Минув рік, як загинув, захищаючи Україну від ворога, боєць із Шацька Сергій Мокренко. Місяць не дожив до свого 24-го дня народження. Не встиг одружитися, народити дітей, отримати орден «За мужність», який чекав на нього в цей зловісний день.
Загинув 28 лютого о десятій годині в районі селища Луганське Бахмутського району Донецької області під час масованого мінометного обстрілу українських позицій.
До річниці трагедії в районному центрі відбулася низка заходів, на яких вшанували пам’ять загиблого героя. 25 лютого за упокій душі вбитого воїна у каплиці мучениці Тетяни смт Шацьк молився протоієрей Роман Скірак. На службі були присутні батьки, сестра Сергія, рідні, друзі, учасники АТО, працівники Шацького районного військового комісаріату.
28 лютого, в день загибелі бійця, в НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. – гімназія смт Шацьк», де навчався Сергій, провели загальношкільну лінійку, на якій були присутні Адам Дударчук, голова районної ради ветеранів, та отець Роман Скірак, настоятель парафії святого Архістратига Михаїла УПЦ КП смт Шацьк.
Ведучі нагадали школярам про фатальний день 28 лютого 2017 року, коли, захищаючи Україну, поліг наш земляк. Соломія Сахарук прочитала вірш з посвятою героєві, а отець Роман помолився за упокій його душі. Школярі та педагоги вшанували хвилиною мовчання пам’ять полеглого бійця і під звуки «Пливе кача» поклали живі квіти до меморіальної дошки на його честь.
Згодом учні 5-В класу школи-гімназії (класний керівник Галина Зінчук) під керівництвом вчителя хореографії Валентини Демакової провели танцювальний флешмоб, яким вшанували пам’ять героїв Небесної сотні та загиблого в зоні АТО Сергія Мокренка. До слова, Валентина Олександрівна – однокласниця вбитого воїна. Разом з іншими однокласниками сумує, пишається тим, що вчилася з ним в одному класі, обіцяє свято берегти пам’ять про захисника, який віддав своє життя за Україну.
Після лінійки до школи завітали сестра Сергія Мокренка Анна Буз та його бойові побратими. Цього ж дня рідні, побратими, влада району та об’єднаної територіальної громади відвідали могилу героя.
Василь Голядинець, голова Шацької РДА, та Людмила Цевух, секретар селищної ради, принесли на могилу квіти, подякували батькам за сина-героя, наголосивши, що берегти пам’ять про захисника України – святий обов’язок кожного.
Мама Сергія – Любов Буз показала присутнім нагороду, якої нещодавно посмертно удостоїли її сина. Це народна медаль «За незламність духу».
Не забули про вірного друга і бойові побратими Сергія. Вже не вперше зазначили, що їм не вистачає його: справжнього, надійного, безстрашного.
Звучали спогади, текли сльози, промовлялася молитва. Засуджувалася війна, яка забирає юних, найкращих, забирає наше майбутнє.
Мирослава ЦЮП’ЯХ
