Біле озеро, що у Польщі, може стати прикладом організації відпочинкового сезону

Шацькі озера щороку приваблюють до себе все більшу кількість відпочивальників. Їдуть сюди не лише з більшості областей України, а й з Білорусі, Польщі, Німеччини. А у зв’язку із окупацією Росією Криму популярність Шацьких озер ще збільшилася. Та чимало туристів нарікають на недостатній розвиток інфраструктури біля озер, якості надання різноманітних послуг. Кажуть, що до євро­пейських курортів нам ще дуже і дуже далеко. Та навіть більш розвинені відпочинкові комплекси озер Польщі у порівнянні з Шацькими озерами – поза конкуренцією.

Не раз доводилося чути про те, як по-європейськи облаштована інфраструктура на озері Біле (Бяле), що знаходиться поблизу Вло­дави. Розташоване воно за якихось 30 кілометрів від озера Світязь та у 22 рази менше від нього. Днями випала нагода разом із колегою з області Андрієм Гнатюком побувати на цьому озері та на власні очі пересвідчитись, на якому рівні поляки облаштували зону відпочинку.

Гідом згодився бути місцевий фермер-підприємець Роберт Хо­мутовскі. Він живе за декілька кілометрів від озера, тому з родиною частенько у вихідні приїжджає сюди відпочити. За розміром озеро нагадує наше Пісочне, але за облаштуванням зони відпочинку подібне до урочища Гряда. Пан Роберт розповідає, що за вихідні на Білому відпочиває 60 тисяч людей (для порівняння: на озерах Ша­цького району – 20 тисяч). Зараз, у весняну пору, від озера віяло тишею і спокоєм. У період міжсезоння відпочинкова територія – одне з найбільш улюблених місць для місцевого населення, де можна у супроводі хвиль та озерного вітру прогу­лятися в тиші по­над берегом озера. Тут саме милувалися весня­ною красою по­одинокі подружні пари, дехто гуляв з малими дітьми, вигулював своїх домашніх улюбленців – собак.

Згодом до озера під’їхали на авто троє чоловіків. Виявляється, це знайомі пана Роберта, які вибралися на озеро порибалити. Користуючись нагодою, запитали, чи бували вони на Світязі і наскі­ль­ки два регіони – Шацький район та Влодавський повіт – потре­бу­ють відкриття нового автопереходу. Радек Буйко, архітектор, каже, що бував на Світязі під час проведення Європейських Днів добросусідства, приїжджав велосипедом. Надзвичайно сподоба­лася природа, чиста світязька вода, привітні люди. «У нас усе за­будовано, а у вас дуже гарно збереглася природа. Якби був перехід, то багато людей почало б більше розвивати бізнес, з’явилися б нові робочі місця» – каже поляк. Та все ж він зазначає, що на Світязі недостатньо розвинута інфраструктура, і українцям є над чим працювати. Саме собою напросилося запитання: а як же тоді нашим місцевим розвивати інфраструктуру, коли чимало людей віддають перевагу відпочинку на гарній природі, тобто зеленому туризму? «А це треба добре продумати, аби мати усі блага цивілізації і природу зберегти», – додає пан Радек.

Вигляд на озеро відкрився справді гарний. Бази відпочинку та готелі – в більшості приватні, потужніші заклади функціонують від заводів та фабрик. Найбільше здивувало те, що усі будівлі зна­ходяться за 10-15 метрів від берега. У нас же у прибережній смузі озер будівництво заборонено, і особливо привабливі земельні ді­лянки так і залишаються невикористаними, а відтак – і не приносять прибутку в громаду. Земля біля озера коштує дуже дорого – приб­лизно 2-3 тисячі доларів за соту. Усі бази та заклади каналізовані, через декілька сотень метрів є громадські туалети. І, що для нас дивно, через 70-80 метрів обов’язково – пожежні гідранти. У цьому – найперше безпека людей.

По усьому периметру озера є стежка, вимощена із бруківки, далі від неї – різноманітні заклади (магазини, кафе, бари, майданчики для літніх дискотек, дитячі плацики з гойдалками). Будівлі зде­більшого дво- та триповерхові. Кільцем навколо озера йде асфальтована дорога, по два боки якої знаходяться бази відпочинку. У них – різні ціни на проживання, які, як каже пан Роберт, змінюються в залежності від погоди. До речі, сезон на озері Білому роз­по­чинається з 1 травня і триває до кінця вересня. Ціни на проживання коливаються в за­леж­ності від умов: від 10 до 40 євро на добу за одну особу, але є й до­рожчі. Можна знайти дорогу кімнату і по 20 злотих за добу, якщо немає погоди, – каже чоловік.

Працюють на відпочинкових базах люди із прикордонних сіл Любомльського та Шацького районів – Грабове, Забужжя.

Із розваг популярністю користуються велосипедні екскурсії, вартість яких в залежності від маршруту від 10 до 15 злотих за годину. Пропонують екскурсії до краєзнавчого парку, церкви, де від­булося Богоявлення Божої Матері з Немовлям, музею в Собіборі, в якому у роки війни діяв німецький концтабір та в якому було спалено від 90 до 250 тисяч осіб.

З 1 травня усе це, як розповідає пан Роберт, оживає. Вже зараз на деяких базах заброньовані номери для літнього відпочинку. Пляжі наповнюються відпочивальниками, не пустують розважальні зак­лади, яких, до речі, на території відпочинкового комплексу чимало.

Зараз у курортному селі Окунінка, що біля озера, тільки почи­нають готуватися до початку сезону відпочинку: загрібають, приби­рають, чистять.

Ця облаштована за європейськими стандартами зона відпочинку дає чимало коштів до місцевого бюджету, популяризує край. Така організація літнього відпочинкового сезону може стати прикладом для наших громад та підприємців, які надають послуги відпочи­ва­льникам, аби відпочинковий сезон організовувати з року в рік на ще більшому рівні. Планують запозичити досвід поляків і в Шацькій селищній раді.

Віта ШЕПЕЛЯ.