Хто з нас не нарікав сьогодні на гори сміття у лісах, парках, пляжах, рівчаках та інших місцях? Хто не спостерігав за тим, як компанія шашличників, вибравши єдине чисте місце на природі, залишає його спаплюженим? Та й узагалі, зі сміттям кожен з нас звик мати справу, бо ж воно є звичайним повсякденним атрибутом нашого життя. За статистикою, кожен житель продукує 200-300 кг твердих побутових відходів за рік. Проблема вивезення сміття частково вирішуються у містах, однак досить актуальна для сільської місцевості. У сільських населених пунктах майже не проводиться організований вивіз твердих побутових відходів, тож їх мешканці скидають сміття куди кому заманеться. Про проблеми, які можуть виникнути у зв’язку зі створенням стихійних сміттєзвалищ, годі й говорити.
Улітку в нашому районі ситуація погіршується у зв’язку з великим напливом відпочивальників і туристів, збільшується кількість сміття і в мешканців сіл, де активно розвивається сільський зелений туризм. А навесні гостро стоїть проблема вивезення великої кількості сміття, що накопичилося за зиму, від усіх населених пунктів. Особливо гостро відчувають потребу у цивілізованому вивезенні ТПВ у сільських районах керівники органів місцевого самоврядування, адже більшість голів сільських рад не мають можливості, а може, й не хочуть вплинути на свідомість людей, які роками звикли скидати сміття, як то кажуть, куди очі бачать. Тож як комплексно вирішити проблему вивезення сміття від населення і що потрібно зробити, аби наше природне середовище не було захаращене непотребом, вирішила запитати у керівників органів місцевого самоврядування району.
– Основна проблема наша – це кошти, – розповідає Іван Гінчук, Прип’ятський сільський голова. – Цього року ми, уклавши угоду із КП «Будинкоуправління» на складування ТПВ на Шацькому полігоні, уже вивезли із с. Прип’ять за кошти сільської ради причіп сміття. А той смітник, який знаходиться за селом Кропивники, будемо ліквідовувати найближчим часом, коли розпочнемо робити лісову дорогу сполученням Кропивники-Гута. Про це уже є домовленість із директором ДП «Шацьке УДЛГ». Якщо будуть кошти, то організувати вивіз ТПВ від людей не буде проблемою.
Пульмівський сільський голова Федір Гловацький розповідає, що найближчим часом на території сільської ради планується створити своєрідне комунальне підприємство на приватній основі, яке і буде займатися вивозом сміття від населення. Будуть закуплені та встановлені на спеціально відведених місцях сміттєві баки. Приблизна вартість послуг, як вирахували у сільській раді, становитиме 5 грн. в місяць від господарства. «Якщо ми хочемо жити у європейському суспільстві, ми повинні мати чисті подвір’я, чисті вулиці й ліси», – підсумував Федір Панасович.
Олександр Кусько, Самійличівський сільський голова, впевнений, що зробити населені пункти чистішими допоможе лише впровадження європейського досвіду зі збору та утилізації сміття, застосування адміністративної відповідальності до тих, хто забруднює навколишнє середовище. На початку року рішенням сесії сільської ради прийнято програму поводження з твердими побутовими відходами, тож тепер на території сільської ради відведено 5 місць для тимчасового складування сміття. Днями на сходах громадян також було повідомлено про заборону вивозу на місця тимчасового складування ТПВ сміття, яке можна утилізувати у домашніх умовах. Про це також буде інформовано жителів сіл у письмовій формі. «Нам усім потрібно більше проводити роз’яснювальну роботу серед населення, вчити людей правильно поводитися з відходами. Якщо цього не будемо робити, то що залишимо нашим дітям на майбутнє?», – підсумував Олександр Сергійович.
Багаторічний досвід вивезення сміття від населення уже добре напрацьований у Світязькій сільській раді. Її голова Микола Цвид залюбки готовий поділитися досвідом із своїми колегами, адже на території сільської ради – жодного стихійного сміттєзвалища, усі відходи систематично вивозяться від населення чи то комунальним господарством, чи то приватним транспортом. Жителі курортного села, котрі влітку приймають чимало відпочивальників, добре знають, що їхній обов’язок – дбати про чистоту своїх дворів, екологію навколишнього середовища, завдяки якому озерний край і має таку популярність.
У Грабівській сільській раді також турбуються про чистоту довкілля. Щороку там організовуються у кожному селі толоки, збирається усе сміття у мішки, які допомагають вантажити на транспорт від КП «Будинкоуправління» самі ж жителі. Тож бачимо, що співпраця громади, сільської ради та комунальників є дуже хорошою.
