Головна Культура У Луцьку відкрилася виставка фотографій «Гендерні ярлики: «нежіночі» та «нечоловічі» професії»

У Луцьку відкрилася виставка фотографій «Гендерні ярлики: «нежіночі» та «нечоловічі» професії»

950

З ініціативи депутаток Луцької міської ради Алли Доманської та Ірини Колковської в мистецькому салоні «Артист» комунального закладу «Палац культури міста Луцька» відкрилася виставка фотографій «Гендерні ярлики: «нежіночі» та «нечоловічі» професії».

 
 

«Метою виставки є трансформація суспільних стереотипів, упереджень та дискримінації щодо жінок і чоловіків на ринку праці. Саме тому до Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир ми презентуємо виставку фотопортретів жінок та чоловіків, які працюють у сферах діяльності, що, згідно із гендерними стереотипами, вважаються «нечоловічими» або «нежіночими» професіями», – зазначила голова депутатської групи «Рівні можливості» у Луцькій міській раді Ірина Колковська.

Зважаючи на те, що відкриття виставки відбувалося 8 березня – у Міжнародний день захисту прав жінок і міжнародного миру. Гості заходу поговорили й про міфи, яким оповитий цей день.

«Люди, які вважають, що права жінок вигадали в Радянському Союзі, очевидно, нічого не чули про Олену Пчілку (Ольгу Драгоманову-Косач). Для багатьох вона просто мама Лесі Українки, “берегиня домашнього вогнища”. А не перша членкиня-кореспондентка Всеукраїнської академії наук, єдина жінка серед чотирьох делегатів української інтелігенції у Санкт-Петербурзі, що добивалася скасування положень Емського указу, який забороняв друк та викладання українською.

Вона не боялася на відкритті пам’ятника Котляревському виступити українською, попри заборони царської влади, не побоялася огорнути погруддя Шевченка синьо-жовтим прапором, попри заборони більшовиків. До речі, її чоловік — Петро Косач – перший тато в українській історії, що пішов у декрет. Із новонародженою донькою — Ларисою Косач, яка пізніше стала Лесею Українкою» – розповіла радниця голови Волинської ОВА із забезпечення рівних прав і можливостей Наталія Рябушенко.

 
 

«Напередодні з’явилися результати опитування, яке проводили в Дії, і майже 62% українців проголосували за те, щоб залишити 8 березня вихідним. Я теж підтримую таке рішення, хоча підозрюю, що мотиви у нас різні. Переконана, що нам ще поки потрібен цей вихідний, аби мати можливість нагадати, що 8 березня – це про права жінок. Ми хочемо святкувати величезну вдячність усім жінками, які багато років до нас робили перші кроки на шляху до того, щоб кожна з нас мала право вибору – вибору не лише сукні чи чогось стереотипно дівчачого, а вибору свого шляху в житті. Ми хочемо зробити усе від нас залежне, щоб жінки після нас мали ще більші можливості, ніж є у нас», – поділилася думками депутатка Алла Доманська.

 

Розподіл професій на «жіночі» та «чоловічі» досі впливає на вибір свого майбутнього для багатьох людей. Хлопчиків батьки відмовляють від роботи нянем чи танцівником, а дівчат від служби в армії чи роботи механікинею.

Про роботу з молоддю у сфері просування гендерної рівності, подолання стереотипів та реалізацію просвітницьких заходів розповіла начальниця відділу молодіжної політики департаменту молоді та спорту Луцької міської ради Зарина Дацик.

 

Сучасні тенденції розвитку суспільства, спрямованість України до європейського розвитку та її зобов’язання забезпечити рівні можливості жінок і чоловіків у сфері зайнятості, освіти, економічної та суспільної діяльності з кожним роком зменшують гендерні розриви реалізації жінок та чоловіків у різних професіях. Проте саме суспільні стереотипи та дискримінація все ще чинять значний тиск на жінок і чоловіків, які обрали «не таку» професію.

Фотопортрети «Гендерні ярлики: «нежіночі» та «нечоловічі» професії» можна переглянути в мистецькому салоні «Артист» до кінця березня.

 

Виставка фотографій створена депутатськими групами з гендерних питань «Рівні можливості» у Луцькій міській раді та у Волинській обласній раді за підтримки Українського Жіночого Фонду та Національного Демократичного Інституту у межах проєкту «Академія жіночого лідерства» за підтримки Міністерства міжнародних справ Канади 2021 року.