеї вводять у побут блакитні таліти (покривало з блакитними смужками).
Смуги блакитного кольору є на державному прапорі Ізраїлю – це не випадковість, а своєрідний натяк на таліт із кольоровими смужками на знак тріумфу.
3. Комір (атара)
У перекладі слово “атара” означає “налобна прикраса, діадема”. У звичайному розумінні – комір (атара) є налобною пов’язкою. Багато хто сприймає комір як декор, але євреї наділяють елемент особливим змістом.
Справа в тому, що іудеї педантично ставляться до різниці між «небом» і «землею», свято дотримуються чистоти побутової та ритуальної. У цьому сенсі атара – покажчик на «небесне», тобто, відноситься до голови, а не ніг. Атару виготовляють із різних тканин. Коміри прикрашають візерунками, розшивають камінням та золотом, прикрашають благословеннями, висловами з Тори. Закон юдеїв не забороняє такі естетичні нюанси, але й не зобов’язує євреїв прикрашати комір у той чи інший спосіб.