Уже кілька років підряд намагаються налагодити систему вивезення сміття від населення у Шацькій селищній раді. Причина невдач – байдужість людей до проблем екології населеного пункту та лісів, які його оточують. Часто в лісі, під’їжджаючи по дорозі до полігону ТПВ, можна побачити чималі купи непотребу: та невже потрібно було комусь скидати усе сміття серед лісу за кілька метрів до полігону? Таку ж ситуацію можемо побачити і в лісах біля новобудов, що знаходяться біля озера Світязь: там, де раніше росли лісові ягоди, тепер рясніють купи мішків з-під цементу, відходів із будматеріалів та іншого. За розмахами будівництва можна помітити, що люди там будуються не бідні, але коштів на вивіз сміття у них чомусь не вистачає…
Щоразу за територією старої поліклініки, що в смт Шацьк, утворюється своєрідне стихійне сміттєзвалище, походження якого з року в рік залишається невідомим. Звідти воно потрапляє у ставок, вітер розносить його і по лісовій посадці. Жителі вул. Гагаріна запевняють, що це не вони виносять туди сміття, разом з тим відмовляються укладати договори з КП «Будинкоуправління», керівництво якого готове там поставити смітника та працювати винятково на договірних умовах з населенням. Проблема в тому, за словами Віталія Яльницького, заступника селищного голови з питань виконавчого органу селищної ради, що поставити великі контейнери для сміття (хоча б одного на кілька вулиць) неможливо через щільність забудови та відсутність спеціально відведених місць, де повинні дотримуватися елементарні санітарні норми. Та й жителі вулиць, біля яких стоятимуть великі контейнери, навряд чи будуть задоволені таким «сусідством». А про те, аби сміття не викидали в лісі, потрібно лише разом із працівниками міліції та екологами здійснити кілька рейдів, скласти протоколи на порушників та притягнути їх до адміністративної відповідальності (штраф за викид сміття у лісі – 500 грн.). Але про те, чи були такі випадки у нашому районі, я не пригадую.
– Найбільше сміття ми вивозимо від Шацької селищної та Світязької сільської рад, – розповідає Іван Коваль, начальник КП «Будинкоуправління». – Між нами та усіма сільськими радами укладені угоди на вивезення та складування ТПВ. Сьогодні люди хочуть іти у Європу, але у поводженні зі сміттям чинять по-дикунськи: «Краще завезу у корчі, ніж буду платити кілька гривень за вивезення». Жителям Шацької селищної ради дозволено раз у рік складувати на полігоні 1 м3 сміття безкоштовно (більше – 15 грн. за 1 м3), але часто буває, що вивозять набагато більше. Ніде у світі ніхто безкоштовно сміття не складує. Великою проблемою для нас є і самовивіз сміття: більшість людей, які заїжджають на полігон, викидають мішки біля воріт, а нам же доводиться за свої кошти викликати спецтранспорт із Лукова Турійського району, аби підгорнути та утрамбувати сміття як належить. Уже сьогодні потрібно думати про розробку другої черги полігону, оскільки цього, враховуючи темпи його наповнення, вистачить лише на кілька років.
Нарікає керівник комунальників і на те, що у приватних підприємців, котрі займаються приблизно однаковою діяльністю, кількість відходів дуже різниться: один може вивезти 1 м3 сміття, інший – 10 м3. Він також відзначає, що з жодним підприємцем, котрий займається підприємницькою діяльністю у віддалених населених пунктах, не укладені договори на вивіз сміття. То де ж воно дівається? Схожа ситуація і з установами селища.
Найближчим часом, як повідомив Іван Федорович, розпочнуться організаційні роботи для запровадження системи платного вивозу сміття від населення Шацька. Селищною радою буде розроблятися графік вивозу по вулицях, комунальниками будуть укладатися угоди з жителями та організаціями різних форм власності, хоч це і займе чимало часу (у селищі нараховується майже 2 000 дворів). Усе це планується зробити до кінця року, аби з 1 січня уже розпочати вивіз сміття від населення.
Як пробний варіант планується закупити 120-літрові сміттєві баки та встановити їх у дворах жителів вул. Незалежності. Люди, уклавши угоди з КП «Будинкоуправління», будуть сплачувати за вивіз сміття лише по факту, а не відповідно до вирахуваної норми (нормою, за статистичними даними, є 250 кг сміття від людини в рік). За схожою схемою уже тривалий час вивозиться сміття від багатоквартирного будинку по вул. 50 років Перемоги, тож Іван Коваль налаштований запроваджувати таку практику і з мешканцями інших багатоквартирних будинків. Необхідний транспорт у комунальників є, хоча потрібний ще сміттєвоз із заднім, а не боковим завантаженням сміття. Коштує він приблизно 320 тис. грн. Про роздільний збір сміття комунальники поки що не говорять, будуть раді й тому, аби вдалося втілити в життя усе, що задумали тепер.
Довелося днями переглянути матеріали про організацію вивозу сміття від населення у курортних селах Закарпаття, де також ця проблема є особливо гострою. По деяких районах на узбіччях сіл були встановлені великі закриті сміттєві баки, за вивіз сміття з яких люди сплачують по 20 грн. у місяць. Можливо, саме таким чином вдасться вирішити проблему зі сміттям. Громада має бути готова до зусиль для підтримки боротьби із стихійними сміттєзвалищами.
Віта ШЕПЕЛЯ.
