Головна Коротко Акція Ice Bucket Challenge: з турботою про солдатів

Акція Ice Bucket Challenge: з турботою про солдатів

1157

Започаткована в Америці благодійна акція Ice Bucket Challenge набуває популярності в Україні, утім, відрізняється від за­океанської призначенням зібраних коштів. Мета крижаного флешмобу у нашій країні – збір грошей для бійців АТО. Влітку минулого року учасниками української акції стали міністри, політики, народні депутати і навіть дружина Президента Марина Порошенко з дітьми.

18 січня естафету благої справи, проте вже з україн­ською назвою «Зігрій солдата» передали в Шацьк. Зробили це любомльські волонтери на чолі з Андрієм Дем’янчуком. Цього дня на площі біля ра­йонного Будинку культури облилися, взявши приклад із сусідів з Любом­льщини, біль­ше 50 жителів Шацького ра­йону. До акції впро­довж кі­лькох днів долу­чилися волон­тери з групи «Небайдужі», члени районної організації ВО «Свобода», правоохоронці Шацького РВ УМВС разом із начальником Анатолієм Оксе­н­­тю­­ком, Ігор Жмурко, ди­ректор Ша­ць­кого лісо­вого колед­жу, його заступники Андрій Па­насюк і Ва­силь Марот­чак; Петро Ткачук, ди­ректор ДП «Шацьке УДЛГ», Воло­димир Най­да, колишній голова Шацької РДА, Віктор Грицюк, редак­тор ра­йонної газети «Шацький край», разом з усіма працівниками редакції; Сергій Бояр­чук, директор Шацького ринку, підприємець Василь Печук, Михайло Поліщук, директор ТзОВ «Шацький молокозавод», Сергій Стаднік, завідувач сектору у справах молоді і спорту Шацької РДА, Світлана Омельчук, директор ЗОШ І-ІІ ст. смт Шацьк та багато інших (за п’ять днів – до 100 чоловік). Облилися крижаною водою більше 20 жінок і навіть 3 дітей: п’ятикласниця Софія Цюп’ях, восьмикласниця Богдана Грицюк, другокласник Мар’ян Купира (учні ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк).

За правилами акції, учасники, що облили себе з відра холодною водою, робили благодійний внесок у розмірі 100 грн. Ті, хто відмовлялися, вносили у скриньку шацьких волонтерів з групи «Небайдужі» у п’ять разів більшу суму – 500 грн. За відмови від обливання з поважної причини можна передати естафету одному з волонтерів, зробивши пожертву в 200 грн. – так вчинив голова Шацької районної ради Сергій Віннічук.

Всі, хто приймав льодяну купіль, робили це без вагань, легко, спокійно, з піднесенням, вигукуючи патріотичне «Слава Україні!» і чуючи у відповідь «Героям слава!». Акція «Зігрій солдата» за короткий час стала в Шацьку масовою, популярною, видовищною. Щодня в обідню пору до місця події приходять люди, що відповідально ставляться до прийнятої естафети: виливають на себе відро води, жертвують кошти і кидають виклик наступ­ним двом-трьом учасникам акції. Їхня маленька жертва – випро­бування холодом – нас­прав­ді є своєрідним тестом на муж­ність, безстрашність, не­бай­ду­жість, готовність підтри­му­ва­ти наших солдатів. Є й скеп­тики, котрі називають Ice Bucket Challenge дурницею і не сприй­мають її як благу справу; обра­жаються, коли їм нама­гаються передати естафету. Попри не­од­нозначність суд­жень і думок, благодійна акція не припиня­ється, викликає до себе вели­кий інтерес громад­ськості і, що найголовніше, на­копичує кош­ти, що так потрібні нашим бій­цям, які зараз на пе­редовій чи готуються до від­прав­лення в зону бойових дій.

За п’ять днів акції «Зігрій сол­дата» волонтерами з групи «Не­­­бай­дужі» було зібрано 11 485 грн. (першого дня – 5 620 грн., другого – 1 200 грн., третього – 2 535 грн., четвертого – 930 грн., п’ятого – 1 200 грн.). Частина цих гро­шей вже витрачена на першо­чергові потреби бійців Шацького району: 4 спальники (1 200 грн.), 4 каремати (360 грн.), ліки для індивідуальних аптечок (1 575 грн.), 5 окулярів (695 грн.), 1 форму (400 грн.). Було також придбано сітку, з якої волонтери робитимуть маскувальну (800 грн.).

Наснаги організаторам благо­дій­ної акції додає те, що фото та відео з кожного дня естафети з задоволенням та однозначним схваленням переглядають у соціальних ме­режах самі сол­дати. Мала же­рт­ва тих, хто в тилу, перет­во­рю­ється у вели­ку справу для тих, хто на пе­редовій. В єдно­сті помислів, дій і вчинків пе­ремога укра­їн­ців над ворогом стане ближчою.

Мирослава ЦЮП’ЯХ.