19 січня опівночі завирувала під льодом вода поліських озер та річок, збурена невидимим подихом Всевишнього. Очистилася, освятилася, сповнилася чудодійної сили, як і 2000 років тому на Йордані, під час Хрещення Господнього. Це прийшло святе Водохреще. Вдосвіта люди спішили до криниць, щоб умитися святою водою і встигнути в храм на святкове богослужіння. Там святилася водичка здебільшого для пиття, нею ще окроплювалися будинки, люди, домашні тварини. Вода є чудодійною, бо не псується, зберігає протягом року цілющі властивості, виліковує тяжкохворих, змиває гріхи та очищає помисли. Символічно, що в Шацьку і населених пунктах, розташованих поблизу водойм, зберігся давній звичай освячення води озер та річок.
На озері Люцимер аж лід тріщав під натиском тих, хто бажав глянути на величне церковне дійство, яке очолив настоятель храму Різдва Богородиці смт Шацьк отець Микола Вихор.
Напередодні з льоду вирубали великий хрест («йордан»), прикрасили гілочками сосни і поставили поруч з хрестоподібною лункою. Після освячення краплі святої води впали на обличчя та одяг кожного. Найсміливіші (таких щороку більшає!) наважилися повністю, з головою, зануритися в крижану воду. Такий вчинок дійсно пішов на користь тим, хто не просто віддав данину моді, а свято повірив в очищення душі і тіла. Хоча щорічна практика свідчить, що жертв крижаної води на Водохреще не буває.
Освятив воду отець Микола і в стаціонарі Шацької районної лікарні в молитовній кімнаті, яка була відкрита днем раніше. Хворі, котрі перебувають на лікуванні в стаціонарі лікарні, а також працівники медичного закладу мали змогу побувати на богослужінні, під час якого отець Микола, освятивши воду, окропив нею усіх присутніх, привітав зі святом та побажав швидшого одужання хворим.
Працівники лікарні щиро вдячні усім, хто причетний до облаштування молитовної кімнати, хто брав активну участь у її оформленні, а також за фінансову допомогу.
Людяно було 19 січня і на березі озера Велике Чорне, де воду освячував отець Андрій Бойко, настоятель Свято-Михайлівської релігійної громади УПЦ КП смт Шацьк; і на озері Прибич, де вперше з ініціативи Грабівського сільського голови Василя Голядинця і директора Смоляро-Світязької школи Миколи Оніщука освячення водойми здійснював отець Володимир, настоятель Свято-Духівського храму с. Світязькі Смоляри.
Після Собору Предтечі і Хрестителя Господнього Іоанна (святкувалося церквою 20 січня) цикл щедрих зимових свят закінчився. В народі говорили: прийшов Іван Предтеча та й забрав свята на плечі.
Мирослава ЦЮП’ЯХ, Віта ШЕПЕЛЯ.