Людські втрати через смерть в Україні внаслідок голоду у 1932-1934 роках становлять 3,9 мільйона осіб, з них мільйон – діти віком до 10 років.
Найбільша концентрація смертності спостерігалася у 1933 році, на який припало 90% людських втрат. Моторошні рекорди смерті було побито в Київській і Харківській областях, де в загальній кількості загинуло понад 2 мільйони людей.
Господь вберіг від голодомору наш регіон. Волиняни знають про цю трагедію лише зі спогадів людей, які рятувалися від голодної смерті, втікаючи на Захід. Утім, розповідей очевидців виявилося достатньо, щоб жителі Західної України почали з покоління в покоління плекати шанобливе ставлення до української святині – хліба.
В смт Шацьк, у традиційно похмурий День пам’яті жертв голодоморів і політичних репресій, коли сльози за невинно убієнними проливала навіть природа, учасникам поминальної акції «Запали свічку» роздавали хліб. Його тепер вдосталь, а в ті страшні роки відсутність малесенького шматочка вартувала цілого людського життя.
На площі біля Шацького районного Будинку культури горіли лампади, на столі лежав запашний буханець, а в підніжжі – пшеничне колосся. Ведуча поминального заходу Марія Тішина нагадала присутнім факти страхітливих наслідків свідомого винищення українців тоталітарною владою, доповнили її слова емоційною поезією учні ЗОШ І-ІІІ ст. смт Шацьк. Пам’ять про вбитих голодом земляків учасники заходу вшанували хвилиною мовчання. На тому, що всі ми мусимо пам’ятати цю трагічну сторінку історії, а головне – розуміти причини, аби запобігти її повторенню, наголосили під час виступів Ігор Корольчук, голова Шацької РДА, та Сергій Карпук, голова Шацької районної ради. А далі присутні вознесли молитви до Бога за всіх жертв геноциду – разом з отцем Миколою Вихором, благочинним Шацької округи, настоятелем храму Різдва Богородиці смт Шацьк, та церковним хором. Рівно о 16.00 годині учасники заходу запалили свічки, долучившись таким чином до всеукраїнської акції «Запали свічку».
Мирослава ЦЮП’ЯХ.
