Якщо отримана заява не містить явних ознак неприйнятності, тобто не є анонімною, не стосується прав, які не містяться у Конвенції, тощо, тоді починається її розгляд, який відбувається в декілька стадій. На першій стадії проходження скарг відбувається попередній розгляд заяв на предмет їх прийнятності Комітетом у складі трьох суддів. Якщо Комітет визнає заяву такою, що відповідає усім вимогам, він виносить окреме рішення про прийнятність або неприйнятність скарги. Таке рішення приймається винятково одностайним голосуванням. Визнані неприйнятними заяви вилучаються з реєстру справ. Якщо Комітет не досягне одностайності, то питання про прийнятність скарги передається на розгляд Палати, яка засідає у складі семи суддів. Результат такого розгляду оформлюється окремою ухвалою Палати.
Дуже важливим елементом судового розгляду є процедура дружнього врегулювання, яка передбачає досудове вирішення справи шляхом узгодження позицій сторін щодо питань, викладених у заявах до Суду. Суд може бути ініціатором дружнього врегулювання справи, надавати свої послуги з цією метою зацікавленим сторонам. У такому випадку Суд пропонує сторонам дійти порозуміння. Якщо держава визнає свою провину і запропонує варіант вирішення ситуації, на який погодиться заявник, то буде досягнуто дружнє врегулювання. Воно може передбачати, зокрема, й отримання заявником певної грошової сатисфакції. Провадження щодо дружнього врегулювання є конфіденційним. У разі досягнення дружнього врегулювання Суд вилучає справу з реєстру, прийнявши відповідне рішення, яке містить лише стислий виклад фактів і досягнутого рішення. Разом з тим, Суд може прийняти рішення про відновлення розгляду скарги в переліку справ, якщо він вважає, що обставини виправдовують такий крок. Якщо дружнього врегулювання спору досягнути не вдалося, то Суд проводить слухання справи.
Визнані прийнятними скарги розглядаються Палатами Суду, які працюють на постійній основі. Якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення Конвенції чи Протоколів до неї або якщо розгляд питання, що здійснюється Палатою, може призвести до рішення, не сумісного з попередніми ухвалами Суду, то за обопільною згодою сторін така заява може бути передана на розгляд Великої палати. До складу Великої палати входять 17 суддів та троє підмінних суддів. Вона створюється на пленарному засіданні Суду строком на три роки.
Відповідно до Регламенту Суду заявник може безпосередньо брати участь у процедурі розгляду своєї справи під час судового слухання. Однак у разі необхідності заявник може бути представлений адво-катом.
Варто зазначити, що безоплатність (безкоштовність) звернення до Європейського Суду не означає, що послуги адвоката заявника мають бути безкоштовними. Послуги, надані адвокатом при підготовці та поданні скарги можуть оплачуватися, як і у звичайному процесі. Але у випадку, якщо Суд вирішить справу на користь заявника, вартість цих послуг має відшкодувати держава. При цьому витрати на адвоката мають бути документально підтверджені, і Суд має вирішити, що всі вони були виправдані. Розмір відшкодування витрат на адвоката визначає Суд і не завжди задовольняє їх у розмірі, який вимагає заявник.
Сторони мають право подавати докази, письмові зауваження, відвідувати слухання щодо суті справи. Суд може проводити розслідування обставин справи, для ефективного здійснення якого зацікавлені держави повинні створювати всі необхідні умови. Європейський Суд також може попросити будь-яку третю державу чи особу, що не є стороною процесу, надіслати свої письмові коментарі щодо суті справи. Такою третьою стороною може бути, зокрема, й громадська організація.
Суд на будь-якій стадії розгляду може прийняти рішення про неприйнятність скарги і виключити заяву із реєстру справ, якщо дійде висновку, що: заява не відповідає вимогам прийнятності; позивач відмовився від скарги; спір щодо ідентичного питання вже був вирішений, або з будь-якої іншої причини, якщо Суд вирішить невиправданим продовжувати розгляд скарги.
Рішення Палат стають остаточними через три місяці від дати винесення рішення. Протягом тримісячного терміну від дати ухвалення рішення Палатою будь-яка сторона може звернутися з проханням про передачу справи на розгляд Великої палати. Якщо справа порушує серйозне питання щодо тлумачення чи застосування Конвенції або іншу важливу проблему загального значення, то колегія із п’яти суддів Великої палати може задовольнити таке прохання. У такому разі Велика палата вирішує справу шляхом ухвалення судового рішення. Рішення Великої палати є остаточними.
Як правило, слухання справ проводяться у відкритому засіданні, якщо Суд з якихось мотивів не ухвалить іншого рішення.
Суд приймає рішення більшістю голосів. Судові рішення та рішення щодо прийнятності скарг мають бути умотивованими. Якщо судове рішення цілком або частково не відображає одностайної думки суддів, то кожний суддя має право викласти свою думку окремо.
Встановлення Судом факту порушення статей Конвенції зобов’язує державу-відповідача вжити відповідних заходів на виконання судового рішення, а також спонукає удосконалити діюче законодавство і судову практику. Власне, навіть прийняття Судом справи до розгляду може позитивно вплинути на державні органи влади й змусити відновити права особи в разі їх порушення.
У разі встановлення Судом порушення Конвенції та Протоколів до неї і якщо внутрішнє законодавство Високої Договірної Сторони передбачає лише часткове відшкодування збитків, то Суд у рішенні може передбачити справедливе відшкодування потерпілій стороні, тобто компенсацію здійснених витрат, матеріальних збитків та моральної шкоди (у розумних межах).
Рішення Європейського Суду дає відповідь на питання, чи були порушені державою під час слідства та судового розгляду права громадянина, гарантовані Конвенцією. Рішення Європейського Суду не може скасувати рішення національних судів, проте якщо Європейський Суд визнає порушення державою норм Конвенції, держава мусить вжити заходів для відновлення порушеного права.
Володимир ОКСЕНТЮК, начальник Шацького районного управління юстиції.
