Керівник відомого в Шацьку і на Волині народного ансамблю «Лісова пісня» однойменного санаторію Корнелюк Галина Іванівна відзначила життєвий ювілей. Рівно 40 років тому (20 жовтня) вона, випускниця Луцького культосвітнього училища, взяла на себе зобов’язання керівника хору волинської здравниці. Після оголошення про набір в ансамбль людей із сильними голосами відгукнулося аж 53 працівники санаторію! Так народився легендарний колектив поліського санаторію. Історія його творчих успіхів і перемог тісно переплелася з датами життєвої біографії талановитого музиканта, співака, організатора і багаторічного лідера ансамблю «Лісова пісня».
Озерний край став другою батьківщиною для Галини Іванівни. Першою є Іваничівщина, де ювілярка народилася 5 жовтня 1956 року в селі Литовеж. Навчаючись у школі, любила німецьку мову, українську літературу, писала чудові твори. Проте коли постала перед вибором майбутньої професії, зупинилася на музиці. Далі була музична студія в Нововолинську (клас баяна), яку закінчила на відмінно, і Луцьке культосвітнє училище. Вже дипломованим музикантом Галина Корнелюк зробила ще один свідомий вибір, приїхавши в край шацьких озер.
– Мене так манив санаторій, що я приїхала туди на роботу на місяць раніше запланованого часу! Дуже сподобалася природа, люди. Директором здравниці тоді був Віктор Малай, який пообіцяв допомагати і підтримувати. Молода, енергійна, я як керівник майбутнього хору почала формувати співочий колектив. Спершу виявили бажання співати понад півсотні працівників. З часом чоловіки, які вимушені були часто їздити у відрядження і тому пропускали репетиції, відсіялися і залишилися одні жінки, – з усмішкою згадує свою творчу молодість Галина Іванівна.
Вона ж, ювілярка, створила і назву для свого ансамблю – «Лісова пісня». З роками змінювався репертуар колективу – на початку і по-російськи співали, і партію прославляли. Нині виконують винятково українські пісні. В «Лісовій пісні» співає подружжя Денисюків із Шацька. З Валентиною Денисюк у Галини Іванівни – творча співпраця: шачанка пише слова для пісень, а керівник ансамблю – музику. Колектив оновився, помолодшав, сьогодні в «Лісовій пісні» є лише двоє людей – Галина Корнелюк і Галина Шачаніна, які співають від самого початку створення ансамблю.
Десятиліттями учасники «Лісової пісні» плекають свій талант, відточують голоси, вдосконалюють репертуар і впевнено розширюють ряди своїх палких шанувальників. Їхнє потужне багатоголосся завжди викликає шквал аплодисментів від відпочивальників санаторію, жителів району і гостей краю. Переможці і призери численних конкурсів і фестивалів, вони підкорили не лише Україну, а й прикордонні райони Польщі і Білорусі. Цей успіх, безумовно, є заслугою керівника ансамблю Галини Корнелюк.
Безперечним визнанням творчих досягнень колективу стало присвоєння йому звання «народний» у 2000 році.
– Цього дня я не забуду ніколи. Ми виступали в актовому залі санаторію, переповненому глядачами, і під пильними поглядами членів обласної комісії. Дуже хвилювалися. Надворі саме почалася гроза. Раптом – сильний удар грому, блискавка, і в залі зникло світло. Не повірите, але жоден з учасників колективу не перервав співу! Члени комісії були в захваті від концерту і наголосили, що ансамбль достойний високого звання за одну лише мужність і бажання досягти цілі, – Галині Іванівні приємно згадувати цю знакову мить.
В ювілейний день свого життя музикант з вдячністю згадала про свою сім’ю: чоловіка, двох дітей і трьох внуків, яким інколи не вистачає уваги дружини, мами, бабусі – так багато часу в неї забирає робота. Проте вони розуміють, що улюблена професія, ансамбль, до якого прикипіла душею, і пісня – це сенс життя найріднішої людини.
Хай же співається подальше життя ювілярки, як пісня! Зі святом!
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
